Спецкурс з наукових досліджень спеціальності
Спеціальність: Дизайн (освітньо-наукова програма)
Код дисципліни: 7.B2.00.O.014
Кількість кредитів: 6.00
Кафедра: Дизайн та основи архітектури
Лектор: к.арх.Крамарчук Х.П.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Загальні компетентності
ЗК1. Здатність генерувати нові ідеї (креативність).
ЗК2. Вміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми.
ЗК3. Здатність спілкуватися з представниками інших
професійних груп різного рівня (з експертами з інших
галузей знань/видів економічної діяльності).
ЗК4. Здатність працювати в міжнародному контексті.
ЗК5. Здатність розробляти та керувати проектами.
ЗК6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.
ЗК7. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності спеціальності
КС1. Здатність здійснювати концептуальне проектування об’єктів дизайну з урахуванням функціональних, технічних, технологічних, екологічних та естетичних вимог (за спеціалізацією).
КС2. Здатність проведення проектного аналізу усіх впливових чинників і складових проектування та формування авторської концепції проекту.
КС3. Здатність розуміти і використовувати причинно-наслідкові зв'язки у розвитку дизайну та сучасних видів.
КС5. Володіння теоретичними і методичними засадами навчання та інтегрованими підходами до фахової підготовки дизайнерів; планування власної науково-педагогічної діяльності.
КС10.Вміння переконливо демонструвати споживачу привабливу культурну цінність та економічну вартість створеного креативного продукту.
КС11.Здатність застосовувати методологію наукових досліджень на теоретичному і практичному рівнях.
Результати навчання:
ПРН1. Генерувати ідеї для вироблення креативних дизайн-пропозицій, вибудовувати якісну та розгалужену систему комунікацій, застосовувати основні концепції візуальної комунікації у мистецькій та культурній сферах.
ПРН2. Розробляти науково-обґрунтовану концепцію для розв’язання фахової проблеми.
ПРН4. Представляти результати діяльності у науковому та професійному середовищі в Україні та поза її межами.
ПРН5. Розробляти, формувати та контролювати основні етапи виконання проекту.
ПРН7. Критично осмислювати теорії, принципи, методи та поняття з різних предметних галузей для розв’язання завдань і проблем у галузі дизайну.
ПРН8. Здійснювати передпроектний аналіз із урахуванням усіх вагомих чинників, що впливають на об’єкт проектування; формулювати авторську концепцію проекту.
ПРН9. Застосовувати методику концептуального проектування та здійснювати процес проектування з урахуванням сучасних технологій і конструктивних вирішень, а також функціональних та естетичних вимог до об’єкта дизайну.
ПРН18.Планувати професійну діяльність у сфері дизайну відповідно до потреб і запитів суспільства та ринку; провадити підприємницьку діяльність у сфері дизайну.
ПРН19.Застосовувати методологію наукових досліджень у процесі теоретичного і практичного аналізу; узагальнювати результати дослідження та впроваджувати їх у дизайнерську практику; виявляти практичні та теоретичні особливості наукової гіпотези.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Попередні навчальні дисципліни: Теорія та методологія наукових досліджень
Супутні навчальні дисципліни: Наукові дослідження та семінари за їх тематикою
Короткий зміст навчальної програми: Курс «Спецкурс з наукових досліджень по спеціальності» є курсом у підготовці наукових фахівців за спеціальністю «Дизайн». Цей курс має на меті дати студентам основні знання з наукових досліджень по спеціальності дизайн. Основна увага звертається на міждисциплінарний підхід у проведенні дослідження, тому розглядаються такі науки як герменевтика дизайну, психологія дизайну, семіотика дизайну, аксіологія дизайну, соціологія дизайну
У процесі вивчення дисципліни висвітлюються ієрархічна структура абстрагування наукових понять, теорія мережних систем, різниця в категоріальній базі теорії і метатеорії, евристичні методи
Практичний курс передбачає вміння студента сконструювати методику досліджень у науковій роботі.
Опис: 1. Вступ. Сучасна парадигма дизайну і наука ХХІ ст.
1.1. Сучасна парадигма дизайну.
1.2. Поняття про наукове дослідження.
1.3. Основні наукові поняття.
1.4. Характеристика рівнів наукового пізнання
1.5 Діалектичний та метафізичний принципи науки
1.6 Особливості науки ХХІ ст.
2. Особливості традиційної і нової методологічної культури.
2.1 Три типи наукової раціональності
2.2. Особливості методології Постмодерну
2.3 Поняття трансдисциплінарності як наукового методу.
2.4 Види трансдисциплінарності (за Е.Джедж).
2.5 Сучасні філософські методи дослідження. Методологічно націлювальна роль парних філософських категорій. .
3. Поняття про теорії та метатеорії
3.1 Структура теорій.
3.2 Причини появи метатеорій.
3.3 Призначення теорій. Сутність метатеорій.
3.4 Загальнонаукові категорії теорії та метатеорії.
3.5 Системно-операцiйний пiдхiд до опрацювання концептуальної схеми метатеорiї.
4. Феноменологічні методи дослідження. Гештальт і структура -- дві відповідних модальності сприйняття і мислення.
4.1 Поняття про феноменологію та її тезаурус.
4.2 Два способи вивчення феноменів: метод епохе та ейдетичної редукції.
4.3 Феноменологічний метод і гештальтпсихологія.
4.4 Різниця між структурою і гештальтом.
4.5 Зв’язок метафори і гештальту.
4.6 Закономірності сприйняття гештальтів.
4.7 Алгоритм побудови «золотої» метафори.
5. Методи герменевтики та семіотики
5.1 Поняття про герменевтику, зокрема в архітектурі і дизайні.
5.2 Основні терміни теорії герменевтики.
5.3 Методи інтерпретації.
5.4 Основні поняття семіотики.
5.5 Семіотичний інструментарій у дослідженні об’єктів.
5.6 Предметне поле у дослідженні мистецтв.
6. Теорія візуальної культури (візуальних досліджень).
6.1 Міждисциплінарний аспект візуальних досліджень.
6.2 Прагматика візуальної культури
6.2.1 Складові візуальної культури.
6.2.2 Поняття візуальної грамотності.
6.3 Парадигми розуміння образу
6.3.1 Англо-американський вектор візуальних досліджень.
6.3.2 Європейсько-континентальний вектор візуальних
досліджень.
6.3.3 Порівняння парадигм розуміння образу.
6.4. Суть візуальної культури в історичні епохи Модерну та
Постмодерну.
6.5 Вихідні принципи візуальних досліджень.
6.6. Предметне поле в вітчизняних дослідженнях візуального.
Теорія складних мереж як інструмент дослідження.
7.1 Складна мережа як структурна метамова.
7.2 Мережа як метод представлення знань.
7.2.1 Семантична мережа
7.2.2 Шту?чні нейро?нні мере?жі
7.2.3 Поняття про когнітивні мережі.
7.3 Терміни та характеристики для дослідження мереж.
7.3.1 Коефіцієнт кластерності вузла. Коефіцієнт кластерності всієї мережі.
7.3.2 Розподіл ступенів вузлів – степеневий закон.
7.3.3 Середня міжвузлова віддаль.
7.3.4 Коефіцієнт асортативності.
8. Психологічні особливості науково-технічної творчості. Методи латерального мислення.
8.1 Ознаки творчих здібностей людини.
8.2 Поняття про дивергентне і конвергентне мислення.
8.3 Рівні та стадії творчої діяльності.
8.4 Поняття про латеральне мислення.
8.5 Методи латерального мислення.
8.6 Способи розвитку творчої уяви.
9. Евристичні методики проектної творчості. Проектні методи.
9.1 Евристика як наука про творче мислення
9.2 Евристичні методи проектування
9.2.3. Мозковий штурм (МШ)
9.2.4. Метод десяткових матриць пошуку (ДМП) аналог методу SCAMPER.
9.2.5. Метод семикратного пошуку
10 Синергетичний підхід. Поняття про віртуальну реальність.
10.1. Інструментарій синергетичного підходу.
10.2 Ідеальне і реальне в мистецтві.
10.3 Поняття про віртуальний простір
10.4. Віртуальність як нова розумова парадигма.
Методи та критерії оцінювання: Поточний контроль (50%): виконання лабораторних робіт.
- Підсумковий контроль (50%): тестова (письмова) та усна компонента екзамену.
Визначення рівня знань студентів здійснюється такими методами контролю:
1. Контроль аудиторної роботи студентів (лабораторні роботи)
2. Екзаменаційне тестування та опитування.
Екзаменаційне тестування та опитування є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу.
Критерії оцінювання результатів навчання: Протягом семестру, за поточний контроль студент може набрати до 50 балів. На екзамені – максимально 50 балів. Для допуску до екзамену студент повинен набрати за поточний контроль не менше 20 балів.
Екзамен з дисципліни «Спецкурс з наукових досліджень по спеціальності» проводиться у письмовій формі (40 балів за тестування). Максимально 40 балів студент отримує за правильні відповіді на 10 тестових запитань. 10 балів при усному опитуванні виставляється таким чином:
8 -10 балів – «відмінна» відповідь;
7 - 6 балів – «добра» відповідь;
5 – 4 бали – «задовільна» відповідь;
0 - 3 бали – «незадовільна» відповідь.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література:
1. Методологія наукових досліджень : навч. посіб. / В. І. Зацерковний,
І. В. Тішаєв, В. К. Демидов. – Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2017. – 236 с.
2. Костянтин Тищенко. Метатеорія Мовознавства – К.: Основи, 2000.—350с.
4. Васильченко М.Т., Мільман В.А. Бібліотечні фонди: посібник - Харків: Основа, 1993
5. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень / М.Т. Білуха. – К.: Вища
школа, 1997. – 275 с.
6. Флора В. Д. Принципи технічної творчості: Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2005. – 398 с.
7. Friedl, Friedrich. Typography: An Encyclopedic Survey of Type Design and Techniques Throughout History. Black Dog & Leventhal, 1998
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).