Методологія досліджень міжнародних відносин
Спеціальність: Міжнародні відносини
Код дисципліни: 7.C3.01.O.002
Кількість кредитів: 5.00
Кафедра: Політологія та міжнародні відносини
Лектор: Хома Наталія Михайлівна
Семестр: 1 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Інтегральна компетентність. Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.
Загальні компетентності:
ЗК1. Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.
ЗК2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
ЗК3. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
ЗК9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
ЗК11. Здатність діяти суспільно відповідально, проявляти громадянську свідомість, відповідати за якість виконаної роботи.
ЗК12. Уміння аргументувати вибір шляхів вирішення завдань професійного характеру, критично оцінювати отримані результати та обґрунтовувати прийняті рішення.
Фахові компетентності:
ФК5. Здатність аналізувати та прогнозувати міжнародні відносини у різних контекстах, зокрема політичному, безпековому, правовому, економічному, суспільному, культурному та інформаційному.
ФК6. Здатність використовувати для дослідження міжнародних відносин, суспільних комунікацій та для регіональних студій теоретичні та методологічні підходи політології, економічної та правової науки, міждисциплінарних досліджень.
ФК7. Здатність здійснювати прикладні аналітичні дослідження проблем міжнародних відносин та світової політики, суспільних комунікацій, регіональних студій, професійно готувати аналітичні матеріали та довідки.
Результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач освіти повинен бути здатним продемонструвати такі програмні результати навчання:
РН1. Знати та розуміти природу, джерела та напрями еволюції міжнародних відносин, міжнародної політики, зовнішньої політики держав, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики.
РН3. Застосовувати сучасні наукові підходи, методології та методики для дослідження проблем міжнародних відносин та зовнішньої політики.
РН5. Збирати, обробляти та аналізувати інформацію про стан міжнародних відносин, світової політики та зовнішньої політики держав.
РН9. Готувати аналітичні довідки, звіти, письмові та усні презентації наукового та практичного змісту, інші документи про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики, суспільних комунікацій т а регіональних студій.
РН12. Формулювати задачі моделювання, створювати і досліджувати моделі об’єктів і процесів міжнародних відносин, зовнішньої політики, суспільних комунікацій та регіональних студій.
РН14. Оцінювати результати власної роботи і відповідати за особистий професійний розвиток.
РН18. Адаптуватися до змін міжнародної ситуації та самостійно розробляти рішення, що стосуються міжнародних відносин, європейської інтеграції та міжнародної безпеки.
КОМ3. Уміння представляти та обговорювати отримані результати та здійснювати трансфер набутих знань.
АіВ1. Здатність адаптуватися до нових умов та приймати відповідні рішення.
АіВ2. Здатність усвідомлювати необхідність навчання упродовж всього життя з метою поглиблення набутих та здобуття нових фахових знань.
АіВ3. Здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи, самостійно приймати рішення, досягати поставленої мети з дотримання вимог професійної етики.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Актуальні проблеми зовнішньої політики України та міжнародних відносин
Стратегічний форсайт у міжнародних відносинах
Короткий зміст навчальної програми: Метою навчальної дисципліни «Методологія досліджень міжнародних відносин» є оволодіння студентами знаннями про основні методології, які можна застосувати при вивченні проблематики міжнародних відносин, а також набуття умінь застосувати ці методології при дослідженні конкретних тем з проблематики міжнародних відносин.
У результаті вивчення дисципліни, фахівець повинен знати:
– суть методології наукового дослідження, значення її правильного застосування для якості досліджень;
– особливості проведення наукових досліджень на теоретичному та практичному рівні;
– зміст, особливості застосування наукових методів теоретичного дослідження: загально-логічні методи дослідження (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція, узагальнення та ін.);
– суть та потенціал для пізнання міжнародних відносин таких методологій, як неоінституціоналізм, історичний, психологічний, системний методи, аксіологічний аналіз, теорія ігор, мережевий аналіз, кейс-стаді, компаративний аналіз, системний аналіз та ін.;
– суть та потенціал для пізнання міжнародних відносин таких методів емпіричного дослідження, як контент-аналіз, опитування (анкетування та інтерв'ювання), метод експертних оцінок, SWOT-аналіз та ін.
Підготовлений фахівець повинен вміти:
– правильно застосовувати різноманітні методології для наукового дослідження проблем міжнародної політики;
– проводити наукове дослідження проблем міжнародної політики на теоретичному та практичному рівні;
– застосовувати наукові методи теоретичного дослідження: загально-логічні методи дослідження (аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція, узагальнення та ін.);
– практично застосовувати методологію неоінституціоналізму; історичний, психологічний, системний методи; аксіологічний аналіз, теорію ігор, мережевий аналіз, кейс-стаді та ін.;
– застосовувати на практиці методи емпіричного дослідження: контент-аналіз, опитування (анкетування та інтерв'ювання), метод експертних оцінок та ін.
Опис: Тема 1. Роль методології для наукового дослідження проблем міжнародних відносин
Тема 2. Особливості проведення наукового дослідження проблем міжнародної політики на теоретичному та практичному рівні
Тема 3. Обґрунтування теми дослідження. Визначення предмета, об’єкта, мети та завдань дослідження. Гіпотеза дослідження
Тема 4. Порівняльна методологія в системі досліджень міжнародних відносин
Тема 5. Опитування громадської думки в системі кількісних методів дослідження проблем міжнародних відносин
Тема 6. Контент-аналіз як методологія вивчення проблематики міжнародних відносин
Тема 7. Методологія мережевого аналізу у вивченні міжнародних відносин
Тема 8. Аксіологічний аналіз як методологія вивчення міжнародних відносин
Тема 9. Методологія івент-аналізу (подієвого аналізу) у вивченні міжнародних відносин
Тема 10. SWOT-аналіз як методологія дослідження міжнародних відносин
Тема 11. Методологія прогнозування у вивченні проблем міжнародних відносин
Тема 12. Використання теорії ігор для аналізу проблем міжнародних відносин
Тема 13. Неоінституційний аналіз у вивченні міжнародних відносин
Тема 14. Системний підхід до аналізу міжнародних відносин
Тема 15. Методика підготовки наукових досліджень з проблем міжнародних відносин
Методи та критерії оцінювання: Методи контролю:
поточний контроль; екзаменаційний контроль; спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю; усне опитування (індивідуальне і фронтальне); вибіркове усне опитування; письмовий контроль знань і умінь (здійснюється за допомогою письмових робіт: письмові відповіді на питання, реферати, вирішення ситуаційних завдань); тестування; оцінка (оцінювання) активності, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень тощо; презентації; виконання та захист практичних робіт; дебати; практична перевірка виконаних завдань; тематичний та тестовий контроль тощо.
Методи оцінювання знань:
Поточний та екзаменаційний контроль.
Методи оцінювання знань:
усне та фронтальне опитування; письмове опитування; вибіркове усне опитування; виступи на семінарах; тести; захист практичних робіт; оцінка активності; оцінювання внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень; тощо.
Екзамен: письмове опитування, тестовий контроль.
Критерії оцінювання результатів навчання: * Критерії оцінювання виступу на семінарському занятті
3 бали – відповідь повна, змістовна, логічна, з послідовним викладом матеріалу, висновки та узагальнення обґрунтовані; студент демонструє глибоке розуміння предмету, самостійність та критичність мислення, вміння аналізувати, аргументовано доводити свою позицію, логічно й послідовно викладати матеріал, здійснювати прогнози та надавати пропозиції. Інформація подана чітко, вичерпно, із застосуванням аналітичного підходу та додаткового фактологічного й концептуального матеріалу до запропонованого питання; обґрунтовано та здійснено порівняння різних підходів та інтерпретацій, використано широку джерельну базу; наведено приклади; студент демонструє володіння понятійно-категоріальним апаратом, знання першоджерел.
2 бали – відповідь демонструє знання студентом значної частини програмного матеріалу; факти використовуються правильно, але допущені незначні помилки в їх тлумаченні, наявна часткова термінологічна некоректність, невеликі неточності; відповідь не повна, однак грамотна, без суттєвих помилок, правильна, змістовна, логічна, з послідовним викладом матеріалу, висновки обґрунтовані; студент демонструє розуміння предмету, самостійність та критичність мислення, вміння аналізувати, аргументовано доводити свою позицію, логічно й послідовно викладати матеріал, здійснювати прогнози та надавати пропозиції.
1 бал – відповідь неповна, фрагментарна, наявна часткова термінологічна некоректність, теоретичні та фактичні неточності. Виклад є непослідовним, без обґрунтованих висновків та узагальнень.
Критерії оцінювання реферату та виступу із доповіддю на семінарському занятті
4 бали – реферат підготовлений відповідно до запропонованої теми та написаний згідно з самостійно розробленим студентом планом із дотриманням технічних вимог щодо оформлення реферату. Демонструє глибоке та всебічне знання та розуміння програмного матеріалу, інформація подана чітко, вичерпно із застосуванням аналітичного підходу та додаткового фактологічного і концептуального матеріалу до обраної теми; обґрунтовано та здійснено порівняння різних підходів та інтерпретацій, фактологічні дані підібрані грамотно, наведено приклади. представлено кваліфіковані посилання на використану літературу. Реферат написаний грамотно, із застосуванням наукового стилю мовлення.
Доповідь за темою реферату – повна, комплексна, з всебічним висвітленням запропонованих у плані питань, вичерпна, чітка, логічна, аргументована, з обґрунтованими теоретичними положеннями, з послідовним викладом змісту, власним баченням розв’язання проблеми, наведенням прикладів та фактів практичного застосування теоретичних положень. Відповідь демонструє системні та глибокі знання програмного матеріалу, вільне володіння понятійним апаратом, вміння самостійно та критично мислити, надавати оцінки, обґрунтовувати власну думку, використана широка джерельна база.
3-2 бали – реферат правильний, повний, чіткий, логічний, з послідовним описом і викладом змісту питання. Демонструє глибоке та всебічне знання та розуміння програмного матеріалу, інформація подана чітко, вичерпно із застосуванням аналітичного підходу та додаткового фактологічного і концептуального матеріалу до запропонованого запитання, обґрунтовано та здійснено порівняння різних підходів та інтерпретацій, фактологічні дані і джерела підібрані добре, наведено приклади, представлено правильні посилання на використану літературу. Виклад логічно послідовний і цілісний, висновки – чітко сформульовані й добре обґрунтовані. Реферат написаний грамотно, науковою мовою. У рефераті допускаються незначні неточності змістовного характеру; факти використовуються правильно, але допущені незначні помилки в їх тлумаченні, наявна часткова термінологічна некоректність.
Доповідь за темою реферату – повна, з всебічним висвітленням запропонованих у плані питань, однак спостерігається нечіткість викладу; судження не у повній мірі самостійні й аргументовані.
1 бал – реферат, у якому студент демонструє повне нерозуміння суті пропонованого завдання, незнання базових компонентів предметної області.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Бабух І. Актуальність і специфіка сучасної методології наукових досліджень. Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2023. № 3. С. 291-294.
Бірта Г. О., Бургу Ю. Г. Методологія і організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2014. 142 с.
Бодров В., Лазебник Л., Онишко С., Рожко В., Шевчук О. Методологічне та інструментальне забезпечення наукових досліджень: навч. посіб. Ірпінь: Університет ДФС України, 2020. 323 с.
Бхаттачерджи А., Ситник Н. Методологія та організація наукових досліджень: дослідження в соціально-економічних науках: навч. посіб. Київ: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2022. 173 с.
Галян О. Методологія наукових досліджень та академічна доброчесність. Луцьк: Вежа-Друк, 2023. 38 с.
Гребенюк Т. Академічна доброчесність. Запоріжжя: ЗДМУ, 2021. 108 с.
Данильян О. Методологія наукових досліджень. Харків : Право, 2019. 368 с.
Дзера М., Пасічний Р. Сучасні методи досліджень міжнародних відносин. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2017. Том 19, № 76. С. 144-146.
Каламбет С. Методологія наукових досліджень: навч. посіб. / С. Каламбет, С. Іванов, Ю. Півняк. Дніпро: Вид-во Маковецький, 2015. 191 с.
Картунов О. Метод та матриця SWOT-аналізу: пошуки шляхів удосконалення. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2017. Вип. 21. С. 3-12.
Ковальчук О. Я. Математичне моделювання і прогнозування в міжнародних відносинах. Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 423 с.
Костін Ю., Полозова Т., Шейко І., Костін Д. Теорія і методологія наукових досліджень: навч. посіб. для студентів (магістрів) усіх форм навчання. Харків : ХНУРЕ, 2021. 152 с.
Котловий С., Павлик Н., Сейко Н., Ситняківська С. Методологія наукових досліджень: навч.-метод. посіб. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2023. 89 с.
Коцан Н., Коцан Р. Методологія досліджень міжнародних відносин: теорія та практика: навч. посіб. Луцьк: «Вежа-Друк»; ФОП Гадяк Ж.; друкарня «Волиньполіграф»ТМ, 2022. 99 с.
Кривошеїн В. В. Теоретико-методологічні засади застосування івент-аналізу в діяльності патронатної служби органів державного управління. Аспекти публічного правління. 2018. № 6 (3). С. 12-17.
Мокін Б. І. Методологія та організація наукових досліджень: навч посіб. Вінниця. 2014. 180 с.
Основи методології та організації наукових досліджень: навч. посіб. / за ред. А. Є. Конверського. Київ: Центр учбової літератури, 2010. 352 с.
Палеха Ю. І. Основи науково-дослідної роботи: навч. посіб. Київ. 2013. 336 с.
Палеха Ю., Леміш Н. Основи науково-дослідної роботи: навч. посіб. Київ: Ліа-К, 2017. 336 с.
Підлісний М. М. Проблеми аксіології та шляхи їх вирішення. Дніпро: Видавець Біла К. О., 2020. 164 с.
Самсонов В., Сільвестров А., Тачиніна О. Методологія наукових досліджень та приклади її використання : навч. посіб. Київ: НУХТ, 2022. 385 с.
Староста В. Методологія наукових досліджень: навч.-метод. посіб. для самостійної роботи здобувачів освіти. Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2023. 72 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).