Удосконалення стратегічного управління в організації на прикладі Національної служби здоров’я України
Автор: Кильник Вікторія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Публічне управління та адміністрування (для державних службовців)
Інститут: Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Кильник В.І, Сірик З.О. (керівник). Удосконалення стратегічного управління в організації на прикладі Національної служби здоров’я України. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація. Узагальнено теоретико-методологічні засади стратегічного управління в системі публічного сектору, зокрема у сфері охорони здоров’я [1; 2]. На основі опрацьованих наукових і аналітичних досліджень [3; 4] обґрунтовано, що стратегічне управління виступає ключовим інструментом забезпечення результативності державної політики у сфері медичного забезпечення населення, оскільки воно поєднує довгострокове планування, ресурсне забезпечення та оцінку ефективності управлінських рішень. У розвитку наведених підходів до управління в публічній сфері [5; 6] визначено сучасні принципи стратегічного управління, що базуються на концепціях результативності, прозорості, цифровізації та партнерства. Аргументовано, що ефективне стратегічне управління у сфері охорони здоров’я потребує інтеграції цифрових технологій, підзвітності, адаптивності до зовнішніх викликів і використання аналітичних інструментів прогнозування [7; 8]. На основі узагальнення сучасних досліджень у сфері медичного менеджменту [9; 10] розроблено модель удосконалення стратегічного управління Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка охоплює три рівні – організаційно-методичний, інституційно-нормативний та аналітичнокомунікаційний. У роботі проаналізовано міжнародний досвід країн Європейського Союзу, Канади, Великої Британії та Естонії [10], де стратегічне управління у сфері охорони здоров’я спирається на принципи цифрової інтеграції, багаторівневого планування, відкритих даних і розвиненої системи оцінювання ефективності. На основі порівняльного аналізу визначено можливості адаптації окремих елементів зарубіжного досвіду для практики НСЗУ з урахуванням національних реалій і нормативних обмежень. У практичній частині магістерської роботи проведено аналіз системи стратегічного управління Національної служби здоров’я України, зокрема її організаційно-функціональної структури, стратегічних напрямів діяльності, системи моніторингу та цифрових інструментів планування. Визначено основні проблеми – недостатню узгодженість стратегічних документів, нерівномірний рівень цифрової зрілості підрозділів, відсутність чіткої системи KPI для оцінювання результатів. Здійснено SWOT-аналіз управлінської системи НСЗУ з визначенням сильних сторін (прозоре фінансування, впровадження eHealth, підзвітність) і загроз (воєнні ризики, кадровий дефіцит, кіберзагрози). Обґрунтовано доцільність подальшого розвитку цифрової екосистеми стратегічного управління НСЗУ, що поєднує інформаційно-аналітичні, комунікаційні та безпекові компоненти. Запропоновано створення інтегрованої платформи стратегічного моніторингу, запровадження системи електронних показників ефективності (e-KPI), автоматизацію збору й аналізу даних. Об’єктом дослідження є процеси стратегічного управління в органах державного управління у сфері охорони здоров’я. Предметом дослідження – принципи, механізми та інструменти вдосконалення стратегічного управління в Національній службі здоров’я України. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, оцінці практичного стану та розробленні пропозицій щодо удосконалення системи стратегічного управління в НСЗУ з урахуванням європейських практик і цифрових технологій. Результати дослідження. На основі аналізу діяльності НСЗУ розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності стратегічного планування, створення єдиної системи моніторингу, розвитку цифрової аналітики, запровадження механізмів зворотного зв’язку та відкритої звітності. Обґрунтовано, що цифрова трансформація є передумовою підвищення прозорості, гнучкості й підзвітності управлінських процесів, а також чинником зміцнення національної безпеки у сфері охорони здоров’я. Результати дослідження можуть бути використані в процесі вдосконалення державної політики у сфері охорони здоров’я, при розробленні стратегічних документів НСЗУ, а також у навчальному процесі підготовки фахівців з публічного управління та менеджменту. Ключові слова: стратегічне управління, публічне адміністрування, охорона здоров’я, Національна служба здоров’я України, цифровізація, ефективність, державна політика, eHealth. Перелік використаних літературних джерел. 1. Mintzberg, H., Ahlstrand, B., Lampel, J. (2020). Strategy Safari: A Guided Tour Through The Wilds of Strategic Management. Pearson Education. 2. Bryson, J. M. (2018). Strategic Planning for Public and Nonprofit Organizations: A Guide to Strengthening and Sustaining Organizational Achievement. Wiley. 3. Гончарук, Н. (2020). Стратегічне управління у публічному секторі: концептуальні підходи. Аспекти публічного управління, 8(6), 35–45. 4. Письменний, В. (2021). Стратегічне управління в публічній сфері: інституційні виклики. Державне управління: теорія і практика, 2(34), 17–26. 5. Denhardt, R., & Denhardt, J. (2015). The New Public Service: Serving, Not Steering. M.E. Sharpe. 6. OECD (2022). Health at a Glance 2022: OECD Indicators. OECD Publishing, Paris. 7. Національна служба здоров’я України (НСЗУ). (2024). Звіт про виконання Програми медичних гарантій 2023 року. Київ: НСЗУ. 8. Національна служба здоров’я України (НСЗУ). (2023). Стратегічний план діяльності на 2023–2025 роки. Київ. 9. Міністерство охорони здоров’я України. (2023). Стратегія розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року. Київ: МОЗ. 10. Palm, K. et al. (2025). National eHealth strategies: a comparative study of nine health systems. BMC Health Services Research, 25(1).