«Малі безпекові альянси в європейській системі стримування: Україна–Польща–Велика Британія»
Автор: Лінська Оксана Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У сучасних умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України відбувається глибока трансформація європейської системи безпеки. Традиційні багатосторонні інституції, попри свою стратегічну вагу, не завжди здатні оперативно реагувати на новітні загрози. Це зумовлює посилення ролі малих безпекових альянсів — гнучких, функціональних форматів, орієнтованих на швидке ухвалення рішень, скоординовану підтримку партнерів та формування колективної стійкості. Одним із найбільш показових прикладів такого формату став тристоронній альянс Україна–Польща–Велика Британія, сформований напередодні та в перші місяці російського вторгнення. У роботі досліджено його походження, етапи розвитку, ключові функції, вплив на регіональну безпеку та значення в контексті формування нової моделі європейського стримування. Об’єкт дослідження: є процеси формування та функціонування малих безпекових альянсів у сучасній європейській системі стримування. Предмет дослідження: малі безпекові альянси в європейській системі стримування на прикладі Україна–Польща–Велика Британія. Мета дослідження: комплексний аналіз становлення, розвитку та ролі альянсу Україна–Польща–Велика Британія у зміцненні європейської системи стримування, а також виявлення його значення для формування нової моделі регіональної безпеки. У магістерській роботі розкрито теоретичні засади мінілатералізму як сучасного тренду міжнародних відносин, що виникає на тлі зниження ефективності великих багатосторонніх структур та посилення потреби у мобільних форматах співпраці. Проаналізовано причини появи малих альянсів, їхні переваги — гнучкість, швидкість рішень, орієнтацію на конкретні загрози та обмеження, пов’язані з вузьким складом учасників і залежністю від політичної волі. Окрема увага приділена становленню тристороннього альянсу, починаючи від політичних ініціатив держав до узгодження спільних безпекових позицій у 2022–2024 рр. Встановлено, що формат поєднав військову підтримку, логістичні можливості Польщі та стратегічні спроможності Великої Британії, що створило унікальний механізм оперативної допомоги Україні. Досліджено функції альянсу в європейській системі стримування, зокрема: формування політичної солідарності; зміцнення обороноздатності України через військово-технічну кооперацію; розвиток розвідувального та безпекового партнерства; протидію російській агресії та дестабілізаційним впливам у регіоні. Важливим елементом аналізу є Угода про співробітництво у сфері безпеки 2024 року, що закріпила інституційні механізми тристоронньої взаємодії та стала фундаментом для подальшої оборонної та індустріальної кооперації. Розкрито значення спільних оборонних проєктів, розвитку військово-промислового комплексу, інфраструктурної взаємодії, обміну розвідданими, співпраці у кібер- та енергетичній безпеці. У роботі досліджено головні напрями діяльності альянсу та їхній внесок у стримування російської агресії, включно з розбудовою багаторівневої моделі регіональної стійкості, що охоплює військовий, політичний, інформаційний та економічний виміри. З’ясовано, що малі безпекові альянси, зокрема тристоронній союз Україна–Польща–Велика Британія, є важливими інструментами адаптації європейської системи безпеки до умов війни, а також переходу до нової архітектури стримування. Перспективи подальшого розвитку альянсу охоплюють посилення оборонного виробництва, розвиток інноваційних технологій, зміцнення безпеки Чорноморського регіону та участь у повоєнній відбудові України. Ключові слова: мінілатералізм, малі безпекові альянси, тристоронній альянс Україна–Польща–Велика Британія, європейська система стримування, регіональна безпека, оборонна співпраця, євроатлантична інтеграція. Перелік використаних літературних джерел: 1. Герасимчук, С., Драпак, М. (2023). Велика стратегія малих альянсів України: використання потенціалу на фоні глобальних викликів (12 с.). Українська призма. https://prismua.org/wp-content/uploads/2023/04/Великастратегія-Малих-альянсів-України.pdf 2. Гетьманчук, А., Солодкий, С. (2022). Перспективні напрямки розвитку тристоронньої співпраці у форматі Україна-Велика Британія-Польща (16 с.). Центр “Нова Європа”. https://analytics.intsecurity.org/ua-uk-pl-trilateral-cooperation/ 3. Astramowicz-Leyk, T., Turchyn, T., Ivasechko, O., & Tsebenko, O. (2024). Activation of Minilateral Alliances with the Participation of European Countries and Ukraine in the Context of Russia’s Armed Aggression: Security Dimension. Studia Warminskie, 61, 511–531. https://doi.org/10.31648/sw.9954 4. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland. (n.d.). Joint statement by Minister of Foreign Affairs of Poland, Minister for Foreign Affairs of Ukraine and the Secretary of State for Foreign, Commonwealth and Development Affairs of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. Gov.pl website. Retrieved from https://www.gov.pl/web/diplomacy/joint-statement-by-the-secretary-of-state-for-foreign-commonwealth-and-development-affairs-of-the-united-kingdom-of-great-britain-and-northern-ireland-minister-of-foreign-affairs-of-poland-and-minister-for-foreign-affairs-of-ukraine (date of access: 18.11.2025). 5. The trilateral initiative: How Britain, Poland and Ukraine can shape a post-war Europe. (n.d.). Prism Ua / Council on Geostrategy. Retrieved from https://prismua.org/en/english-the-trilateral-initiative-how-britain-poland-and-ukraine-can-shape-a-post-war-europe/ (date of access: 18.11.2025).