Архітектурно-містобудівний комплекс з громадським простором
Спеціальність: Архітектура та містобудування
Код дисципліни: 6.G17.07.E.100
Кількість кредитів: 9.00
Кафедра: Містобудування
Лектор: Професор кафедри містобудування, д.арх., доц. Соснова Надія Степанівна
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність: здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у сфері містобудування та архітектури, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, на основі застосування сучасних архітектурних теорій та методів, засобів суміжних наук.
Загальні компетентності: ЗК01. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності. ЗК05. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (експертами з інших галузей знань/видів економічної діяльності). ЗК07. Здатність приймати обґрунтовані рішення.
Фахові компетентності: СК01. Усвідомлення соціально-економічних і культурних аспектів архітектури та містобудування. СК04. Здатність дотримуватися вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, технічних регламентів, інших нормативних документів у сферах містобудування та архітектури при здійсненні нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд, створення безбар’єрного архітектурно-містобудівного середовища. СК05. Здатність до аналізу і оцінювання природно-кліматичних, екологічних, інженерно-технічних, соціально-демографічних і архітектурно-містобудівних умов архітектурного проектування. СК07.Усвідомлення основних законів і принципів архітектурно-містобудівної композиції, формування художнього образу і стилю в процесі проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК08. Усвідомлення теоретико-методологічних основ архітектурного проектування будівель і споруд, містобудівних, архітектурно-середовищних і ландшафтних об’єктів. СК09. Здатність розробляти архітектурно-художні, об’ємно-планувальні, функціональні та конструктивні рішення, а також виконувати креслення, готувати документацію архітектурно-містобудівних проєктів. СК15. Здатність до здійснення комп’ютерного моделювання, візуалізації, макетування і підготовки наочних ілюстративних матеріалів до архітектурно-містобудівних проєктів. СК17. Усвідомлення теоретичних основ містобудування та здатність застосовувати їх для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК20. Здатність застосовувати теоретичні основи ландшафтної архітектури для розв’язання складних спеціалізованих задач. СК23. Здатність збирати та систематизувати інформацію щодо актуальних потреб країни, міської спільноти у розвитку архітектурного середовища.
Результати навчання: ПР02. Знати основні засади та принципи архітектурно-містобудівної діяльності ПР04. Оцінювати фактори і вимоги, що визначають передумови архітектурно-містобудівного проєктування. ПР08. Знати нормативну базу архітектурно-містобудівного проєктування. ПР09. Розробляти проєкти, здійснювати передпроєктний аналіз у процесі архітектурно-містобудівного проєктування з урахуванням цілей, ресурсних обмежень, соціальних, етичних та законодавчих аспектів. ПР12. Застосовувати сучасні теоретико-методологічні та типологічні підходи до вирішення проблем формування та розвитку архітектурно-містобудівного та ландшафтного середовища на засадах безпековості, екологічності, енергоефективності, інклюзивності. ПР16. Розуміти соціально-економічні, екологічні, етичні й естетичні наслідки пропонованих рішень у сфері містобудування та архітектури. ПР19. Організовувати презентації та обговорення проєктів архітектурно містобудівного і ландшафтного середовища. ПР21. Усвідомлювати специфіку регіональних і місцевих природних, економічних, екологічних, соціальних та інших умов прийняття та реалізації містобудівних і архітектурних рішень.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Основи містобудування. Історія сучасної архітектури. Основи ландшафтної архітектури
Супутні і наступні навчальні дисципліни: Інженерне обладнання будівель і споруд. Розроблення проектної документації об’єкту архітектурно-містобудівного комплексу. Містобудівне законодавство та документація
Короткий зміст навчальної програми: Навчальна дисципліна «Архітектурно-містобудівний комплекс з ГП» має на меті викласти основні принципи методики аналізу та планування значних територіальних архітектурно-містобудівних об’єктів у сформованому міському середовищі, а також викласти основи формування громадського простору у відповідності до державних нормативних вимог, економічно-соціальних запитів та положень сталого розвитку поселень.
Метою РГР є оволодіння методикою проектування архітектурно-містобудівних комплексів з громадським простором, інтегруючись у планувальну та функціональну структуру міста, у відповідності до світових критеріїв формування міського середовища.
У РГР студенти проходять основні стадії ескізного проектування архітектурно-містобудівних комплексів з громадським простором, що містять об’єкти інфраструктури обслуговування та інженерного забезпечення. Проект виконується на топозйомці реальної території, площею в межах до 10 га.
Першим етапом засвоєння знань лекційного курсу у лабораторній роботі є виконання передпроектних досліджень - аналіз природних умов та містобудівних планувальних обмежень території проектування; архітектурних, культурних, етнографічних та історичних особливостей ділянки та прилеглих дільниць, соціальної специфіки території, її ролі у структурі міста, транспортних зв’язків.
Результатом передпроектних досліджень є визначенням планувальних обмежень та потенціалу території, а також завдань нового проектованого архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором.
На другому етапі засвоєння знань лекційного курсу у лабораторній роботі, згідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, студентами здійснюється розрахунок площі забудови обраної території і обґрунтовуються об’єкти сервісної та інженерної інфраструктури; ведеться розрахунок потужності об’єкту, у відповідності до площі заданої ділянки.
Третій етап лабораторних занять – це розробка проектних пропозицій функціональної, планувальної та архітектурно-просторової організації архітектурно-містобудівного комплексу з громадським простором. Базуючись на результатах попередніх етапів роботи студентами розробляється концепція завдання нового об’єкту у структурі міста, вирішення його побудовою наявних проблем міста, згідно вимог зрівноваженого (сталого) розвитку. Парадигма сталого розвитку включає в себе вимоги захисту довкілля, соціальної справедливості та оптимального економічного розвитку.
Четвертий етап засвоєння знань лекційного курсу у лабораторній роботі – виконання робочих креслень «Детального плану території» - дасть можливість студентам освоїти нормативні вимоги та порядок виконання креслень значного містобудівного об’єкту і отримати навики практичного проектування.
Працюючи над завданням лабораторної роботи студент закріплює теоретичні положення вивчених архітектурних та містобудівних дисциплін, вивчає сучасні методи і концепції проектування архітектурно-містобудівних комплексів та громадського простору у них в Україні та за кордоном і вчиться застосовувати їх на практиці.
Дана дисципліна готує фахівця в галузі архітектури, що знатиме нормативні вимоги до проектування міського середовища; критерії визнаного в світі зрівноваженого розвитку; вмітиме проектувати в реальних умовах і матиме навики виконання робочої документації містобудівних об’єктів громадського призначення.
Опис: Лекційний курс охоплює комплекс питань, починаючи з поняття архітектурно-містобудівного комплексу, його функцій і структури, зокрема ролі громадського простору (лекції 1-2), принципів сталого розвитку та містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, що включають планувальні, архітектурні, санітарні, безпекові та екологічні вимоги (лекції 3, 5, 13). Розглядаються містобудівний кадастр, генеральний та детальний плани території (лекція 4), функціонально-планувальна організація комплексу з громадським простором (лекції 6-7), транспортно-пішохідна мережа, організація паркувальних місць (лекція 8), а також ландшафтні засоби формування простору (лекція 9). Значна увага приділяється генеральному плану, архітектурно-просторовому вирішенню, фасадним розгорткам в контексті міського середовища, інженерній та господарській інфраструктурі (лекції 10-12). Лабораторні заняття передбачають структурний аналіз функцій і типів архітектурно-містобудівних комплексів, опрацювання концептуальних підходів із застосуванням принципів сталого розвитку, аналіз природних умов і містобудівних обмежень, розрахунок функціональних зон, потужності об’єктів та соціологічне обґрунтування проектних рішень. Студенти працюють над функціонально-просторовою моделлю, аналізом соціальної і транспортної інфраструктури, організацією паркувальних місць, формуванням ландшафтних рішень, а також генеральним планом і архітектурно-планувальним вирішенням проекту в масштабах 1:1000 та 1:2000. Окремі завдання включають побудову перетинів і розгорток проектованого комплексу, створення 3D-моделей, графічне оформлення альбому проекту та захист кінцевої роботи. Таким чином, курс забезпечує всебічний підхід до проектування архітектурно-містобудівних комплексів з урахуванням функціональних, соціальних, екологічних і технічних аспектів.
Методи та критерії оцінювання: Основними формами контролю знань студентів є: поточний та підсумковий контроль. До поточного відноситься : проведення усного опитування на практичних заняттях, перевірка групових та індивідуальних завдань.
Підсумковий контроль: Розрахунково-графічна робота – самостійне виконання суми індивідуальних завдань, що здійснюється як в аудиторній, так і позааудиторній роботі. При перевірці цих робіт основна увага звертається на відповідність виконання роботи ДБН, доцільність застосування проектного рішення відповідно до території проектування та вміння виконання креслення згідно стандартів
Критерії оцінювання результатів навчання: Поточний контроль: Завдання 1 Аналіз типів архітектурно-містобудівних комплексів на основі опрацювання референсів – max 15 балів;
Завдання 2 Розрахунок потужності об'єкта за ДБН – max 15 балів;
Підсумковий контроль (Розрахунково-графічна робота) – max 70 балів
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Дідик, В., & Павлів, А. (2006). Планування міст (412 с.). Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка».
Русанова, І., & Шульга, Г. (2009). Інженерний благоустрій територій (212 с.). Львів: Видавництво «Растр-7».
Петришин, Г. П., Посацький, Б. С., & Ідак, Ю. В. (Ред.). (2021). Містобудівне проєктування. Частина І: Місто як об’єкт проєктування [Підручник]. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
Петришин, Г. П., Посацький, Б. С., & Ідак, Ю. В. (Ред.). (2022). Містобудівне проєктування. Частина ІІ: Проєктування структурних елементів міста [Підручник]. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
Петришин, Г. П., Соснова, Н. С., Ідак, Ю. В., Онуфрів, Я. О., & Любицький, Р. І. (2023). Містобудівне проєктування: Нове поселення [Навчальний посібник]. Львів: Видавництво Львівської політехніки.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).