Аналіз заходів щодо зменшення впливу відходів буріння нафтогазової промисловості України на водні ресурси
Автор: Маєцький Михайло Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Маєцький Михайло, Одноріг З.С. (керівник). Аналіз та впровадження комбінованого методу очищення бурового шламу для умов Ланнівського газоконденсатного родовища. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська Політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація Магістерська кваліфікаційна робота присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання — підвищенню ефективності очищення бурових відходів та впровадженню екологічно безпечних технологій поводження з ними у межах Ланнівського газоконденсатного родовища. Актуальність дослідження зумовлена значними ризиками забруднення ґрунтових і підземних вод, що виникають під час накопичення бурового шламу та супутніх стоків у відкритих амбарах, а також необхідністю переходу до сучасних технологій замкнених циклів «Zero Discharge». У роботі проведено комплексний аналіз чинного законодавства, природно-геологічних умов Ланнівського ГКР та сучасних технологічних підходів до обробки бурових відходів. Встановлено, що традиційні методи – зберігання у відкритих амбарах, спалювання або вивезення на полігони – не забезпечують достатнього рівня захисту водних ресурсів та часто є економічно затратними. Результати дослідження бурового шламу визначено його структурно-механічні та хімічні властивості підтвердили підвищений вміст солей, органічних речовин і важких металів, що свідчить про його потенційну небезпеку в разі відсутності ефективної обробки. На основі комплексного аналізу обґрунтовано застосування комбінованої механіко-хіміко-біологічної схеми переробки бурового шламу та бурових вод. Такий підхід поєднує механічне вилучення твердих частинок, хімічну нейтралізацію та сорбцію розчинених забруднюючих речовин, а також біологічну трансформацію органічної фракції під дією спеціалізованих мікроорганізмів. Доведено, що послідовне поєднання цих операцій дозволяє суттєво зменшити токсичність бурових відходів, скоротити їх об’єм, стабілізувати склад та підвищити можливості для подальшого використання очищеного матеріалу. Проведено техніко-економічну оцінку комплексу з використанням показника усередненої вартості очищення 1 тонни бурового шламу протягом усього терміну роботи технологічного комплексу (LCOT). Встановлено, що за умов обслуговування 3–4 свердловин на рік економічні показники методу значно покращуються: середня вартість очищення знижується порівняно з традиційними підходами, такими як солідизація/стабілізація, термічне знешкодження або захоронення на полігонах. Розраховано, що комбінований метод забезпечує суттєвий економічний ефект завдяки високому рівню рециркуляції технічної води, зниженню витрат на спецводокористування та відсутності необхідності у транспортуванні відходів на великі відстані. У роботі наведено результати порівняльного аналізу міжнародних та національних підходів до очищення бурових відходів, а також проведено оцінку відповідності розробленої технології вимогам Звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) для Ланнівського ГКР. Доведено, що комбінований метод забезпечує можливість доведення очищеного матеріалу до рівня, придатного для подальшого використання у схемах технічної рекультивації земель, що є важливою складовою екологічного відновлення територій. Об’єкт дослідження – буровий шлам Ланнівського газоконденсатного родовища та його фізико-хімічні властивості. Предмет дослідження – комбінований механіко-хіміко-біологічний метод очищення бурового шламу та оцінка його ефективності. Мета дослідження: зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення ресурсної ефективності методу поводження з буровими відходами шляхом запровадження комбінованої технології очищення. Результати дослідження можуть бути використані газовидобувними підприємствами, екологічними службами, проектними організаціями та органами місцевої влади при розробленні систем екологічного контролю, технологій очищення бурового шламу та програм рекультивації порушених земель. Ключові слова: буровий шлам, комбінований метод очищення, біодеструкція, Zero Discharge, рекультивація, механіко-хіміко-біологічний метод, Ланнівське ГКР. Перелік використаних літературних джерел 1. Верховна Рада України. (1991). Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» №1264-XII від 25.06.1991. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 2. Верховна Рада України. (2017). Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23.05.2017. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 3. Департамент екології Полтавської обласної державної адміністрації. (2023). Матеріали оцінки впливу на довкілля (ОВД) Ланнівського газоконденсатного родовища. Полтава. https://berestrada.gov.ua/wp-content/uploads/2022/11/Zv%D1%96t-OVD-sv.%E2%84%96%E2%84%96-701-702-Zah-Hrestisch.-GKR-%E2%84%96219-Lann%D1%96v-GKR-stor.-394.pdf 4. Det Norske Veritas (DNV). (2013). Guidelines for Cuttings Reinjection (CRI). Oslo. https://rules.dnv.com/docs/pdf/notes/2013-05/GEN_007_Cuttings_Reinjection.pdf 5. Njuguna, S. M., Achia, T., Wambua, R. M., & Wang, L. (2022). The fate of waste drilling fluids from the oil and gas industry. Waste Management, 135, 254–270. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0956053X2100670X 6. Pereira, L., Fernandes, M., Oliveira, A., & Paiva, M. (2022). Environmental impacts related to drilling fluid waste and cuttings disposal. Fuel. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S001623612102175X 7. Дубас, Р. М. (2012). Економіка природокористування та охорони довкілля: навчальний посібник. Львів: ЛНУ ім. І. Франка. 8. Хвесик, М. А., & Рогач, О. І. (2014). Економіка природокористування: підручник. Київ: КНЕУ.