Екологічні проблеми застосування пестицидів
Автор: Дзюб'як Марина Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Екологічний контроль та аудит
Інститут: Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Дзюб’як Марина Василівна, Голець Н.Ю. (керівник). Екологічні проблеми застосування пестицидів. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація Магістерська кваліфікаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання — комплексній оцінці екологічних проблем, пов’язаних із застосуванням пестицидів у сучасному агровиробництві та на газонних фітоценозах. У роботі проаналізовано класифікацію, фізико-хімічні та токсикологічні властивості основних груп пестицидів (інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів), а також показано їхню роль у формуванні хімічного навантаження на ґрунтові та наземні екосистеми [1; 2]. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям зростання обсягів застосування пестицидів, поширенню стійких до них популяцій шкідників і бур’янів та пов’язаним із цим ризикам для здоров’я людини й довкілля [3; 4]. У теоретичній частині узагальнено дані щодо шляхів міграції та трансформації пестицидів у системі «ґрунт – рослина – вода – біота», включно з процесами сорбції, вимивання, біоакумуляції та біомагніфікації [2; 5]. Окремо розглянуто екологічні наслідки застосування інсектицидів неонікотиноїдної групи, фунгіцидів контактно-системної дії та гербіцидів суцільної дії, зокрема їхній вплив на ґрунтові мікроорганізми, дощових черв’яків, корисних комах-запилювачів та водні організми [4; 6]. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу щодо регулювання обігу й використання пестицидів в Україні та ЄС (законодавство України, Регламент (ЄС) № 1107/2009, директиви з охорони вод та ґрунтів), а також вимоги до моніторингу залишкових кількостей у ґрунті, рослинній продукції та водному середовищі [7; 8]. Експериментальна частина роботи базується на польовому досліді з вивчення динаміки залишкових кількостей пестицидів у ґрунті та рослинній сировині за умов застосування трьох поширених препаратів: фунгіциду «Максим», інсектициду «Актара» та гербіциду суцільної дії «Ураган Форте». Дослідження проводилось на контрольних (без обробки) та дослідних ділянках із типовим агротехнологічним режимом для сільськогосподарських культур і газонних трав. Застосовувались стандартні дози препаратів відповідно до інструкцій виробників і чинних регламентів. Відбір проб ґрунту та рослинної маси здійснювали у три етапи — через 3, 10 та 20 днів після обробки, що дозволило оцінити швидкість деградації діючих речовин, характер їх акумуляції в рослинній сировині та залишкові концентрації в орному шарі ґрунту [5; 6; 9]. Для аналітичного контролю використано валідовані хроматографічні методики визначення фторованих, нітро- та фосфорорганічних сполук, а також неонікотиноїдів і гліфосату [5; 9]. На основі експериментальних результатів виконано порівняльну оцінку екологічних ризиків від застосування обраних препаратів з урахуванням встановлених гігієнічних нормативів, показників допустимого пестицидного навантаження та даних літератури щодо періодів напіврозпаду флудиоксонілу, металаксилу-М, тіаметоксаму та гліфосату в ґрунті й рослинах [3; 6; 10]. Визначено, що найбільш критичними з точки зору впливу на біоту є початкові періоди після обробки, коли концентрації пестицидів у ґрунті й рослинній масі максимальні. Показано відмінності у тривалості збереження активності «Максим», «Актари» та «Урагану Форте», потенційному ризику міграції в ґрунтові води та загрозах для нецільових організмів (запилювачів, ґрунтової фауни, водних біоценозів) [4; 6; 10]. На основі отриманих даних та аналізу міжнародного досвіду сформульовано рекомендації щодо оптимізації схем застосування пестицидів, розширення частки інтегрованого захисту рослин і впровадження елементів точного землеробства для зменшення хімічного навантаження на екосистеми [1; 8]. Об’єкт дослідження — пестициди як фактор екологічного навантаження на агроекосистеми й газонні фітоценози. Предмет дослідження — технологічні умови застосування пестицидів, рівень пестицидного забруднення ґрунту та рослинної сировини і пов’язані з цим екологічні ризики. Мета роботи — проаналізувати екологічні проблеми застосування пестицидів та оцінити вплив сучасних препаратів фунгіцидної, інсектицидної й гербіцидної дії на стан ґрунту, рослин і нецільових компонентів довкілля в умовах типової агротехнології. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання наукових висновків та рекомендацій для: • удосконалення системи моніторингу пестицидного забруднення ґрунтів і рослинної продукції; • оптимізації норм і строків внесення пестицидів з метою зниження екологічних ризиків; • впровадження інтегрованих систем захисту рослин із пріоритетом біологічних і агротехнічних методів; • підтримки прийняття управлінських рішень щодо регулювання обігу та застосування пестицидів на національному та регіональному рівнях; • підвищення рівня екологічної обізнаності агровиробників щодо безпечного використання засобів захисту рослин. Ключові слова: пестициди; екологічні ризики; залишкові кількості; ґрунт; рослинна сировина; моніторинг. Список використаних джерел (стиль АРА) 1. Damalas, C. A., & Eleftherohorinos, I. G. (2011). Pesticide exposure, safety issues, and risk assessment indicators. International Journal of Environmental Research and Public Health, 8(5), 1402–1419. 2. Lichtenberg, E., & Zimmerman, R. (2020). Integrated pest management and pesticide use in U.S. agriculture. Science of the Total Environment, 748, 141–158. 3. European Food Safety Authority. (2013). Guidance on the assessment of exposure of operators, workers, residents and bystanders in risk assessment for plant protection products. EFSA Journal, 11(10), 1–82. 4. Pisa, L. W., Amaral-Rogers, V., Belzunces, L. P., et al. (2015). Effects of neonicotinoids and fipronil on non-target invertebrates. Environmental Science and Pollution Research, 22(1), 68–102. 5. Soloviev, V. P. (2014). Analytical methods for determination of pesticide residues in soil and water. Odessa: ONU Press. 6. Kumar, N., Singh, B., & Battu, R. S. (2014). Studies on dissipation of thiamethoxam insecticide in two different soils and its residue in potato crop. Plant, Soil and Environment, 60(7), 332–335. 7. Regulation (EC) No 1107/2009 of the European Parliament and of the Council concerning the placing of plant protection products on the market. (2009). Official Journal of the European Union. 8. Kanissery, R. G., Gairhe, B., Kadyampakeni, D., Batuman, O., & Alferez, F. (2019). Glyphosate: Its environmental persistence and impact on crop health. Plants, 8(11), 499. 9. FAO/WHO Joint Meeting on Pesticide Residues. (2019). Pesticide residues in food – 2019: Evaluations. Rome: FAO. 10. Health Canada, Pest Management Regulatory Agency. (2016). Proposed re-evaluation decision PRVD2016-03, Fludioxonil. Ottawa: PMRA.