Проєкт інформаційної системи обліку особового складу в Силах оборони України
Автор: Грібєнніков Олександр Сергійович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління ІТ проектами
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська кваліфікаційна робота присвячена проєктуванню архітектури та практичних артефактів інформаційної системи обліку особового складу для Сил оборони України. Робота спрямована на розробку комплексного рішення, яке забезпечить цілісність даних, оперативність операцій та прозорість управління персоналом у військових частинах. Поточна система обліку на базі електронних таблиць (ЕЖООС) демонструє критичні обмеження: ручне введення однієї інформації в кілька місць, дублювання даних без синхронізації, дефрагментацію інформації між діловодами, помилки при переносі даних, тривалість обробки масових операцій та затримку актуалізації інформації. Ці проблеми особливо загострилися під час дії воєнного стану, коли обсяг змін особового складу зріс на порядки. Мета роботи. Розробити архітектуру та практичні артефакти системи обліку особового складу, яка вирішує критичні операційні проблеми в управлінні військовим персоналом через застосування передових архітектурних принципів Domain-Driven Design, Hexagonal Architecture та Event-Driven паттернів, з чітким планом поетапної реалізації від мінімально життєздатного продукту до національного масштабування. Об’єкт роботи. Інформаційна система управління особовим складом у Силах оборони України, розрахована на облік, реєстрацію, переведення та адміністрування військовослужбовців у розподіленій архітектурі з окремими серверами для кожної військової частини. У першому розділі проведено детальний аналіз предметної області через призму нормативної бази (Інструкція 40, накази МОУ), виявлено шість критичних проблем у поточній практиці управління персоналом, проаналізовано системи-аналоги армій НАТО (IPPS-A, JPA, SASPF) та сформульовано функціональні та нефункціональні вимоги до системи з урахуванням специфіки військового контексту. У другому розділі побудовано логічну модель системи на засадах Domain-Driven Design: визначено три ключові агрегати (Військовослужбовець, Посада, Рапорт) з їхніми бізнес-інваріантами, Value Objects та правилами взаємодії; встановлено Bounded Contexts для ізоляції відповідальності модулів; проведено моделювання бізнес-процесів та життєвих циклів агрегатів. У третьому розділі спроектовано архітектуру системи за принципами Hexagonal Architecture з чітким розділенням Core Domain та адаптерів (API Gateway, Event Bus, Report Module, Sync Module), обґрунтовано вибір технологічного стека (PHP 8.2+ / Symfony для бекенду, PostgreSQL для гарантій ACID, Vue.js / Vuetify для фронтенду, Docker для контейнеризації), описано топологію розгортання як розподілену архітектуру з локальними інстансами та механізмом differential sync між вузлами. У четвертому розділі визначено методологічний підхід до розробки на основі Scrum з двотижневими спринтами, встановлено стандарти кодування (PSR-12, PHPDoc, ESLint) та документації (OpenAPI/Swagger для API), розроблено матрицю управління ризиками, описано стратегію тестування на чотирьох рівнях (модульне, інтеграційне, приймальне, регресійне) та деталізовано п’ять етапів виконання проєкту: MVP (6-8 місяців), імпорт архівних даних (1-1.5 місяця), пілотне розгортання (2-3 місяці), синхронізація між вузлами (2-3 місяці) та Post-MVP розширення. У п’ятому розділі представлено практичні артефакти проєктування: три матриці валідації архітектури (відповідність компонентів функціональним вимогам, якість нефункціональних характеристик, дотримання стандартів), вайрфрейми основних інтерфейсів користувача (форми створення військовослужбовця, табель особового складу, форма внутрішнього переміщення), ERD діаграму з чотирма основними сутностями та їхніми зв’язками, API матрицю CRUD операцій для REST endpoints та детальне проєктування модуля синхронізації для розподіленої архітектури. У шостому розділі проведено верифікацію того, що запропонована архітектура системно вирішує всі шість критичних проблем поточної системи через конкретні архітектурні рішення (єдине джерело істини через DDD агрегати, автоматична синхронізація через Eventbus, централізована база даних, валідація на рівні UI та бізнес-логіки, batch операції для масових змін, real-time оновлення), проаналізовано архітектурні компроміси з обґрунтуванням вибору між альтернативними підходами (DDD vs Procedural, PostgreSQL vs NoSQL, REST vs GraphQL) та надано рекомендації щодо подальшого розвитку системи з акцентом на моніторинг Sync Module та можливість переходу до мікросервісної архітектури при національному масштабуванні. Результати роботи можуть слугувати основою для розробки технічного завдання на реальну систему управління персоналом у Силах оборони України та бути адаптовані для інших державних структур, що потребують надійного обліку персоналу з гарантіями консистентності даних. Ключові слова: управління персоналом, архітектура програмного забезпечення, Domain-Driven Design, Hexagonal Architecture, Event-Driven патерни, системне проєктування, військове адміністрування, розподілені системи.