Фейки в популярних новинних Telegram-каналах у 2024-2025-х роках
Автор: Шимкова Олена Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Об’єкт дослідження – фейкова інформація як елемент комунікаційного процесу в цифровому медіасередовищі, зокрема у контексті воєнних подій та підвищеної медіаактивності населення. Предмет дослідження – фейки та маніпулятивні повідомлення, поширювані у Telegram-каналах, що позиціонують себе як мас-медіа або журналістські спільноти. У дослідженні були проаналізовані такі канали: «Легітимний», «Женщина с косой», «Резидент», «Черговий ООС», «Труха», «Типовий Київ», «Макс ЧЕ», «Украина Сейчас», «War on Fakes», «Инсайдер UA». Ці майданчики є показовими для аналізу, оскільки мають значну аудиторію, високий рівень цитованості та часто фігурують у моніторингах фактчекінгових організацій. Хронологічні межі дослідження – 2024–2025 роки (до листопада 2025 р.), коли Telegram залишався одним із ключових інструментів споживання оперативної інформації в Україні. За цей період платформа суттєво вплинула на формування новинної картини, а також стала середовищем активного поширення фейкових повідомлень та емоційно забарвленого контенту, здатного формувати суспільні настрої. Метою роботи є дослідити фейки, що поширюються у популярних Telegram-каналах під час повномасштабного вторгнення в Україні, визначити їхні структурні особливості, інформаційні наративи, джерела походження та візуальні механізми легітимації; а також окреслити журналістські інструменти, здатні ефективно протидіяти поширенню дезінформації в цифровому просторі. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання: 5 З’ясувати сутність поняття «фейк» у контексті масової комунікації та визначити його ключові характеристики, враховуючи сучасні теоретико комунікаційні підходи. Виокремити та класифікувати основні типи фейкової інформації у медіа, зокрема з урахуванням умов воєнного стану, інформаційної турбулентності та психологічного впливу на аудиторію. Проаналізувати особливості функціонування Telegram як технічної та соціальної платформи, що сприяє швидкому поширенню фейків (анонімність, відсутність модерації, алгоритми розповсюдження, структура каналів). Дослідити приклади візуальних фейків (підроблених фото, відео, скриншотів) у Telegram-каналах, визначити характерні ознаки таких маніпуляцій та техніки їхнього створення. Виявити інформаційні маніпуляції у текстових повідомленнях каналів, що імітують журналістику, та визначити їхню роль у формуванні хибних наративів. Проаналізувати наративи, джерела інформації, мовні конструкції й елементи візуальної стилістики, які застосовуються для легітимації фейків та підвищення довіри аудиторії. Розглянути сучасні практики фактчекінгу, цифрові інструменти, методики OSINT та ініціативи, які допомагають журналістам виявляти дезінформацію та протидіяти їй. Оцінити професійні виклики для журналістів у цифровому середовищі 2024–2025 років, включно з технічними, етичними, психологічними аспектами, а також визначити роль медіаосвіти у посиленні інформаційної стійкості населення. Практичне значення роботи полягає в можливості використання отриманих результатів у журналістській практиці, медіаосвітніх курсах, навчальних програмах для студентів спеціальності «Журналістика», у діяльності фактчекінгових платформ (StopFake, VoxCheck, Texty.org.ua), а 6 також у формуванні державних і комунікаційних стратегій із протидії дезінформації. Структура роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів (теоретичного, аналітичного та практичного), висновків, списку використаних джерел та додатків, що містять ілюстративний та фактологічний матеріал.