Комплексна оцінка ергономічних параметрів робочого середовища пожежників та їх вплив на здоров’я і безпеку праці
Автор: Гаврилюк Марія-Степанія Олегівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислова безпека і охорона праці
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Марія-Степанія ГАВРИЛЮК, Марія ТОКАРЄВА (керівник). Комплексна оцінка ергономічних параметрів робочого середовища пожежників та їх вплив на здоров’я і безпеку праці. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Магістерська кваліфікаційна робота за спеціальністю 263 «Цивільна безпека» складається з вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 43 найменувань. Загальний обсяг кваліфікаційної роботи 92 сторінок, у тому числі 6 таблиць, 10 рисунків, список використаних джерел на 5 сторінках. Професія пожежника є однією з найбільш ризикованих, оскільки їхня діяльність пов’язана з виконанням завдань у небезпечних і стресових умовах. У процесі роботи вони зазнають впливу комплексу несприятливих факторів: високих температур, задимленості, фізичних перевантажень, значного психоемоційного напруження, шуму та вібрацій. Одним із ключових чинників, що визначає ефективність виконання службових завдань і збереження здоров’я працівників, є ергономічність організації робочого місця. Невідповідність ергономічних параметрів (незручність оснащення, недостатнє освітлення, недосконалість засобів індивідуального захисту, нераціональні робочі пози та навантаження) може призвести до швидкої втомлюваності, зниження працездатності, підвищення ризику травматизму та розвитку професійних захворювань. Сучасні вимоги до охорони праці та безпеки зумовлюють необхідність комплексної оцінки ергономічних параметрів робочих місць пожежників, що дозволить виявити основні ризики й розробити ефективні заходи їх мінімізації. Це сприятиме збереженню професійного здоров’я, підвищенню рівня безпеки працівників і загальної результативності роботи пожежно-рятувальних підрозділів. Таким чином, дослідження проблеми ергономіки робочого місця пожежників є надзвичайно актуальним з огляду на сучасні вимоги охорони праці, медико-психологічного забезпечення та підвищення ефективності службової діяльності. Мета дослідження: здійснити комплексну оцінку ергономічних параметрів робочого місця пожежників та визначити їх вплив на умови праці, здоров’я і рівень безпеки персоналу, а також запропонувати заходи з їх оптимізації. Завдання дослідження: 1. Дослідити теоретичні основи ергономіки та її значення для організації праці пожежників. Провести аналіз нормативних документів та стандартів, що регулюють ергономічні вимоги до організації праці. 2. Провести аналіз основних ергономічних параметрів робочого середовища (зручність та раціональність оснащення, удосконалені засоби індивідуального захисту, раціональні робочі пози та допустимі фізичні навантаження). Для цього передбачити використання анкетування, спостереження за робочим процесом та фіксацію основних дій співробітників. 3. Проаналізувати випадки виробничого травматизму та професійних захворювань, пов’язаних із невідповідністю ергономічних параметрів робочого місця. 4. Розробити пропозиції щодо оптимізації ергономічних характеристик робочого середовища. 5. Провести оцінку ефективності запропонованих заходів і визначити їхній вплив на продуктивність праці та безпеку персоналу. Об’єкт дослідження: Робоче середовище працівників пожежно- рятувальних підрозділів. Предмет дослідження: Ергономічні параметри робочого місця пожежників та їхній вплив на безпеку, працездатність і професійне здоров’я особового складу. У процесі виконання роботи використовувались наступні методи дослідження: аналіз нормативно-правових документів і стандартів, що регламентують ергономічні вимоги до організації робочих місць у пожежно-рятувальних підрозділах; метод спостереження за трудовою діяльністю пожежників, спрямоване на виявлення особливостей просторової організації робочого середовища та умов праці; метод анкетування персоналу для отримання інформації про комфортність, навантаження та стан здоров’я; порівняльний аналіз отриманих даних із чинними нормами ергономіки; методи статистичної обробки результатів для узагальнення даних та формування висновків. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення організації робочих місць у пожежно-рятувальних підрозділах, зниження рівня професійних ризиків та підвищення безпеки працівників. Запропоновані заходи з оптимізації ергономічних параметрів сприятимуть збереженню здоров’я пожежників, зменшенню випадків виробничого травматизму, підвищенню працездатності та ефективності виконання службових обов’язків. Отримані результати можуть знайти застосування у практичній діяльності органів ДСНС, під час розробки нормативно-правових документів з охорони праці, а також у навчально-методичному процесі підготовки майбутніх фахівців пожежно- рятувальної справи. ЕРГОНОМІЧНІ ПАРАМЕТРИ, РОБОЧЕ СЕРЕДОВИЩЕ, ПОЖЕЖНИКИ, УМОВИ ПРАЦІ, БЕЗПЕКА ПРАЦІВНИКІВ, ДСНС УКРАЇНИ, ТРАВМАТИЗМ, ПРОФЕСІЙНЕ ЗДОРОВ’Я.