Еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь за межами Любомльської міської ради
Автор: Оксентюк Тетяна Ярославівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Україна є аграрною країною та найбільшою державою Європи. Завдяки вигідному географічному розташуванню вона володіє значним природним потенціалом. Загальна площа земель складає 60,4 млн. га, з яких 33,6 млн. га займає рілля, 22 млн. га - сіножаті та 4,8 млн. га – пасовища [Зведенюк, 2014]. Площа зернових культур являє собою 14,6 млн. га, кормових - 12 млн. га, технічних - 3,8 млн. га, а під картоплею та овочами - баштанними культурами - 2,1 млн. га [Новаторська, 2023]. Україна відома у світі своїми родючими чорноземними ґрунтами, які займають приблизно 60–65 % всіх сільськогосподарських угідь [Манько, 2016]. Наприкінці XX століття фермерські господарства зіткнулися з критичною ситуацією: рівень розораності с/г земель був найбільшим у світі, а водна ерозія обхопила вагому частину орних площ. На 10,3 млн. га оброблюваних земель спостерігається підвищена кислотність, приблизно 0,9 млн. га ріллі засолені, 1,7 млн. га є перезволожені, а 0,8 млн. га - заболочені [Іванівна, 2016]. Через скорочення площ ріллі виникла потреба в підвищенні ефективності використання земель, збільшенні врожайності та впровадженні сучасної сівозміни, яка дозволяє отримувати високі врожаї без шкоди для ґрунту [Martyn, 2020]. Деградаційні процеси сьогодні стали надзвичайно поширеними, тому їх подолання має стати ключовим елементом розвитку земельних ресурсів [Kryvoviaz , 2020]. Для цього слід проводити комплексну інформаційну роботу, що допоможе зменшити масштаби деградації та її наслідки. Мета дослідження. Зважаючи на важливість порушеної проблеми та ступінь її наукового вивчення, основною метою дослідження є створення еколого-економічного механізму ефективного використання та захисту земель, підвищення врожайності культури та продуктивності угідь, а також забезпечення раціонального й повного залучення земель у господарський обіг. Об’єктом дослідження є земельна ділянка, яка знаходиться за межами населених пунктів Любомльської міської ради. Предмет дослідження охоплює формування системи сталого землекористування, що базується на гармонійному поєднанні екологічних та економічних чинників у процесі вирощування сільськогосподарських культур. Результати дослідження. Висвітлено загальні аспекти сівозмін. Описано нормативно-правову базу, етапи розробки відповідних проєктів. Крім того, розглянуто проблеми, що виникають через недотримання правил раціонального землекористування, які можуть бути частково вирішені через впровадження обґрунтованих сівозмін. Виконаний аналіз природних умов території, на якій розташована ділянка. Встановлено, що загалом ділянка характеризується як сприятлива для ведення сільського господарства та отримання стабільно високих урожаїв. Проведена характеристика сільськогосподарських угідь по гранулометричному складу та інших ознаках родючості. Визначено, що ділянка має зручний рельєф для агровикористання, проте потребує впровадження ґрунтозахисних технологій та використання родючих ґрунтів, що сприяють збереженню родючості. Таким чином, земельна ділянка може ефективно використовуватися для вирощування с/г культур за умови реалізації протиерозійних заходів на схилах. Проєктом землеустрою еколого-економічного обґрунтування сівозмін передбачено сівозміну, що сприяє ефективному використанню земель. Даним проектом передбачено організацію однієї однопільної сівозміни на загальній площі 1564,50 га. Встановлені заходи із запобігання водній і вітровій ерозії, а також іншим негативним процесам, що впливають на стан ґрунтів. Для забезпечення стабільної урожайності с/г культур заплановано забезпечення оптимального постачання поживних речовин за допомогою внесення переважно органічних і частково мінеральних добрив. Витрати на виконання проєкту окупляться у продовж трьох років. Ключові слова: сівозміни, с/г культури, впорядкування угідь, раціональне використання земель, землеробство. Перелік використаних літературних джерел: Зведенюк Т. Б. (2014). Баланс азоту в зерновій сівозміні за різних способів основного обробітку ґрунту та удобрення. Вісник аграрної науки, (1), 69–71. Іваніна В. В. (2016). Біологізація удобрення культур у сівозмінах. Київ: ЦП «Компрінт». Манько Ю. П., & Бабанко, Є. О. (2016). Багаторічний моніторинг ефективності системи контролю бур’янів у посіві пшениці озимої у зв’язку з екологізацією землеробства. Карантин і захист рослин, 2–3, 41–43. Новотарська, Н. С. (2023). Пріоритети соціально-економічних систем в контексті стратегії і тактики розвитку землекористування. Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти та молодих учених, м. Миколаїв, 15–17 березня 2023 р. (с. 75–76). Миколаїв: МНАУ. Kryvoviaz, E., Openko, I., Tykhenko, R., Shevchenko, O., Tykhenko, O., Tsvyakh, O., & Chumachenko, O. (2020). Recovery of losses for inappropriate use of land. Scientific Papers. Series E. Land Reclamation, Earth Observation & Surveying, Environmental Engineering, IX, 175–182. Martyn, A., Shevchenko, O., Tykhenko, R., Openko, I., Zhuk, O., & Krasnolutsky, O. (2020). Indirect corporate agricultural land use in Ukraine: Distribution, causes, consequences. International Journal of Business and Globalisation, 25(3), 378–395. https://doi.org/10.1504/IJBG.2020.109029.