Історія мистецтва, архітектури і дизайну, частина 3
Спеціальність: Візуальний дизайн
Код дисципліни: 6.B2.06.O.015
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Візуальний дизайн і мистецтво
Лектор: Канд. мист., доцент Мотиль Романа Ярославівна
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у здобувачів освіти компетентностей:
Інтегральна компетентність (ІНТ): Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Загальні компетентності (ЗК):
ЗК2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК7. Цінування та повага різноманітності та мультикультурності.
ЗК9. Здатність зберігати та примножувати культурно-мистецькі, екологічні, моральні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності (СК):
СК 5. Здатність застосовувати знання історії українського і зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проектній діяльності.
СК10.Здатність застосовувати знання прикладних наук у професійній діяльності (за спеціалізаціями).
Результати навчання: Програмні результати навчання (ПРН):
ПРН1. Застосовувати набуті знання і розуміння предметної області та сфери професійної діяльності у практичних ситуаціях.
ПРН5. Розуміти і сумлінно виконувати свою частину роботи в команді;
ПРН7. Аналізувати, стилізувати, інтерпретувати та трансформувати об’єкти для розроблення художньо-проектних вирішень.
ПРН8. Оцінювати об’єкт проектування, технологічні процеси в контексті проектного завдання, формувати художньо-проектну концепцію.
ПРН9. Створювати об’єкти дизайну засобами проектно-графічного моделювання.
ПРН11. Розробляти композиційне вирішення об’єктів дизайну у відповідних техніках і матеріалах.
ПРН16. Враховувати властивості матеріалів та конструктивних побудов, застосовувати новітні технології у професійній діяльності.
ПРН18. Відображати морфологічні, стильові та кольоро-фактурні властивості об’єктів дизайну.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни
1. Історія мистецтва, архітектури і дизайну (І курс, ч. 1; ч. 2).
2. Живопис, рисунок, скульптура.
3. Історія державності та культури України.
Супутні і наступні навчальні дисципліни:
1. Історія мистецтва, архітектури і дизайну України.
2. Історія графічного дизайну.
3. Етнодизайн в історико-культурному середовищі.
Короткий зміст навчальної програми: Курс "Історія мистецтва, архітектури та дизайну ч. 3" є одним з базових у підготовці фахівців за спеціальністю "Дизайн".
Цей курс має на меті дати студентам основні знання з теорії візуального мистецтва, починаючи від генеральної ієрархії видів і жанрів, включаючи аналітичний розгляд тектонічних структур об’ємно-просторових творів, а також декоративної та зображально-пластичної композиції.
У процесі вивчення дисципліни висвітлюються історичні етапи генезису візуального мистецтва починаючи від періоду класицизму до постімпресіонізму, у період ХХ століття, аж до Новітнього часу.
Опис: Тема 1. ФРАНЦУЗЬКИЙ ЖИВОПИС КІНЦЯ XVIII-XIX СТ.
Загальна характеристика. Класицизм, реалізм, романтизм. Розкриття у мистецтві ХІХ ст. можливостей прямого поза міфом художнього
мислення. Провідна роль жанрової та історичної картини. Монументальний" реалізм жанрових картин Г. Курбе, цикл полотен з теми селянського життя Ф. Мілле. Творчість Енґра, Делакруа.
Тема 2. АРХІТЕКТУРНИЙ КЛАСИЦИЗМ. Загальні риси та визначні пам’ятки. Версаль. Будинок інвалідів.
Тема 3. ІМПРЕСІОНІЗМ і ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ ЯК ХУДОЖНЯ РЕВОЛЮЦІЯ. Загальна характеристика періоду. Нове бачення простору і часу, формотворення засобами кольору, етюдизм зображального мистецтва. Імпресіоністи Клод Моне, П’єр-Огюст Ренуар, Каміль Піссаро, Едґар Деґа. Творчість постімпресіоністів Ван Гога, Гогена, Сезанна і Сера. Внесок Оґюста Родена в розвиток скульптури.
Тема 4. НАПРЯМ АРТ-НУВО У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ.
Арт-нуво як стиль та доба. Творчість Альфонса Мухи, Густава Клімта та ін. Архітектура і декоративно-прикладне мистецтво.
Тема 5. ФОВІЗМ та ЕКСПРЕСІОНІЗМ. Фовізм, основні майстри, характер спільноти, значення живопису фовістів у подальшому розвитку зображального мистецтва. А. Матіс та традиції мистецтва ХІХ ст. Експресіоністське угрупування "Міст". Графіка експресіоністів. Едвард Мунк та розвиток гравюри у першій чверті ХХ ст.
Тема 6. ДАДАЇЗМ. Розвиток ірраціонального в художньому бачені Алогізм як творчий метод. Дадаїзм та його "наслідки" у мистецтві ХХ ст.
Тема 7. КУБІЗМ. Естетична та художня полеміка з традиціоналізмом, Її творчі наслідки. Значення кубізму в оновленні засобів формотворення у мистецтві. Портрет сучасної людини у творчості Пабло Пікассо. Кульптура кубізму.
Тема 8. ФУТУРИЗМ. Ідеї та творчі засоби футуризму. Скульптура футуризму від Кольдера до Тангі. Неопримітивізм в мистецтві початку ХХ ст.
Тема 9. АБСТРАКТНЕ МИСТЕЦТВО ХХ СТ. Безпредметна мова живопису. Конструктивізм. Абстракціонізм. Історія розвитку від Піта Мондріана до Дж.Полллока и Де Кунинга. Піт Мондріан і утопічні ідеї "неопластицизму". Друга хвиля абстракціонізму у 1950–х рр. Живопис психічного автоматизму (ташизм) Поллока. Абстрактний експресіонізм (М. Ротко, А. Горки, Г. Хартунг, Де Кунинг, П. Сулаж) і екзистенціоналізм як його філософсько-естетичній ґрунт. Геометричній абстрактивізм. (Н. де Сталь, Й. Альберс). Вираження духовного засобами тільки кольору та абстрактних форм. Застосування живописних знахідок абстрактивістів у дизайні, рекламі, кіно, телебаченні, тощо. Творчість Василя Кандінського, Августа Макке і Пауля Клеє.
Тема 10. СЮРРЕАЛІЗМ ЯК ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗНАЧЕННЯ ПІДСВІДОМОСТІ. Історія розвитку сюрреалізму, його ціль, основні
течії. М. Ернст, Г. Арп, Ф. Пікабія, Ів Танги, Г. Магрітт та інші. Сальвадор Далі і його місце у сюрреалістичному русі. Гіперреалізм та неокласицизм.
Неоавангардизм. Друга пол. ХХ ст. Поп-арт, хеппенінг, інвайронмент, концептуалізм, перфоманс. Метод гри у мистецтві та вихід за його межі. Психоделічне мистецтво, гіперреалізм. "Фотосприйняття" у мистецтві, його здобутки та втрати.
Тема 11. МИСТЕЦТВО ПОВОЄННОЇ ЄВРОПИ І АМЕРИКИ. Розвиток модерністського мистецтва. Проекти архітектора Ле Корбузьє.
Тема 12. МИСТЕЦТВО ПОСТМОДЕРНІЗМУ: Рено П’яно, Паоло Портоґезі, Альдо Россі.
Тема 13. ПОНЯТТЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА. Потенційні можливості „мінімального” і концептуального мистецтва. Нові тенденції в архітектурі.
Тема 14. НЕОАВАНГАРДИЗМ. Друга пол. ХХ ст. Поп-арт, оп-арт хеппенінг, інвайронмент, концептуалізм, перфоманс. Метод гри у
мистецтві та вихід за його межі. Психоделічне мистецтво, гіперреалізм.
«Фотосприйняття» у мистецтві, його здобутки та втрати.
Тема 15. ПОСТМОДЕРНІЗМ. Витоки постмодернізму та його художня філософія. "Тілесність" як принцип сучасного мистецтва. "Деканонізація" та боротьба з традиційними цінностями у мистецтві постмодерну. Текст і зображальне мистецтво. Іронія постмодерну як затвердження плюралізму у художній діяльності. Театральність сучасної культури. Специфіка сучасної
візуальної культури. Нові форми бачення.
Методи та критерії оцінювання: Дисципліна складається з іспиту, який охоплює матеріал усіх тем.
Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами контролю як письмовий контроль (тестування, реферат, есе) та усний контроль (індивідуальне опитування, співбесіда, іспит).
Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з дисципліни "Історія мистецтва, архітектури та дизайну ч. 3" і не може бути зведена до поточних форм контролю.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру студент може набрати до 100 балів (30 балів поточний контроль, 70 балів – за виконання контрольних робіт). На іспиті – максимально 100 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати не менше 30 балів.
Іспит з дисципліни «Історія мистецтва та архітектури» проводиться у письмово-усній формі. Студенти отримують письмові тестові завдання, за які максимально можна отримати 70 балів. Друга частина іспиту передбачає усну відповідь на питання з дисципліни, за яку можна набрати максимально 30 балів. 30 балів за усну відповідь виставляється таким чином:
25-30 балів – «відмінна» відповідь;
16-24 бали – «добра» відповідь;
10-15 балів – «задовільна» відповідь;
00-09 балів – «незадовільна» відповідь.
Оцінка «відмінно» ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ- мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«Добре» ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«Задовільно» ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«Незадовільно» виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно»ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Базова:
1. Архітектура. Світова історія / під ред. Д.Уоткін Київ: Основи, 2019.
2.Гомбріх Е.Г. Оповідь про мистецтво.– Київ: ArtHuss, 2024. – 654 с.
3. Крамарчук Х. П., Мотиль Р. Я., Білінська О. Б. // Історія мистецтва та архітектури. Частина 1. Навч.посібник. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2022. –176 с.; іл.
4. Фартінг С. Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. Харків: Пелікан, 2023. – 208 с.
5. Ходж А.Н. Історія мистецтва / А.Н.Ходж; [пер. з англ.] – Харків: Пелікан, 2012. – 208 с.
6. Чешир Лі. Ключові моменти в мистецтві: Book Chef, 2021. – 176 с.
7. Даниленко В. Я. Основи дизайну:підручник / В.Я . Даниленко . – Х .: ХДАДМ , 2003. – 320 с.: 664 іл.
8. Пітер Філл, Шарлота Філл. Історія дизайну (The Story of Design), пер. Сергій Бавин, 2019, – 512 с., ISBN 978-5389-17431
9. Шумега С.С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер’єра: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 300 с.
10. Чілверс І. Оксфордський словник мистецтв. – К.: Основи, 2003.
11. Яременко Н. Історія архітектури та дизайну. Львів: ЛНАМ, 2020.
Допоміжна:
1. Історія архітектури стародавнього світу: підручник / Т.М.Клименюк, Х.С.Бойко за ред. Т.М. Клименюк. Львів: видавництво Львівської політехніки, 2021. –256 с.
2. Німенко А. Кавалерідзе-скульптор. – К.: Мистецтво, 1967. –103 с,
3. Джон Пайд. Дизайн інтер’єрів. 6000 років історії Видавництво: АСТ. –464 с.
4. Браїловська. Л. В., Дизайн інтер’єру у східномустилі: Японія, Китай, Індія, Єгипет., Вид-во Фенікс, 2004 рік,–384 с., ISBN 5-222-04335-5
5. Massey, Anne, Interior Design of the 20th Century, c 1990 and 2001, Thames&Hudson Ltd, London.
6. Heskett, J. Industrial Design. London, 2001.
7. Susan J. Slotkis, FoundationofInteriorDesign. LaurenceKingPublishingLtd., London, 2006.
8. Josef Hoffmann: Interiors 1902-1913., Edited by Christian Witt-Dorring. 224 pages with 244 illustrations, 65 in color.
9. Fiona Leslie. Designs for 20th-century Interiors. V&A Publications 2000. ISBN 1851773215.
10. Ivan Margolius. Automobiles by Architects. Wiley-Academy. 2000. ISBN: 047160786X
Інформаційні ресурси:
1. Електронний навчально-методичний комплекс «Історія мистецтва та архітектури Moodle2.1+;http://vns.lp.edu.ua/course/view.php?id=125242.
2.Образотворче мистецтво https://www.youtube.com/user/AlexNikx/videos?view=0&sort=da&flow=grid
3. Світова історія мистецтва http://www.all-art.org/artists-a.html,http://www.all-art.org/history663_miscellanea.html
4. Історія. Журнал. Арзамас. https://arzamas.academy/courses
5.Мистецькі курси на https://www.coursera.org/
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Старосольських, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене наказом ректора Університету від 11.06.2025 р. № 395-1-10).