«Вплив російсько-української війни на безпекову архітектуру країн Балтії»
Автор: Вовк Ірина Юріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Проблематика впливу російсько-української війни на безпекову архітектуру країн Балтії є надзвичайно актуальною як у теоретичному, так і в практичному вимірі. Війна, що розпочалася у 2014 р. та набула повномасштабного характеру в 2022 р., стала наймасштабнішим воєнним конфліктом у Європі після Другої світової війни. Вона спричинила фундаментальні зміни у системі міжнародних відносин, зокрема у структурі європейської та регіональної безпеки. Країни Балтії (Естонія, Латвія та Литва) опинилися в епіцентрі нових геополітичних викликів, оскільки безпосередньо межують із Росією та мають стратегічне значення для НАТО і Європейського Союзу. Об’єкт дослідження – безпекова архітектура країн Балтії в контексті сучасної системи європейської та міжнародної безпеки. Предмет дослідження – вплив російсько-української війни на трансформацію безпекової архітектури країн Балтії. Мета роботи полягає у з’ясуванні впливу російсько-української війни на трансформацію безпекової архітектури країн Балтії та визначення основних напрямів її розвитку в умовах сучасних геополітичних викликів. У ході дослідження визначено сутність поняття «безпекова архітектура» у контексті міжнародних відносин та окреслено її теоретико-методологічні засади. Поняття безпекової архітектури розглядається як сукупність інституцій, механізмів, норм і стратегічних взаємозв’язків між державами та міжнародними організаціями, спрямованих на підтримання стабільності та запобігання конфліктам. У роботі підкреслено, що безпекова архітектура не є статичною системою, а постійно трансформується під впливом змін у балансі сил, технологічного прогресу, економічних факторів і політичних процесів, що зумовлює необхідність її міждисциплінарного аналізу. Проаналізовано еволюцію системи регіональної безпеки в Європі після завершення Холодної війни, що дозволило простежити поступовий перехід від конфронтаційної двополюсної моделі до багаторівневої системи, заснованої на співпраці, інтеграції та колективній обороні. Встановлено, що ключову роль у цьому процесі відіграли НАТО та ЄС, які стали інституційними основами нового безпекового порядку на континенті [3]. Після розпаду СРСР європейська безпекова система розвивалася шляхом розширення євроатлантичних структур, створення спільних політик безпеки й оборони та формування нових форматів партнерства зі східноєвропейськими державами. Однак російська агресія проти України зруйнувала уявлення про «постконфліктну Європу» та актуалізувала потребу у зміцненні східного флангу НАТО, удосконаленні механізмів стримування та підвищенні обороноздатності європейських держав [2]. Охарактеризовано геополітичне положення країн Балтії та виявлено основні безпекові виклики, що постають перед ними. Геостратегічне розташування Естонії, Латвії та Литви між Росією та країнами Північної Європи зумовлює їхню особливу вразливість до зовнішніх загроз, насамперед з боку Російської Федерації. Основними викликами для регіону є гібридні форми агресії, кібератаки, енергетична залежність, інформаційна війна та демографічні проблеми [1]. Розкрито значення регіональної співпраці (NB8, Балто-Чорноморська ініціатива тощо) у зміцненні безпеки Балтійського регіону, що засвідчило зростання ролі міждержавних партнерств у формуванні спільного безпекового простору. Формати Північного виміру (NB8), Балто-Чорноморської ініціативи та співпраці у межах ЄС і НАТО стали дієвими майданчиками для координації політики оборони, енергетики та кіберзахисту [5]. Регіональна взаємодія сприяє синергії ресурсів, обміну досвідом, а також формуванню спільних стратегічних позицій у відносинах із США та ЄС, зміцнюючи безпеку та роблячи її важливим елементом континентальної стабільності. Для зміцнення безпекової архітектури рекомендовано поглибити стратегічне партнерство з США, посилити інформаційну стійкість, інвестувати в кібероборону та створити регіональну систему раннього попередження загроз [4]. Балтійські держави мають і надалі розвивати концепцію «тотальної оборони» та інтегрувати елементи цивільного суспільства у безпекові процеси, забезпечуючи комплексний підхід до стабільності регіону в умовах тривалої геополітичної напруги. Важливим напрямом подальшого зміцнення безпеки є поглиблення співпраці з Україною, яка має унікальний досвід ведення сучасної війни, протидії гібридним загрозам і розвитку оборонних технологій; обмін досвідом у сфері стратегічних комунікацій, кіберзахисту та підготовки резервів може суттєво підвищити ефективність безпекової політики країн Балтії та посилити стійкість усього східноєвропейського регіону. Ключові слова – російсько-українська війна, країни Балтії, безпекова архітектура, НАТО, Європейський Союз. Перелік використаних літературних джерел. 1. Rodriguez Cobos R. Evolution of Baltic Security: Analysis of Threats and Strategic Responses. UNISCI Journal. 2024. Vol. 22. № 66. P. 205–235. URL: https://doi.org/10.31439/unisci-218 (date of access: 13.10.2025). 2. Saeima approves updated National Security concept for Latvia. Reliable news from Latvia. 2023. URL: https://salo.li/A4d07B3 (date of access: 13.10.2025). 3. Sidletska O. The Baltic-Black Sea Axis: Historical background and implementation factors. Foreign Affairs. 2023. P. 13–21. URL: https://doi.org/10.46493/2663-2675.33(6).2023.13-21 (date of access: 13.10.2025). 4. Schmidt-Felzmann A., Engelbrekt K. Challenges in the Baltic Sea region: geopolitics, insecurity and identity. Global Affairs. 2018. Vol. 4. № 4-5. P. 445–466. URL: https://doi.org/10.1080/23340460.2018.1535259 (date of access: 13.10.2025). 5. Roucek J. S. The Geopolitics of the Baltic States. American Journal of Economics and Sociology. 2019. Vol. 8. № 2. P. 171–175. URL: https://doi.org/10.1111/j.1536-7150.1949.tb00753.x (date of access: 13.10.2025).