Психологія творчості та винахідництва
Спеціальність: Прикладна механіка
Код дисципліни: 8.G9.00.M.017
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Теоретичної та прикладної психологіі
Лектор: Павленок Катерина Сергіївна, доктор філософії у галузі психології
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у здобувачів освіти компетентностей:
– інтегральна компетентність: здатність продукувати інноваційні наукові ідеї, оволодівати методологією наукової та педагогічної діяльності, вирішувати комплексні проблеми в процесі інноваційно-дослідницької та професійної діяльності, проводити оригінальні наукові дослідження у галузі освіти, педагогіки на міжнародному та національному рівні;
– загальні компетентності:
ЗК1. Оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями, спрямованими на формування системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору; застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності;
ЗК5. Здатність до неперервного професійного розвитку на основі критичного самооцінювання з метою самовдосконалення та забезпечення якості освіти.
– фахові компетентності:
ФК6. Здатність виявляти та розвивати творчі якості особистості, застосовувати методи навчання творчості та проводити тренінги для розвитку творчих здібностей здобувачів освіти.
Результати навчання: УН5. Застосовувати спеціалізовані уміння/навички і методи, необхідні для розв’язання значущих проблем у сфері педагогіки/освіти, науки та/або інновацій, розширення та переоцінки вже існуючих знань і професійної практики
УН10. Бути здатним здійснювати викладацьку діяльність у закладах вищої освіти
АіВ14. Здатність до безперервного саморозвитку та самовдосконалення з метою формування нових ідей чи процесів у контексті професійної та наукової діяльності.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Дослідницький семінар "Освіта: теорія, історія, інноваційні технології"
Короткий зміст навчальної програми: Дисципліна «Психологія творчості та винахідництва для аспірантів» передбачає аудиторну роботу у межах лекційних та практичних занять, де теоретичні знання поєднуються з практичними завданнями, спрямованими на розвиток креативного мислення та інноваційного підходу до вирішення наукових завдань.
Самостійна робота включає опрацювання сучасної літератури з психології творчості, аналіз актуальних наукових досліджень, роботу з першоджерелами, а також розробку концепцій та дослідницьких проектів, спрямованих на генерування нових ідей та впровадження інноваційних рішень у наукову практику. В межах курсу аспіранти проходять повний цикл аналізу та застосування теоретичних моделей, отримуючи практичні рекомендації щодо використання сучасних методів дослідження психологічних процесів творчості та винахідництва.
Вивчення дисципліни потребує виконання тестових завдань, ситуаційних завдань, самостійної роботи та індивідуальних завдань, що включають підготовку до практичних занять, роботу з інформаційними та статистичними джерелами, а також аналіз наукових публікацій і кейсів з реальної практики.
Підготовка та участь у практичних заняттях передбачає ознайомлення з програмою дисципліни, вивчення ключових питань, які обговорюються на заняттях, аналіз досвіду провідних дослідників у сфері психології творчості, а також систематизацію матеріалу, викладеного у лекціях, підручниках та монографіях.
Для належного засвоєння матеріалу та правильного виконання завдань слід керуватися методичними рекомендаціями, викладеними у конспектах лекцій з курсу, що допомагають розкрити специфіку творчих процесів та методів їх дослідження.
Рішення практичних завдань має відповідати встановленим вимогам за формою та змістом, демонструвати самостійність мислення здобувача, відсутність ознак повторюваності та плагіату, а також повну аргументацію запропонованих підходів.
Присутність на практичних заняттях є обов’язковою, а активна участь у дискусіях сприяє кращому розумінню теми. Пропущені заняття повинні бути відпрацьовані у встановлений термін, що забезпечує безперервність навчального процесу та дотримання часових параметрів.
Консультування і відпрацювання
1. Відпрацювання занять проводиться у встановлений черговий день, згідно з графіком, розміщеним на інформаційному стенді кафедри теоретичної та практичної психології.
2. Консультації з дисципліни проводяться відповідно до графіку, оприлюдненого на інформаційному стенді кафедри.
3. За бажанням відпрацювати пропущені заняття, здобувач повинен повідомити викладача не пізніше п’ятниці поточного тижня для узгодження зустрічі на наступний тиждень.
4. Відпрацювання практичних занять здійснюється у тих самих формах контролю, що й на первинному занятті, що дозволяє зберегти послідовність оцінювання знань та навичок.
Таким чином, дисципліна спрямована на всебічний розвиток творчих здібностей аспірантів, надання їм необхідних інструментів для генерування та впровадження інноваційних рішень у науковій діяльності, а також формування навичок аналітичного мислення та критичного осмислення сучасних підходів до психології творчості та винахідництва.
Опис: 1. Психологічні основи творчості та винахідництва
2. Сучасні моделі та теорії творчості
3. Методи стимулювання творчого мислення
4. Психологія інноваційних процесів
5. Винахідництво: психологічні аспекти та мотивація
6. Когнітивні процеси в генерації творчих ідей
7. Практичні методики аналізу та оцінки творчих рішень
8. Етичні, соціальні та міждисциплінарні аспекти творчості
Методи та критерії оцінювання: Контроль результатів навчання аспірантів є складовою освітнього процесу, який проводиться з метою встановлення відповідності досягнутих результатів вимогам освітньої програми. Методи діагностики знань, за допомогою яких визначають рівень засвоєння запланованих пізнавальних результатів з дисципліни «Психологія творчості та винахідництва для аспірантів», містять прозорі критерії оцінювання та забезпечують об’єктивний поточний контроль і підсумковий диференційований залік.
Засобами діагностики знань (успішності навчання, якісних і кількісних показників) є проведення поточного контролю та підсумкового контрольного тестування. Під час контрольних заходів застосовується система об’єктивної оцінки знань, умінь та навичок, із залученням інноваційних технічних засобів та інтерактивних платформ.
Поточний контроль знань є органічною частиною навчального процесу і слугує засобом виявлення ступеня засвоєння матеріалу з дисципліни. Поточний контроль проводиться у таких формах: усне та письмове опитування за основними питаннями дискурсу; перевірка виконання індивідуальних завдань; виклик окремих аспірантів для самостійного розв’язання практичних завдань чи кейсів; опитування із застосуванням методу «мікрофон». Цей контроль здійснюється під час проведення семінарських (практичних) занять за накопичувальною системою. На практичних заняттях можуть використовуватися різні форми та методи контролю знань, такі як доповіді, експрес-опитування, вільна дискусія, співбесіда, аналіз кейсів, розв’язання задач, виконання самостійних робіт, рольові ігри, тестування, зокрема комп’ютерного тестування за допомогою ресурсів Віртуального навчального середовища.
Оцінювання знань аспірантів здійснюється шляхом моніторингу активності під час вивчення програмного матеріалу, включаючи відповіді на практичних заняттях, підготовку доповідей, аналітичних матеріалів тощо.
Семестровий контроль з дисципліни «Психологія творчості та винахідництва для аспірантів» відбувається у формі диференційованого заліку, що враховує результати навчання за всіма видами робіт, передбачених робочою програмою (поточний контроль, виконання індивідуального науково-дослідного завдання, контрольна робота). Підсумкова оцінка виставляється за результатами за 100-бальною шкалою.
Критерії оцінювання результатів навчання: Кожне практичне (семінарське) заняття з дисципліни «Психологія творчості та винахідництва для аспірантів» (ДФН) оцінюється за шкалою від 0,5 до 4 балів з урахуванням повноти та правильності виконання завдань. Під час семінарських занять аспірант може набрати до 60 балів (при 15 заняттях по 4 бали), додатково отримати 20 балів за виконання індивідуального науково-дослідного завдання та 20 балів за контрольну роботу. Таким чином, з практичних занять за системою поточного контролю (ДФН) можна отримати до 100 балів.
Кожне практичне заняття у формі самостійної роботи (ЗФН) також оцінюється від 0,5 до 4 балів з урахуванням якості виконання завдань. Аспірант може набрати до 12 балів за участь у практичних роботах, а за виконання контрольних завдань – ще 18 балів (кожна контрольна робота оцінюється по 9 балів). Індивідуальне наукове завдання оцінюється в 20 балів, а підсумкове контрольне тестування – в 50 балів. Таким чином, з робіт за самостійну підготовку (ЗФН) аспірант може отримати до 100 балів.
За досконале володіння матеріалом, вміння системно, послідовно та логічно викладати зміст дисципліни, аргументовано відповідати на поставлені запитання, обґрунтовувати власні висновки та застосовувати теоретичні положення під час розв’язання задач, виставляється 4 бали.
За достатнє розуміння матеріалу, коли відповіді є аргументованими, проте містять незначні неточності, і демонструють здатність застосовувати теоретичні положення, виставляється 3 бали.
За поверхневі знання матеріалу, з малозначущими аргументованими відповідями та слабким застосуванням теоретичних положень, виставляється 2 бали.
За незнання більшості аспектів навчального матеріалу, істотні помилки у відповідях та нездатність відтворити основні поняття та застосувати теоретичні положення, виставляється 1 бал.
За неспроможність надати відповіді або відсутність відтворення основних понять – 0,5 балу.
За неготовність до заняття аспіранту виставляється «0» балів. У випадку відсутності на занятті (за поважних причин, підтверджених документально) передбачено відпрацювання, яке здійснюється у встановлений термін (не більше 3 тижнів від моменту отримання).
На практичних заняттях аспіранти можуть доповнювати свої відповіді чи виступи, які оцінюються окремо:
– 2 бали отримують аспіранти, які досконало володіють матеріалом, чітко окреслюють його зміст, здійснюють глибокий системний аналіз, виявляють нові ідеї чи підходи, що суттєво розширюють зміст доповіді, та надають власні аргументовані висновки.
– 1 бал отримують аспіранти, які доповнюють зміст виступу, поглиблюючи необхідні знання та висловлюючи власну думку.
Контрольна робота для здобувачів аспірантської форми навчання проводиться у формі тестування, що містить завдання трьох рівнів складності (завдання першого та другого рівнів оцінюються по 1 балу, завдання третього рівня – по 2 бали).
Для здобувачів заочної форми навчання контрольна робота виконується у формі реферату відповідно до Методичних вказівок з дисципліни «Психологія творчості та винахідництва для аспірантів» і є допуском до підсумкового контрольного тестування. Контрольна робота, яка не відповідає встановленим вимогам, не допускається до зарахування. При якісному виконанні контрольної роботи заочної форми навчання оцінка виставляється за 9-бальною шкалою за такими критеріями:
– відповідність змісту завдань вимогам (2 бали);
– самостійність розв’язання завдань (3 бали);
– наявність елементів науково-дослідного характеру (4 бали).
Виконання індивідуального науково-дослідного завдання (написання тез-доповідей, презентація дослідження з окремого проблемного питання або написання наукової статті під керівництвом викладача) сприяє опануванню навичок роботи з літературними та іншими джерелами, узагальнення, систематизації та аналізу матеріалу, а також формуванню висновків. Якість індивідуального завдання оцінюється за такими критеріями:
– відповідність темі та рекомендаціям (4 бали);
– самостійність виконання (6 балів);
– наявність елементів науково-дослідного підходу (6 балів);
– використання комп’ютерних технологій (4 бали).
Обов’язковою стадією є захист індивідуального науково-дослідного завдання.
Підсумкове контрольне тестування для здобувачів заочної форми навчання проводиться під час останнього семінарського заняття у письмовій формі, оцінюється за 50-бальною шкалою і містить завдання трьох рівнів складності (завдання першого та другого рівнів оцінюються по 2 бали, завдання третього рівня – по 3 бали).
Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до 100-бальної інституційної шкали досягнень студентів Національного університету «Львівська політехніка».
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100-88 балів - атестований з оцінкою «відмінно» - Високий рівень: здобувач освіти демонструє поглиблене володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, системні знання, вміння і навички їх практичного застосування. Освоєні знання, вміння і навички забезпечують можливість самостійного формулювання цілей та організації навчальної діяльності, пошуку та знаходження рішень у нестандартних, нетипових навчальних і професійних ситуаціях. Здобувач освіти демонструє здатність робити узагальнення на основі критичного аналізу фактичного матеріалу, ідей, теорій і концепцій, формулювати на їх основі висновки. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку, самостійної науково-дослідної діяльності, що реалізується за підтримки та під керівництвом викладача. 87-71 балів - атестований з оцінкою «добре» - Достатній рівень: передбачає володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на підвищеному рівні, усвідомлене використання знань, умінь і навичок з метою розкриття суті питання. Володіння частково-структурованим комплексом знань забезпечує можливість їх застосування у знайомих ситуаціях освітнього та професійного характеру. Усвідомлюючи специфіку задач та навчальних ситуацій, здобувач освіти демонструє здатність здійснювати пошук та вибір їх розв’язання за поданим зразком, аргументувати застосування певного способу розв’язання задачі. Його діяльності ґрунтується на зацікавленості та мотивації до саморозвитку, неперервного професійного розвитку. 70-50 балів - атестований з оцінкою «задовільно» - Задовільний рівень: окреслює володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни на середньому рівні, часткове усвідомлення навчальних і професійних задач, завдань і ситуацій, знання про способи розв’язання типових задач і завдань. Здобувач освіти демонструє середній рівень умінь і навичок застосування знань на практиці, а розв’язання задач потребує допомоги, опори на зразок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативність та евристичність, домінування мотивів обов’язку, неусвідомлене застосування можливостей для саморозвитку. 49-00 балів - атестований з оцінкою «незадовільно» - Незадовільний рівень: свідчить про елементарне володіння поняттєвим та категорійним апаратом навчальної дисципліни, загальне уявлення про зміст навчального матеріалу, часткове використання знань, умінь і навичок. В основу навчальної діяльності покладено ситуативно-прагматичний інтерес.
Рекомендована література: Базова
1. Балахтар, К.С. (2021). Особливості впливу креативності на суб’єктивне благополуччя викладачів іноземних мов закладів вищої освіти. Київ
2. Балахтар К.С. (2020). Креативність педагогічних працівників як чинник їхнього суб'єктивного благополуччя. НАПН України.
3. Губенко О.В. (2019). Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних механізмів творчої діяльності (інтегративний підхід): монографія. Київ: Атопол.
4. Іщенко Л.В., Подокоца В.В. (2021). Шляхи розвитку винахідливості як особистісної властивості дошкільників. Збірник наукових праць.
5. Кашуба Л.В. (2021). Стратегія розвитку творчості молодшого школяра за ТРВЗ-технологією. Теорія і практика естетичного виховання у закладах освіти.
6. Таранник А.О. (2022). Психологія творчості: методичні вказівки до проведення практичних занять. Електронний архів Київського університету імені Бориса Грінченка.
7. Шевчук В.В., Тесленко М.М. (2024). Історія розвитку вітчизняної психології творчості. Полтавський національний технічний університет.
8. Яловега І.Г. (2020). Теоретичні підходи до дослідження творчості та винахідницької діяльності. МОН України.
Допоміжна
1. Мар’яненко Л.В. (2020). Особливості формування вчителем творчого компоненту пізнавальної діяльності учня з позицій гуманістичної психології. Український педагогічний журнал. http://pedagogylviv.org.ua/zhurnaly/july_2020.pdf#page=47
2. Коломійцев О., Комаров В. (2023). Військово-наукова діяльність курсантів і ад'юнктів як фактор успішного навчання у військовому ВНЗ. Current, modern and new ways of improving scientific solutions. https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2023/07/CURRENT-MODERN-AND-NEW-WAYS-OF-IMPROVING-SCIENTIFIC-SOLUTIONS.pdf#page=88
3. Копилов С.О. (2023). Засади інтеграційного діалогу в психології творчості. Психологічні проблеми творчості. https://lib.iitta.gov.ua/737128/1/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97_24-25.07.2023.pdf#page=149
4. Ahmad, N., Ullah, Z., AlDhaen, E. & Han, H. (2022). A CSR perspective to foster employee creativity in the banking sector: The role of work engagement and psychological safety. Elsevier.
5. Carayannis, E.G. (2020). Encyclopedia of creativity, invention, innovation, and entrepreneurship. Springer.
6. Dow, G.T. (2022). Defining creativity. Taylor & Francis.
7. Ferreira-Neto, M.N., de Carvalho Castro, J.L. et al. (2023). The role of self-efficacy, entrepreneurial passion, and creativity in developing entrepreneurial intentions. Frontiers in Psychology.
8. Hadamard, J. (2020). The mathematician's mind: The psychology of invention in the mathematical field. Google Books.
9. Hargadon, A. (2024). Creativity that works. Taylor & Francis
10. Hennessey, B.A., Altringer, B. & Moran, S. (2020). Social psychology of creativity. Springer.
11. Hoffmann, T. (2020). Construction grammar and creativity: Evolution, psychology, and cognitive science. De Gruyter.
12. Ingold, T. & Hallam, E. (2021). Creativity and cultural improvisation: An introduction. Taylor & Francis.
13. Kozlowski, J.S. & Chamberlin, S.A. (2019). Factors that influence mathematical creativity. University of Montana.
14. Kuznetsov, Y. (2023). «Fundamentals of Technical Creativity» – A Required Course for All Engineering Undergraduates. Proceedings of the KPI Scientific Conference.
https://proc.mmi.kpi.ua/article/download/282103/277900
15. Leikin, R. & Sriraman, B. (2022). Empirical research on creativity in mathematics (education): From the wastelands of psychology to the current state of the art. Springer.
16. Mehta, R. & Dahl, D.W. (2019). Creativity: Past, present, and future. Wiley Online Library.
17. Orishev, J. (2020). Cognitive-Psychological Diagram of processes Of Scientific And Technical Creativity Of Students. ResearchGate.
18. Runco, M.A. & Pritzker, S.R. (2020). Encyclopedia of creativity. Google Books.
19. Sawyer, R.K. & Henriksen, D. (2024). Explaining creativity: The science of human innovation. Google Books.
20. Simonton, D.K. (2021). Scientific creativity: Discovery and invention as combinatorial. Frontiers in Psychology.
21. Sternberg, R.J. (2022). Positive creativity. Wiley Online Library.
22. Turov, M.P. (2023). Teaching invention: Ukrainian experience and development. Scientific Notes of Junior Academy of Sciences of Ukraine. https://snman.science/index.php/sn/article/download/187/136
23. Valsiner, J. (2021). General human psychology. Springer.
24. Van de Vliert, E. (2019). Latitudinal psychology: An ecological perspective on creativity, aggression, happiness, and beyond. SAGE Journals.
25. Zhou, J. & Shalley, C.E. (2024). Handbook of organizational creativity. Google Books.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Старосольських, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене наказом ректора Університету від 11.06.2025 р. № 395-1-10).