Система управління побутовими відходами у Львівській міській територіальній громаді
Автор: Микієвич Орест Володимирович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологія та охорона навколишнього середовища
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська кваліфікаційна робота присвячена вирішенню науково-практичного завдання – провести аналіз існуючої системи управління побутовими відходами у Львівській міській територіальній громаді та розробити рекомендації щодо її оптимізації. Об’єкт дослідження – система управління побутовими відходами у Львівській міській територіальній громаді. Предмет дослідження – процес оптимізації системи управління побутовими відходами у Львівській міській територіальній громаді. Мета дослідження: підвищення рівня екологічної безпеки шляхом аналізу існуючої системи управління побутовими відходами у Львівській міській територіальній громаді та розроблення рекомендацій щодо її оптимізації. Тверді відходи (ТПВ) є невід’ємною складовою сучасних міст і громад. Їх обсяги зростають під впливом урбанізації, зростання споживання та швидкої змінності товарів. Ефективне управління ТПВ - не лише екологічне питання, а й економічне, соціальне та інституційне: невідповідні практики призводять до забруднення довкілля, ризиків для здоров’я населення, втрати ресурсів і додаткових фінансових витрат. Водночас управління відходами може стати джерелом ресурсної ефективності, робочих місць та локального розвитку за умови впровадження інтегрованих, сталих рішень. Сучасна система поводження з відходами стоїть перед одночасними викликами: стрімке зростання обсягів відходів унаслідок урбанізації, економічного зростання та зміни споживчих моделей; нерівномірність інфраструктури та фінансування між регіонами; а також посилення екологічних і здоров?язберігаючих ризиків. Без системних перетворень наслідки для економіки, довкілля та здоров’я населення зростатимуть як кількісно, так і якісно. Сьогодні світ виробляє мільярди тонн муніципальних (побутових) відходів щорічно; за провідними оцінками, кількість муніципальних відходів становить понад 2,1–2,3 млрд тонн на рік і очікується, що до 2050 року вона зросте приблизно до 3,8–3,9 млрд тонн за базовим сценарієм без додаткових заходів [1]. Це зростання обумовлене переважно зростанням населення, інтенсивнішою урбанізацією та підвищеним споживанням в країнах з низьким і середнім доходом. Одночасно частка відходів, які не збираються або не обробляються належним чином, залишається значущою - у багатьох містах глобального Півдня велика частка відходів залишається «неменеджованою» або захоронюється в несанкціонованих звалищах [2]. Глобальна криза управління відходами - це одночасно екологічна, соціальна і економічна проблема. Без рішучих, синхронізованих дій - від політики і фінансування до місцевих інновацій і зміни споживчої поведінки - обсяги відходів і їхній шкідливий вплив продовжать зростати, посилюючи тягар для бюджетів, довкілля і здоров?я людей. Пріоритети мають включати профілактику утворення відходів, роздільний збір і переробку, а також захист і формалізацію працівників сектора - таким чином можна поєднати екологічну ефективність з економічною вигодою й соціальною справедливістю [3]. Глобальна генерація твердих відходів продовжує зростати, і за даними міжнародних звітів прогнозується суттєве збільшення до середини століття. Цей тренд підсилює потребу у термінових заходах як на національному, так і на місцевому рівнях. Водночас економічні втрати від неефективного управління - як прямі витрати на збирання і поховання, так і приховані витрати (здоров’я, екосистеми, зміна клімату) - є значними, що робить управління відходами питанням економічної пріоритетності [4]. Підготовка відходів до повторного використання, перероблення та інших відновлювальних операцій забезпечується через створення та функціонування об’єктів їх оброблення, упровадження економічних механізмів і визначення цільових показників щодо збирання, підготовки, рециклінгу або інших способів відновлення відходів, а також завдяки реалізації додаткових заходів [5]. Для підвищення ефективності підготовки відходів для повторного застосування, забезпечення якісного рециклінгу та проведення інших відновлювальних операцій, відходи мають збиратися окремо й не можуть змішуватися з іншими видами відходів чи матеріалів, що відрізняються за своїми властивостями [2, 3]. Ключові слова: екологічна безпека, тверді побутові відходи, рециклінг, екосистема, зміна клімату. Перелік використаних літературних джерел 1. Wilson D. C., Rodic L., Scheinberg A., Velis C., Iyer M. Global Waste Management - What Is the State of the Field? - Waste Management & Research, 2015. - Vol. 33, № 9. - P. 803–815. 2. Zaman A. U., Lehmann S. Challenges and Opportunities in Transforming a City into a “Zero Waste City”. - Sustainability, 2011. - Vol. 3, № 1. - P. 1–26. - DOI: 10.3390/su3010123. 3. Hoornweg D., Bhada-Tata P., Kennedy C. Waste and climate change : global impacts, challenges and opportunities. - Resources, Conservation & Recycling, 2013. - Vol. 71. - P. 1–9. 4. Boulding K. The Economics of the Coming Spaceship Earth. - In : Environmental Quality in a Growing Economy, H. Jarrett (ed.). - Baltimore : Johns Hopkins Press, 1966. - P. 3–14. 5. Bello, A. S., et al. (2022). Sustainable and long-term management of municipal solid waste. Journal of Environmental Management, 300, 113602.