«Автономна зброя як чинник міжнародної політики»
Автор: Андрійчак Остап Петрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Автономні системи озброєння (AWS) є непересічною інновацією, яка в сучасних міжнародних дослідженнях має міждисциплінарний характер і охоплює правові, етичні, технічні та політичні аспекти. Дослідницькі погляди варіюються від оптимістичних і прагматичних до критично налаштованих та алармістських. Попри координовані зусилля з уніфікації дефініцій AWS для міжнародних акторів, погляди на розвиток та сфери застосування такого озброєння залишаються предметом протистоянь за право визначати «правила гри». На тлі зростання глобальної напруги, поляризації міжнародної системи та активних бойових дій у різних точках світу, AWS постає потенційним носієм трансформаційних ефектів політичного процесу. Об’єкт дослідження – автономні системи озброєння у міжнародних політичних відносинах Предмет дослідження – автономні системи озброєння як чинник міжнародної політики. Мета дослідження: систематизувати дані про автономні системи озброєнь, їхні особливості та міжнародні заходи з регуляції AWS, та на основі цих даних дослідити вплив AWS на міжнародну політику. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджується проблема дефініції, регуляції та актуальний міжнародний дискурс щодо AWS. Виявлено, що залежно від конфігурації й налаштувань, така зброя може частково або повністю перебрати на себе рішення оператора щодо ураження супротивника. AWS є засобом у розпорядженні держав, що ставить під сумнів можливість збереження традиційного принципу «людського контролю» над застосуванням сили [3]. Встановлено, що попри історично сформовані чинні практики регуляції нових видів озброєння, поява AWS (особливо повністю автономних) створила небачений раніше прецедент питання «суб’єкта без агента». Якщо рішення про застосування сили делеговано машині, стає важко чи навіть неможливо юридично встановити відповідальних осіб за потенційні порушення: оператора, командира, розробника, виробника чи державу [4]. Помічено кореляцію: прихильність чи опонування держав щодо розвитку AWS пропорційні здатності отримати вигоду від цієї технології. Якщо для малих держав, що не беруть участь в конфліктах, притаманно опонувати розвитку AWS через малу вигоду, великі витрати і ризик збоїв системи чи перехоплення управління третіми особами; то впливові, технологічно розвинені держави, які керуються прагматичними міркуваннями в умовах недовіри одне до одного, опонують зусиллям нормативно-правового регулювання автономних систем; адже обмеження на тлі де-факто початої гонки озброєнь для цих країн рівнозначне програшним сценаріям. [2] З’ясовано, що в чинній політичній конфігурації, попри рух до чіткого визначення термінології, залишається актуальною проблема узгодження правових меж регуляції та застосування AWS. Стратегічна важливість AWS підкреслюється не тільки обсягом ринку та інвестицій у технології озброєння з використанням ШІ, але й також поведінкою впливових гравців, котрі керуються інтересами власної вигоди в умовах недовіри одне до одного. Потенційні ризики й правові прогалини лише посилюють непередбачуваність поведінки акторів, які наразі не мають значущих перешкод у реалізації власного бачення розвитку AWS. Неурядові актори (НУО) лобіюють повну заборону розвитку летальних AWS. Спільним знаменником у риториці НУО є наголос на етико-правових викликах, які породжує розвиток AWS, а відтак покладає на світових лідерів відповідальність за долю людства [1]. Недосяжна для людини швидкість оперування AWS у поєднанні з їхньою ефективністю в бойовій роботі прискорює перебіг війни. Це скорочує доступний час для прийняття рішень на стратегічному рівні [2]. У роботі виокремлено 4 сценарії розвитку подій відносно AWS: повна заборона, дворівнева регуляція, фрагментація норм та ескалація з подальшою гонкою озброєнь. Сценарій дворівневої регуляції вважається найбільш ймовірним з огляду на послідовні зусилля в межах ООН та активізації переговорів після десятиліття експертних дискусій [5]. Таким чином, AWS є суттєвим чинником міжнародної політики, а найбільшими пов’язаними з цим викликами є правове регулювання, масове поширення технології та потенційний вихід AWS з-під контролю людини. Ключові слова: автономне озброєння, міжнародна політика, правове регулювання, штучний інтелект. Перелік використаних літературних джерел: 1. Docherty, B. (2012). Losing Humanity. The Case against Killer Robots. Human Rights Watch. November 22, 2025, https://www.hrw.org/report/2012/11/19/losing-humanity/case-against-killer-robots 2. Ruhl, C. (2022, May 19). Autonomous Weapon Systems & Military AI. Founders Pledge. https://www.founderspledge.com/research/autonomous-weapon-systems-and-military-artificial-intelligence-ai 3. Scharre, P. (2023). Army of none: Autonomous Weapons and the future of war. Bookchef. 4. Spazian, A., Michel, A. H., & Anand, A. (2021). Unidir on Lethal Autonomous Weapons. Mapping our Research to the Discussions of the GGE on LAWS. www.unidir.org. https://unidir.org/wp-content/uploads/2023/05/UNIDIR-on-Lethal-Autonomous-Weapons-Final.pdf 5. United Nations. (2024, July 1). Lethal autonomous weapons systems. Report of the Secretary-General. United Nations. https://docs.un.org/en/A/79/88