«Стратегічна комунікація України щодо відновлення деокупованих терито-рій та повоєнної відбудови»
Автор: Білодід Маргарита Миколаївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Повномасштабне російське вторгнення 2022 р. призвело до окупації близько 4 тис. населених пунктів у 231 територіальній громаді, а в подальшому – до деокупації понад 2,8 тис. населених пунктів, які залишилися в стані глибокої деструкції та соціально-політичної дезорганізації. У даних умовах стратегічна комунікація виступає не лише інструментом інформаційної політики, а й ключовим механізмом формування міжнародної підтримки, мобілізації внутрішніх ресурсів та легітимізації державних ініціатив з відновлення [1; 2; 4]. Попри активізацію державних зусиль у цьому напрямку, питання системності, цілісності, координації та ефективності міжнародної стратегічної комунікації України залишаються недостатньо вивченими. Об’єкт дослідження – міжнародна стратегічна комунікація України з питань відновлення деокупованих територій та післявоєнної відбудови. Предмет дослідження – оцінка ефективності міжнародної стратегічної комунікації України щодо відновлення деокупованих територій та післявоєнної відбудови. Мета роботи – оцінка ефективності міжнародної стратегічної комунікації України щодо відновлення деокупованих територій та післявоєнної відбудови. У роботі досліджено історіографічні, теоретичні та інституційні засади української стратегічної комунікації, проаналізовано її ключові повідомлення та риторика, канали поширення комунікації [3]. Виявлено, що стратегічна комунікація України активізувалася після 2022 р. й поєднує три головні напрями: 1) інформаційно-політичний – доведення необхідності інтеграції українських територій, звільнених від окупації, у єдиний правовий та інституційний простір держави; 2) економіко-ресурсний – комунікація потреб у фінансових зобов’язаннях, технічній допомозі та експертному супроводі; 3) гуманітарно-психологічний – поширення ідей ментальної реінтеграції, протидії російській дезінформації та формування образу «нескорених громад». Відзначено, що в процесі реалізації Україною стратегічної комунікації виникли суттєві проблеми: фрагментація повідомлень між різними державними інституціями, недостатність урахування специфіки аудиторій (країн Глобального Півдня), сповільнення у реагуванні на дезінформаційні кампанії та слабка вбудованість у міжнародні комунікаційні стратегії партнерів [5]. Запропоновано комплекс заходів для підвищення ефективності стратегічної комунікації, зокрема: розробку єдиного національного комунікаційного плану з відновлення та деокупації; створення центру моніторингу іноземного медіапростору з акцентом на певну країну; формування мережі амбасадорів-експертів (локальні керівники, громадські активісти, науковці та ін.); інтеграцію повідомлень з відновлення в комунікацію з ЄС, G7, ООН, Африканським союзом та іншими міжнародними aкторами. Ключові слова: стратегічна комунікація, деокупація, повоєнне відновлення, міжнародна підтримка, інформаційна політика, військові адміністрації. Перелік використаних літературних джерел. 1. Беззубко Л., Беззубко Б. Основні державні механізми відновлення Донбасу. Державне управління та місцеве самоврядування. 2017. № 2 (33). С. 42–47. 2. Гарань О. Трансформації суспільних настроїв в умовах протидії агресії Росії на Донбасі: регіональний вимір. Київ: Стилос, 2017. 235 с. 3. Гарькавий Є. Генезис інституалізації стратегічних комунікацій сил оборони в умовах сучасного інформаційного протиборства. Гілея. 2019. № 146 (7). С. 41–46. 4. Повернення та переосвоєння тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях: зб. матер. Круглого столу / за ред. К. В. Балабанова. Маріуполь: Маріупольський державний університет, 2021. 5. Деокупація й реінтеграція в Україні: реалії та перспективи: моногр. / А. Благодарний, Г. Гончаренко, С. Клименко та ін. Київ: Національна академія СБУ, 2025. 308 с.