Психофізіологія
Спеціальність: Психологія
Код дисципліни: 6.C04.00.O.018
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Теоретичної та прикладної психологіі
Лектор: Колінковський Олександр Миколайович, кандидат медичних наук
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Місце навчальної дисципліни в освітній програмі визначено такими компетентностями освітньої програми:
ЗК7- Здатність розвивати власну професійну етику
ЗК8 - Реалізація настанов толерантності
ЗК9 - Реалізація загальнолюдських цінностей
СК 9 - Здатність до саморозвитку та рефлексії
Результати навчання: РН1. Аналізувати та пояснювати психічні явища, ідентифікувати психологічні проблеми та пропонувати шляхи їх розв’язання.
РН5. Обирати та застосовувати валідний і надійний психодіагностичний інструментарій (тести, опитувальники, проективні методики тощо) психологічного дослідження та технології психологічної допомоги.
РН6. Формулювати мету, завдання дослідження, володіти навичками збору первинного матеріалу, дотримуватися процедури дослідження.
РН8. Презентувати результати власних досліджень усно / письмово для фахівців і нефахівців.
РН13. Взаємодіяти, вступати у комунікацію, бути зрозумілим, толерантно ставитися до осіб, що мають інші культуральні чи гендерно-вікові відмінності.
РН15. Відповідально ставитися до професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку.
РН16. Знати, розуміти та дотримуватися етичних принципів професійної діяльності психолога.
РН17. Демонструвати соціально відповідальну та свідому поведінку, слідувати гуманістичним та демократичним цінностям у професійній та громадській діяльності.
РН18. Вживати ефективних заходів щодо збереження здоров’я (власного й оточення) та за потреби визначати зміст запиту до супервізії.
КОМ1. Донесення до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень та власного досвіду в галузі професійної діяльності.
КОМ2. Здатність ефективно формувати комунікаційну стратегію.
АіВ1. Управління комплексними діями або проектами, відповідальність за прийняття рішень у непередбачуваних умовах.
АіВ2. Відповідальність за професійний розвиток окремих осіб та/або груп осіб, здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Загальна психологія, Анатомія та фізіологія центральної нервової системи, Психологія особистості, Порівняльна психологія та психофізіологія.
Короткий зміст навчальної програми: Основна мета вищої освіти – підготувати висококваліфікованих фахівців, які здатні до якісної організаційно – керувальної та науково – педагогічної діяльності. Курс вивчення психофізіології покликаний реалізувати дану мету шляхом надання потрібних знань з нейрофізіологічних основ психічної діяльності людини та інстинктивної, свідомо – мотиваційної поведінки.
Адекватна поведінка людини забезпечується нервово – гуморальною регуляцією її функцій, та виразно і багатозначно проявляється у психічній діяльності особистості. Психофізіологія, як наука, повинна забезпечити якісну природно - наукову підготовку студентів, необхідну для формування їх професійних умінь та навичок, що включає в себе, насамперед, правильну організацію наукової та психічної діяльності, спираючись на індивідуальні психофізіологічні особливості сприйняття, уваги, пам’яті та мислення. Це також
дозволить оптимізувати процес навчання.
Дисципліна передбачає аудиторну роботу у межах лекційних та практичних занять. Самостійна робота передбачає роботу з укладання корекційних програм, роботу з рекомендованою літературою, опрацювання окремих тем і питань, роботу з першоджерелами.
Вивчення навчальної дисципліни потребує: виконання тестових завдань, ситуаційних завдань, самостійної роботи, індивідуальних завдань тощо; підготовки до практичних занять; робота з статистичними та інформаційними джерелами, опрацювання рекомендованої основної та додаткової літератури, а також матеріалів діяльності організацій і закладів різного типу.
Підготовка та участь у практичних заняттях передбачає: ознайомлення з програмою навчальної дисципліни, питаннями, які виносяться на заняття з відповідної теми; вивчення практичного досвіду роботи психолога, конспекту лекцій, а також позицій, викладених у підручниках, монографічній та іншій науковій літературі, тощо.
Для вивчення теми та правильного виконання (розв’язання) завдань слід брати до уваги методичні рекомендації щодо підготовки до теми (заняття), зазначені у конспекті лекцій з курсу.
На практичних заняттях присутність здобувачів вищої освіти є обов’язковою, важливою також є їх участь в обговоренні всіх питань теми. Пропущені заняття мають бути відпрацьовані. Це ж стосується й здобувачів, які не виконали завдання або показали відсутність знань з основних питань теми. Здобувач вищої освіти повинен дотримуватися навчальної етики, поважно ставитися до учасників процесу навчання, бути зваженим, уважним та дотримуватися дисципліни й часових (строкових) параметрів навчального процесу.
Опис: Лекційні заняття
Тема 1. Предмет, завдання і методи психофізіології.
Психофізіологія та її місце в системі психофізіологічних наук. Предмет та задачі психофізіології на сучасному етапі розвитку науки. Психофізіологія, психологічна фізіологія, нейропсихологія та ВНД. Історія становлення психофізіології, як науки. Розділи сучасної психофізіології. Основні напрямки теоретичної психофізіології. Прикладні області психофізіології. Методи психофізіологічних досліджень.
Тема 2. Морфофункціональні особливості нервової системи
Загальні принципи будови нервової тканини. Найпростіші соматичні та вегетативні рефлекторні дуги. Будова і функція соматичної та вегетативної нервової системи. Функціональні та морфологічні відмінності симпатичної і парасимпатичної частин вегетативної нервової системи.
Тема 3. Психофізіологія сенсорних процесів
Загальні властивості сенсорних процесів. Нейронні моделі сприйняття. Узагальнена модель сенсорної системи.
Тема 4. Психофізіологія зорової системи
Будова і функції периферійної частини зорового аналізатора (очного яблука). Будова і функції сітківки. Провідні шляхи та кіркові центри зорового аналізатора. Акомодація, рефракція. Види аномалії рефракції і способи її корекції. Світло- і кольоросприйняття. Адаптація ока.
Тема 5. Психофізіологія слухової і вестибулярної систем
Будова органа слуху: а. зовнішнє вухо; б. середнє вухо;
в. внутрішнє вухо. Будова кіскового і перетинчастого лабіринтів. Кортіїв (спіральний орган), його будова і функція. Механізм сприйняття звукових хвиль. Вестибулярна система.
Тема 6. Психофізіологія смакової і нюхової систем
Сенсорна система смаку: будова смакових рецепторів, сприйняття та центри смакових відчуттів. Сенсорна система нюху: будова, функція та кіркове представництво.
Тема 7. Психофізіологія вісцерально-сенсорної та сомато-сенсорної систем
Провідні шляхи і центри вісцеральної сенсорної системи. Загальна характеристика соматовісцеральних систем. Сенсорна система шкіри. Сенсорна система кістково-м’язового апарату.
Тема 8. Психофізіологіяні основи рухової діяльності людини
Поняття рухової діяльності та будова опорно-рухового апарата. Організація рухової системи. Система управління рухами (за М.О. Бернштейном). Схема управління руховою діяльністю (за О.Р. Малхазовим). Опанування рухової діяльності.
Тема 9. Психофізіологія адаптації людини
Загальні уявлення про адаптацію. Види адаптації. Основні закономірності адаптації. «Ціна» адаптації та дезадаптація. Адаптивність та адаптаційні можливості.
Тема 10. Психофізіологія пам’яті
Загальні уявлення про пам’ять та її фізіологічні основи. Види пам’яті. Загальна характеристика процесів пам’яті. Індивідуальні особливості пам’яті.
Тема 11. Психофізіологія уваги
Поняття про увагу, її природу та значення. Види та форми уваги. Основні властивості уваги. Способи управління увагою.
Тема 12. Психофізіологія емоцій
Поняття емоції і почуття. Теорії емоцій. Функції емоцій і почуттів. Види емоцій. Індикатори емоцій. Психофізіологічні механізми емоцій.
Тема 13. Психофізіологія сну
Сон і його види. Теорії сну. Стадії сну. Сновидіння. Функціональне значення сну і потреба в ньому. Регулярний режим сну.
Тема 14. Психофізіологія індивідуальних відмінностей
Властивості нервової системи і характеристика індивідуальності. Типи темпераментів та їх психологічна характеристика. Властивості нервової системи і спеціальні здібності. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності.
Тема 15. Психофізіологія научіння та діяльності
Поняття научіння, його механізми. Рівні научіння. Форми научіння і їх характеристика. Поняття «учіння». Види, рівні та механізми учіння і научіння. Поняття «навчання» і його механізми. Поняття діяльності. Види і структура діяльності. Загальні характеристики та закономірності діяльності. Чинники ефективності діяльності. Працездатність. Функціональні стани організму людини в процесі праці. Оцінка працездатності людини. Динаміка працездатності і характеристика їх фаз. Психофізіологія професійної діяльності.
Методи та критерії оцінювання: Методи письмового контролю – забезпечують глибоку і всебічну перевірку засвоєння програмового матеріалу. У письмовій роботі студенту необхідно показати як теоретичні знання, так і вміння застосовувати їх для розв'язування конкретних завдань, психологічних проблем, ситуацій.
Методи усного контролю – бесіда, доповідь студента, роз'яснення. Основою усного контролю слугує монологічна відповідь студента (у підсумковому контролі це більш повний, системний виклад) або запитально-відповідальна форма – бесіда. Усний контроль, як поточний, проводиться на кожному занятті в індивідуальній, фронтальній або комбінованій формі, можуть застосовуватися дидактичні картки, ігри, технічні засоби.
Виконання практичних робіт: ситуаційна рольова гра, імітація, що визначає рівень його знань, умінь з предмету, і ставлення до навчання, ступінь його пізнавальної активності, свідомості, і вміння мислити, розв'язувати самостійно різноманітні завдання. Для практичних занять залежно від обсягу дисципліни, кількості аудиторних годин, відведених на цей вид роботи, кількості питань з тем занять, виходячи з обґрунтованих фізіологічних норм навчального навантаження студента, викладачем для кожного студента встановлюється обов’язковий мінімум виступів на семінарських заняттях у семестрі і мінімальна кількість виступів з обговореннями поставлених питань (участь у дискусіях);виконання в повному обсязі аудиторної роботи, обов’язкових завдань СРС.
Студент, який не з’являвся на заняття (з поважних причин, підтверджених документально), а отже, не мав поточних оцінок, має право повторно пройти поточний контроль під час консультацій. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені практичні заняття, захистити реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи. Самостійна (індивідуальна) студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.
Контроль і облік поточної успішності на аудиторних заняттях самостійної (індивідуальної) роботи здійснюється шляхом виставлення в журналі обліку роботи викладача оцінок за чотирибальною (національною) шкалою.
Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті відповідно до поставленого завдання.
Поточний контроль проводиться два рази на семестр, включає проведення контрольного заходу за темами змістовних модулів у формі контрольної роботи. До контрольної роботи допускаються всі студенти незалежно від результатів поточного контролю. Лектор розробляє контрольні завдання для проведення модульного контролю. При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується обсяг і правильність виконаних завдань.
Підсумковий (семестровий) контроль – залік.
Семестровий залік з навчальної дисципліни проводиться за традиційною схемою, оцінюється за національною шкалою. Набравши 5 балів за поточний контроль, студент має право його складати. Складений залік з оцінкою “незадовільно” не зараховується і до суми балів поточної успішності не додається. Щоб ліквідувати академічну заборгованість з навчальної дисципліни студент складає залік повторно, при цьому результати поточної успішності зберігаються. У відповідності до вимог, об'єктивна оцінка рівня знань з боку викладача здійснюється наступним чином: під час складання заліку з дисципліни кожен студент отримує індивідуальне завдання, що може містити тести, теоретичні питання з практичної частини. Форма проведення: письмово - усна.
Критерії оцінювання результатів навчання: Для оцінювання підсумкових результатів навчання здобувачів освіти застосовується інституційна шкала оцінювання Національного університету «Львівська політехніка».
Підсумкова оцінка за поточний контроль виставляється як сума оцінок за національною шкалою за підсумками аудиторної роботи та модульної контрольної роботи, виставляється в журналі обліку роботи викладача. Відсутність на занятті, неготовність до заняття або незадовільна відповідь також підлягають відповідній оцінці і студенту виставляється «0» балів.
. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (національною) шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені програмою дисципліни. Студент має право отримати оцінку з кожної теми для подальшої конвертації оцінок у бали.
За бажанням студента, наявність письмової самопідготовки до практичного заняття разом з конспектом лекції відповідної теми може бути оцінена як поточна успішність студента на практичному занятті з оцінкою не більше ніж «задовільно» (3).
Для розрахунку балів за поточну успішність проводиться сумація оцінок «3», «4», «5», отриманих на практичних заняттях. Незадовільні оцінки та невідпрацьовані пропущені заняття рахуються як «0». Максимальна оцінка за контрольну роботу становить 10 балів. Таким чином максимальна сума балів за поточну успішність не перевищує 60 балів.
За 100 – бальною шкалою За національною шкалою Рівень досягнень здобувачів освіти
100-88 балів Атестований з оцінкою «відмінно» Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність роби узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювання на їх основі висновки. Його діяльність ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом
87-71 балів Атестований з оцінкою «добре» Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим га категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань. УМІНЬ і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частковоструктурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього га професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльність ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку.
70-50 балів Атестований з оцінкою «задовільно» Задовільний рівень: володіє поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, частково усвідомлює навчальні і професійні задачі, завдання ситуації, знання про способи розв'язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язанням задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку.
49-26 балів Неатестований Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Критері оцінювання письмової роботи студентів є:
«Відмінно» – виставляється за повну, правильну і обґрунтовану відповідь в письмовій формі. Студент оволодів понятійним апаратом, уміє конкретизувати теоретичні положення, виділяє суттєве в навчальному матеріалі, відповідає логічно, послідовно, умієв певнено використовувати засвоєні способи дій в нових ситуаціях, типових,варіативних чи нестандартних.
«Добре» – показник хорошої успішності, її виставляють за правильну обґрунтовану відповідь, з яка свідчить, що студент розуміє теоретичний матеріал і володіє навиками і уміннями самостійної навчально-пізнавальної діяльності, допускаючи при цьому деякі несуттєві неточності під час виконання письмової роботи.
«Задовільно» – показник задовільної успішності. Він свідчить про те, що знання мають розрізнений, фрагментарний характер, що студент здатний відтворити певну суму фактичних знань (іноді неусвідомлюючи в цілому їх глибини, узагальненості),здатен використовувати засвоєні способи дій в типових умовах.
«Незадовільно» – виставляється за неправильну відповідь,яка не відповідає змісту вивченого матеріалу і свідчить про нерозуміння його основних положень. В письмових відповідях мають місце грубі системні помилки.
Критерії оцінювання студента на практичних заняттях є:
«Відмінно» – прояв декількох видів активності на занятті: виступ із повідомленням, відповіді на запитання викладача, участь у дискусіях та обговоренні матеріалу тощо.
«Добре» – прояв двох видів активності на занятті: виступ із повідомленням, відповіді на запитання викладача, участь у дискусіях та обговоренні матеріалу з допущенням певних недоліків чи неточностей.
«Задовільно» – прояв одного виду активності на занятті: відповідь на запитання викладача неповна та не чітка, участь у дискусіях та обговоренні матеріалу малоактивна, ініційована викладачем.
Пасивна присутність на занятті не оцінюється.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Легендзевич Г. Я. Порівняльна психологія та психофізіологія: навч. посібник / Г. Я. Легендзевич, Г. М. Закалик. - Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2021. - 220 с.
2. Данилов С.А. Психофізіологія: навчальний посібник / М. Ю. Макарчук, Т. В. Куценко, В.І. Кравченко, С.А.Данилов – К. : ООО «Інтерсервіс» , 2011. – 329 с.
3. Кизиминко Л.Д., Сняданко І.І. Основи анатомії і фізіології людини: теоретичний та практичний курс: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2009. – 248 с.
4. Лісовенко А.Ф., Бедан В.Б. Психофізіологія: практикум (для самостійної підготовки здобувачів вищої освіти факультету психології, політології та соціології) / А.Ф. Лісовенко, В.Б. Бедан. – Одеса: Фенікс, 2021. – 75 с.
5. Сапольські Р. Біологія поведінки. Причини доброго і погано в нас / пер. з англ. Олена Любенко. – К.: Наш формат, 2021. – 672 с.
6. Філімонов В. Фізіологія людини: підручник / В. І. Філімонов. – 4-те вид. – К.: ВСВ «Медицина», 2021. – 488 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Старосольських, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене наказом ректора Університету від 11.06.2025 р. № 395-1-10).