Технології друкованих ЗМІ

Спеціальність: Мультимедійні видавничо-поліграфічні технології
Код дисципліни: 6.G20.03.E.072
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Мультимедійних технологій
Лектор: Сельменська Зоряна Михайлівна
Семестр: 6 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення дисципліни є формування у студентів системних знань і практичних навичок у сфері теоретичних засад та технологічних особливостей виготовлення макетів, фотоформ і друкарських форм для газетно-журнальної продукції. Особлива увага приділяється редакційно-технічній підготовці, композиційно-графічному моделюванню та шрифтовому оформленню періодичних видань.
Завдання: Надати здобувачам вищої освіти системні знання та практичні навички щодо основних етапів, принципів і технологій виготовлення газетно-журнальної продукції, включаючи художньо-технічне оформлення, шрифтове та ілюстраційне наповнення, верстку, макетування, а також вимоги до оригіналів і засоби передавання інформації на відстань. Дисципліна спрямована на формування фахових компетентностей у сфері періодичних видань, розвиток розуміння сучасних тенденцій газетно-журнального виробництва, а також здатності до самостійного проєктування і підготовки друкованих матеріалів згідно з технічними й естетичними вимогами. Основні завдання вивчення дисципліни «Технології виготовлення газетно-журнальної продукції»: Ознайомлення студентів із поняттями та класифікацією періодичних видань, зокрема газет і журналів, їхніми особливостями конструкції, історичним розвитком та сучасним станом галузі. Формування уявлення про принципи художньо-технічного оформлення періодичних видань, включаючи роль оформлення як складової частини видавничого процесу. Вивчення постійних та розмірних елементів газет, їх функціонального призначення, способів оформлення, розташування на шпальті та значення у структурі видання. Опанування основ шрифтового оформлення газетних матеріалів та засобів виділення інформації з урахуванням композиційних, графічних і комбінованих методів. Розгляд принципів побудови заголовків, видів подачі текстових матеріалів та особливостей їх композиційного оформлення. Засвоєння особливостей ілюстративного оформлення газет, технічних вимог до зображень, їх типів, форм і розташування. Опанування технологій верстки газетно-журнальних видань, включаючи типові помилки, методи автоматизації та технічні аспекти верстки. Вивчення процесів макетування газет і журналів, застосування модульного проєктування та використання стандартних макетів. Засвоєння вимог до оригіналів та блок-схем технологічного процесу виготовлення газетної продукції, включаючи підготовку растрових ілюстрацій. Ознайомлення зі схемами передачі текстової та ілюстраційної інформації на відстань, зокрема цифровими стандартами Workflow і технологіями дистанційного передавання набору.
Результати навчання: ПР07. Розуміти принципи і мати навички використання технологій додрукарської підготовки, друкарських та післядрукарських процесів, теорії кольору, методів оброблення текстової та мультимедійної інформації; ПР09. Опрацьовувати текстову, графічну та мультимедійну інформацію з використанням сучасних інформаційних технологій та спеціалізованого програмного забезпечення. ПР11. Розробляти концепцію видання; склад, структуру, дизайн і аппарат усіх видів виробів видавництва та поліграфії, робочу документацію для забезпечення процесу їх створення. ПР18. Забезпечувати передачу, захист та кодування інформації, медіаконтенту в задачах видавництва і поліграфії.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Опрацювання текстової інформації; Макетування і верстання видавничо-поліграфічної продукції
Короткий зміст навчальної програми: дисципліна, спрямована на формування в студентів знань і практичних навичок, необхідних для підготовки, оформлення, верстки та виготовлення періодичних видань у сучасних умовах видавничо-поліграфічного виробництва. Курс охоплює історичні аспекти розвитку газетно-журнального виробництва, розкриває особливості конструкції, структури та оформлення періодичних видань, акцентує увагу на ключових елементах газетної та журнальної шпальти, шрифтових і композиційних рішеннях, засобах візуального структурування інформації. Студенти ознайомлюються з основами верстки та макетування, технологією підготовки оригінал-макетів, способами подачі текстових і графічних матеріалів, технологіями поліграфічного відтворення та передавання інформації на відстань. Вивчаються також цифрові стандарти та сучасні програмні засоби, що використовуються при виготовленні газетно-журнальної продукції. У результаті вивчення дисципліни здобувачі здатні проектувати, оформлювати та технічно готувати періодичні видання до друку, з урахуванням вимог до якості, читацького сприйняття, композиційної цілісності та технологічної сумісності з сучасними видавничими системами.
Опис: Опис навчальної дисципліни «Технології друкованих ЗМІ» Вступ Ознайомлення з предметом дисципліни, її значенням для професійної підготовки у сфері видавництва та поліграфії. Основні терміни, структура курсу, підходи до вивчення. Змістовий модуль І Тема 1. Вступ Загальні відомості про газетно-журнальне виробництво, сучасний стан і перспективи розвитку. Історія української періодичної преси. Визначення газет, журналів, їх типологія та конструктивні особливості. Тема 2. Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети Функціональне й естетичне значення оформлення. Основні риси та елементи графічної структури газетного номера. Поняття «обличчя видання». Тема 3. Постійні елементи газети Аналіз заголовної частини, календарних елементів, шпігеля, розділових засобів, друкарських прикрас, колонтитулів та авторських підписів. Їхнє розміщення, функції та роль у візуальній структурі газети. Тема 4. Розмірні елементи газети Розгляд газетних форматів, обсягів, параметрів шпальти, полів, кількості колонок. Особливості набору тексту на стандартних і нестандартних форматах. Тема 5. Шрифтове оформлення та засоби виділення матеріалів у газеті Шрифтові системи, способи шрифтового і графічного виділення. Композиційні прийоми структурування інформації. Тема 6. Оформлення заголовків Типи заголовків, принципи їх компонування, шрифтографія. Візуальна ієрархія та вплив на сприйняття читачем. Тема 7. Види подачі текстових матеріалів та їхнє оформлення Тематичні блоки на шпальті: добірки, “підвал”, “розгортка”, “газета в газеті”. Способи компонування та їхня функція у загальній структурі номера. Тема 8. Ілюстраційне оформлення газети Значення візуального контенту, підготовка та використання фотографій, схем, інфографіки. Види ілюстрацій, розмір і розташування. Змістовий модуль ІІ Тема 9. Верстка газетно-журнальних видань Технологічні особливості газетної та журнальної верстки. Основні помилки, типи верстки, автоматизовані підходи до компонування шпальт. Тема 10. Макетування газети, журналу Процес створення макетів номера, види макетів, принципи модульного проєктування. Етапи підготовки макета шпальти. Тема 11. Схема технології виготовлення газетної продукції. Вимоги до оригіналів Блок-схема технологічного процесу виготовлення. Характеристики та вимоги до текстових і графічних оригіналів. Вимоги до растрових зображень. Тема 12. Схеми передачі текстової та ілюстраційної інформації на відстань Факсимільна передача газетних шпальт, цифрові формати обміну, технології дистанційної передачі набору. Workflow — стандартизований цифровий потік.
Методи та критерії оцінювання: Опис методів оцінювання рівня досягнення результатів навчання Оцінювання рівня сформованості компетентностей та досягнення результатів навчання в межах дисципліни здійснюється на основі комбінованого підходу, який включає поточний, підсумковий контроль і індивідуальну оцінку діяльності здобувача. Застосовуються наступні методи оцінювання: 1. Усне опитування • Використовується під час семінарських занять для перевірки знань основних понять, категорій, теоретичних положень. • Дає змогу оцінити глибину розуміння, критичне мислення, уміння формулювати аргументовану думку. 2. Письмові тести та модульні завдання • Включають тестові, відкриті та ситуаційні завдання з метою перевірки засвоєння матеріалу. • Застосовуються у межах поточного та підсумкового контролю. 3. Аналіз кейсів та практичних ситуацій • Застосовується на практичних заняттях. • Дає змогу оцінити здатність студента застосовувати знання на практиці, аналізувати професійні або наукові ситуації, будувати логічні висновки. 4. Виконання індивідуальних завдань (контрольна робота, проєкт, есе) • Дає змогу оцінити самостійність мислення, навички роботи з джерелами, оформлення результатів дослідження відповідно до вимог академічної доброчесності та ДСТУ. • Передбачає надання письмового тексту з відповідною структурою, обґрунтуванням та висновками. 5. Письмова екзаменаційна робота • Містить теоретичні питання, завдання аналітичного і практичного характеру. • Оцінюється за критеріями: повнота розкриття теми, логіка відповіді, аргументованість, самостійність суджень. 6. Усна відповідь під час підсумкового контролю • Дає змогу перевірити глибину засвоєння матеріалу, навички презентації результатів, формулювання та обґрунтування висновків. 7. Оцінювання активності в навчальному процесі • Враховується участь у дискусіях, групових завданнях, підготовка презентацій і доповідей. • Відображає рівень мотивації, комунікативні та аналітичні навички здобувача. Оцінювання здійснюється відповідно до затвердженої шкали, а також з дотриманням принципів академічної доброчесності.
Критерії оцінювання результатів навчання: Система оцінювання результатів навчання здобувачів освіти Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою, яка охоплює: 1. Поточний контроль знань Поточний контроль включає такі складові: • Семінарські заняття (10 балів) Оцінюється рівень підготовки здобувача до семінарів: опанування навчального матеріалу, активність у дискусіях, вміння формулювати й обґрунтовувати власну думку, застосування знань до аналізу конкретних наукових або професійних ситуацій. • Практичні заняття (10 балів) Перевіряється вміння застосовувати методологічні підходи до вирішення прикладних завдань, аналізу кейсів, виконання індивідуальних практичних завдань з методології досліджень у видавничо-поліграфічній сфері. • Контрольна робота (20 балів) Письмова робота за темами дисципліни, яка перевіряє глибину розуміння теоретичного матеріалу та навички самостійного аналітичного мислення. Враховується логічність викладу, науковий стиль, аргументованість висновків. 2. Підсумковий контроль (екзамен/залік) • Письмова частина (50 балів) Включає відповіді на теоретичні та прикладні запитання, виконання ситуаційних завдань. Оцінюється глибина розкриття змісту, правильність обґрунтування, системність мислення, грамотність. • Усна відповідь (10 балів) Перевіряється здатність здобувача чітко і логічно висловлювати думки, аналізувати та інтерпретувати наукові підходи, методи й результати, аргументувати власну позицію щодо наукових проблем. Підсумкова оцінка за дисципліну • Загальний максимум – 100 балів o Поточний контроль – 40 балів (семінари + практичні + контрольна робота) o Екзамен (письмова + усна частини) – 60 балів Форми навчання: • Денна форма навчання Має повний обсяг контактних занять та всі види оцінювання. • Заочна форма навчання Аналогічна система оцінювання застосовується, проте може передбачати більшу самостійну роботу з матеріалом.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: 1. Технологія газетно-журнального виробництва [Текст] Видання друге: навч.посіб./ С.Ф.Гавенко, З.М.Сельменська, Л.Й.Кулік, І.М.Назар. – Львів: УАД. – 2022р.- 304с. 2. Навчально-методичні рекомендації з дисципліни «Технології виготовлення друкованих ЗМІ»[ел.ресурс]. – Львів : Укр. акад. друкарства, 2020. – 96 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).