«Санкційна політика ЄС проти РФ в контексті російсько-української війни»
Автор: Горбачова Лілія Євгенівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Після незаконної анексії Криму російською федерацією у 2014 році та початку війни на сході України Європейський Союз уперше в історії своєї зовнішньої політики застосував масштабну систему санкцій проти держави, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН. Санкційна політика поступово стала центральним елементом стратегії ЄС у відповідь на агресивні дії Москви, а обмежувальні заходи — ключовим інструментом реалізації Спільної зовнішньої та безпекової політики. Розгортання безпрецедентної за масштабами та тривалістю санкційної кампанії стало не лише механізмом тиску на державу-агресора, а й перевіркою здатності ЄС до єдності, гнучкості та оперативного реагування на міжнародні кризи. Об’єкт дослідження – cанкційна політика ЄС. Предметом дослідження є еволюція, правові механізми, інструментарій та ефективність санкційної політики Європейського Союзу проти російської федерації у відповідь на порушення територіальної цілісності України та повномасштабну військову агресію. Метою цієї роботи є комплексний аналіз еволюції та інструментарію санкційної політики Європейського Союзу проти росії в умовах російсько-української війни, оцінка її ефективності як ключового інструменту Спільної зовнішньої і безпекової політики та формулювання рекомендацій щодо її подальшого вдосконалення для досягнення стратегічних зовнішньополітичних цілей ЄС. У магістерський кваліфікаційній роботі висвітлено правові механізми, інституційну архітектуру та особливості ухвалення й контролю виконання санкційної політики ЄС. Обмежувальні заходи визначено як центральний невійськовий інструмент СЗБП, що поєднує персональні, фінансові, торговельні та технологічні обмеження. Рішення ініціюються державами-членами або Високим представником, ухвалюються на визначений строк і діють у межах юрисдикції Союзу. У розробці та імплементації санкцій задіяні Європейська Комісія, Рада ЄС, Комітет з питань політики та безпеки, Європейська служба зовнішніх справ, Робочі групи, RELEX та COREPER II. Ефективність санкцій ЄС залежить від узгодженості інституційного та державного рівнів і співпраці з партнерами, що підтверджується інституціоналізацією кримінальної відповідальності за порушення санкцій і створенням посади спеціального посланника з їх імплементації [2]. Розглянуто ключові етапи та зміст ухвалених ЄС обмежувальних заходів проти росії від 2014 року. Упродовж 2014–2021 років санкційний режим залишався стабільним, Євросоюз періодично оновлював список підсанкційних осіб та установ і регулярно продовжував обмежувальні заходи [3]. Однак, антиросійські санкції залишалися відносно обмеженими через енергетичну залежність та внутрішні розбіжності між державами-членам Особливу увагу приділено пакетам санкцій, запровадженим після 24 лютого 2022 року. З початку повномасштабного вторгнення ЄС запровадив безпрецедентні секторальні заходи, спрямовані на обмеження доступу рф до фінансів, технологій і ринків. Протягом 2023 року фокус змістився на усунення лазівок, що призвело до встановлення стелі цін на нафтопродукти та заборони реекспорту чутливих товарів. У 2024 році ухвалено рішення про використання надзвичайних доходів від заморожених активів рф на підтримку України та створено нові рамкові режими протидії репресіям і гібридним загрозам. У 2025 році санкційні пакети посилили фінансові, енергетичні та транспортні обмеження, зокрема щодо «тіньового флоту», LNG та криптовалютної інфраструктури [3]. Проаналізовано стратегії, які дозволили рф пристосуватись до санкційного тиску. Російська економіка продемонструвала певну адаптивність завдяки комбінації авторитарного контролю, імпортозаміщення та переорієнтації ресурсів на військово-промисловий комплекс. Проте вихід із російського ринку понад 1200 іноземних компаній, скорочення зовнішньої торгівлі, зростання інфляції і дефіцит робочої сили призвели до «перегріву» економіки [6]. У сукупності це свідчить про те, що санкції ЄС поступово підривають економічну основу режиму, роблячи його дедалі вразливішим до внутрішніх криз і зовнішнього тиску. З’ясовано вплив санкцій на ЄС. Так скорочення поставок російського газу спричинило історичне зростання цін та прискорило диверсифікацію постачань і енергетичний перехід, що супроводжувалося рекордною інфляцією [1]. Попри це, громадська підтримка санкцій та допомоги Україні перевищує 70% [4]. Водночас, тривають дискусії щодо повної конфіскації заморожених російських активів через побоювання щодо правових прецедентів та впливу на міжнародну фінансову систему [5]. У роботі також розглянуто виклики, з якими стикається ЄС в процесі запровадження санкцій, зокрема складність моніторингу, обхідні шляхи через треті країни, недостатня узгодженість на рівні національних компетентних органів та різні політичні орієнтири окремих урядів. Для подолання цих викликів ЄС активно розвиває системи моніторингу, інституційного контролю та міжнародної координації, створюючи нові агентства і посилюючи функції існуючих. Описано пріоритетні напрямки діяльності Союзу для підвищення ефективності санкцій, як-от: розширення дії «закону Магнітського» на корупцію, активного використання вторинних санкцій, створення централізованого органу, а також ширшого залучення міжнародних партнерів [7]. Зроблено висновок, що санкційна політика ЄС демонструє адаптивність до мінливої геополітичної ситуації. Її ефективність залежить від поєднання фінансового та митного контролю, централізованого моніторингу, швидкого обміну інформацією й формування гнучких коаліцій, що забезпечує здатність ЄС тривало стримувати агресію рф. Ключові слова: санкції, обмежувальні заходи, санкційна політика, Європейський Союз, російсько-українська війна, зовнішня політика. Перелік використаних літературних джерел 1. Adolfsen, J., Minesso, M., Mork, J., Robays, I. (2024). Gas price shocks and euro area inflation. European Central Bank. URL: https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecb.wp2905~6b246d6bf4.en.pdf 2. Bogdanova, I., Allegrezza, S. (2025). EU Sanctions Implementation and Enforcement: Legal and Policy Recommendations. Kleptotrace. https://www.kleptotrace.com/wp-content/uploads/2025/03/Final-Report_Legal-and-Policy-Recommendations-February-2025.pdf 3. Council of the EU. (n.d.). Timeline - EU sanctions against Russia. https://www.consilium.europa.eu/en/policies/sanctions-against-russia/timeline-sanctions-against-russia/ 4. European Comission. (2025). Standard Eurobarometer 103 - Spring 2025. European Union. https://europa.eu/eurobarometer/surveys/detail/3372 5. Lory, G., Genovese, V. (2025). European Parliament mulls seizure of Russian assets to help Ukraine. Euronews. https://www.euronews.com/my-europe/2025/03/12/european-parliament-mulls-seizure-of-russian-assets-to-help-ukraine 6. Temnycky, M. (2025). Is 2025 the year that Russia’s economy finally freezes up under sanctions? Atlantic Council. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/is-2025-the-year-that-russias-economy-finally-freezes-up-under-sanctions/ 7. Vlasiuk, V. (2025). How the European Union can improve its sanctions policy. VoxEU. https://cepr.org/voxeu/columns/how-european-union-can-improve-its-sanctions-policy