Вплив воєнних дій на кліматичні зміни
Автор: Королевич Назарій Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологія та охорона навколишнього середовища
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Королевич Н. М., Дячок В. В. (керівник). Вплив воєнних дій на кліматичні зміни. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет “Львівська Політехніка”, Львів, 2025. Масштабні воєнні дії створюють критичні загрози для глобальної кліматичної стабільності та спричиняють комплексне забруднення всіх компонентів довкілля, а потужні викиди парникових газів (ПГ), прискорюють глобальне потепління (Lakhani, 2024). Робота присвячена вирішенню науково- практичного завдання щодо оцінки вуглецевого сліду війни, а також прямих та непрямих викидів метану, окислів нітрогену та інших забрудників внаслідок бойових дій. Обґрунтовано актуальність проблеми, охарактеризовано ключові джерела емісій, а саме спалювання палива, руйнування об’єктів енергетики, і як наслідок деградація екосистем. Все це стає довготривалими чинники для зміни клімату, і вимагає системного підходу до моніторингу та обліку цих викидів. Вплив пожеж, руйнування інфраструктури та вимушене переміщення населення є невідємною складовою бойових дій, яка потребує системного вирішення (CEOBS & Zoi Environment Network, 2023). Об’єкт дослідження – воєнні дії, які спричиняють забруднення всіх складових довкілля і прискорюють глобального потепління. Предмет дослідження – еколого-кліматичні наслідки воєнних дій та процеси відновлення кліматорегулюючого потенціалу покшоджених територій. Мета дослідження – оцінити кліматичні наслідки бойових дій (зокрема, сукупний вуглецевий слід) та сформувати практичні рекомендації щодо моніторингу викидів парникових газів та рекомендаці щодо післявоєнного відновлення. Узагальнено, що руйнування промислових об’єктів та інфраструктури (UNEP, 2022) посилює ризики неконтрольованого вивільнення секвестрованого вуглецю та призводить до значних емісій CO? під час відбудови. Проаналізовано сучасні стратегії оцінки екологічної шкоди та механізми поширення вмісту полютантів у довкіллі, включно з транскордонним перенесенням, біоакумуляцією та біотрансформацією (Filho et al., 2024). Запропоновано комплексну методологію від діагностики забруднення (дистанційне зондування, польовий моніторинг) до оцінки впливу на біологічну активність екосистем та здоров’я населення. Встановлено, що руйнування промислових об’єктів та інфраструктури посилює ризики вторинного забруднення та вивільнення небезпечних ксенобіотиків (UNEP, 2022). У зонах впливу бойових дій визначено та відвалідовано підвищення вмісту парникових газів порівняно з фоновими показниками; визначено оптимальні маркери для моніторингу стану екосистем залежно від типу забруднення. Проведено узагальнену оцінку ризиків на рівні регіону потенційної шкоди для здоров’я, враховано витрати на моніторинг, показано необхідність превентивних заходів та розробки довгострокових стратегій відновлення. У ході аналітичних розрахунків та моделювання валідовано значні обсяги викидів парникових газів, що є співмірними з річними викидами цілих промислово розвинених країн (Lakhani, 2024); визначено оптимальні методики (наприклад, облік спожитого палива, оцінка площ пожеж, аналіз збитків інфраструктури) для моніторингу вуглецевого сліду. Проведено узагальнену оцінку кліматичних ризиків на рівні регіону: враховано майбутні витрати на декарбонізацію та потенційну шкоду для глобальної кліматичної системи внаслідок додаткових емісій. Ключові слова: вплив війни на довкілля, екологічна безпека, забруднення повітря, деградація екосистем, продукти горіння, токсичні сполуки, оцінка екологічної шкоди. Перелік використаних літературних джерел 1. CEOBS (Conflict and Environment Observatory) & Zoi Environment Network. (2023, October). Ukraine conflict environmental briefing: The climate crisis. Retrieved from https://ceobs.org/ukraine-conflict- environmental-briefing-the-climate-crisis/ 2. Government of Ukraine & Initiative on GHG Accounting of War. (2024, June). Climate Damage Caused by Russia’s War in Ukraine: Report. Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine. Retrieved from https://mepr.gov.ua/wp-content/uploads/2024/06/GHG_Report_Ukraine_June- 2024.pdf 3. Lakhani, N. (2024, June 13). Russia’s war in Ukraine accelerating global climate emergency, report shows. The Guardian. Retrieved from https://www.theguardian.com/environment/article/2024/jun/13/russia-war- with-ukraine-accelerating-global-climate-emergency-report-shows 4. UNEP (United Nations Environment Programme). (2022, October). The Environmental Impact of the Conflict in Ukraine: A Preliminary Review. Nairobi. Retrieved from https://www.unep.org/resources/report/environmental- impact-conflict-ukraine-preliminary-review 5. Filho, W. L., et al. (2024). War in Ukraine: an overview of environmental impacts and consequences for human health. Frontiers in Sustainable Resource Management, 3. https://doi.org/10.3389/fsrma.2024.1423444