Удосконалення системи державного управління у сфері надання соціальних послуг територіальними громадами на прикладі Новороздільської міської ради Львівської області
Автор: Суряк Роман Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Публічне управління та адміністрування (для державних службовців)
Інститут: Інститут адміністрування, державного управління та професійного розвитку
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Суряк Р. Р., Цигилик Н. В. (керівник). Удосконалення системи державного управління у сфері надання соціальних послуг територіальними громадами (на прикладі Новороздільської міської ради Львівської області) – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація Соціальна політика держави реалізується через соціальний захист населення, яка гарантується Конституцією України та відповідним законодавством. Соціальний захист – це комплекс заходів, оцінок, методів, спрямованих задоволення потреб громадян, створення оптимальних умов для життя і розвитку, протидія ризиковим ситуаціям, що виникають, а також матеріальна підтримка соціально незахищених верств суспільства [1]. Соціальна послуга — це дії, спрямовані на допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, з метою профілактики, подолання цих обставин або мінімізації їх негативних наслідків. Це можуть бути як разові, так і тривалі комплексні послуги, що включають правову, психологічну, медичну, освітню та іншу допомогу для повернення до повноцінного життя. Види соціальних послуг, яких потребує одержувач соціальних послуг, різняться в залежності від індивідуальних потреб, які, свою чергу, обумовлюються його соціальним статусом, місцем проживання, можливостями та здібностями самообслуговування, сімейними, матеріальними та багатьма іншими обставинами. Законодавець називає види послуг залежно від їхнього призначення по черзі з урахуванням їхньої значущості та затребуваності на практиці. Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання затверджено Постановою КМУ № 1417 [2]. В даному нормативному документі визначається перелік соціальних послуг, які надаються населенню через структурні підрозділи територіальних центрів соціального обслуговування. Даний документ також встановлює умови та порядок, за якими ці соціальні послуги надаються [3]. Соціальну політику можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на регулювання соціальної сфери. Об’єктом уваги соціальної політики є соціальна сфера, а точніше – всі сегменти життєдіяльності населення в рамках невиробничої сфери, які в умовах стихійного ринку не можуть виживати самостійно без додаткової підтримки. На відміну від економічної сфери, яка має справу з інститутами, такими, як фінанси, підприємства, ринки, кредитні організації, соціальна сфера спрямована на людину, якій необхідно забезпечити комфортну взаємодію з цими інститутами. Відповідно основним механізмом соціальної політики є забезпечення владним ресурсом перерозподілу грошових коштів між економічними сильними і слабкими суб’єктами господарювання [4]. Система соціального захисту – це комплекс законодавчих актів, заходів, а також організації, які забезпечують реалізацію заходів соціального захисту населення, підтримки соціально вразливих шарів населення. Система соціального захисту включає у собі соціальне забезпечення, соціальне страхування та соціальну підтримку. Соціальна підтримка – це форма вираження соціальної політики держави, спрямована на матеріальне забезпечення певної категорії громадян із коштів державного бюджету та спеціальних позабюджетних фондів у разі настання подій, що визнаються державою соціально значимими (на даному етапі її розвитку) з метою вирівнювання соціального становища громадян порівняно з рештою членами товариства. Соціальна підтримка (допомога) надається соціально- вразливим групам населення, які не здатні через ті чи інші причини забезпечити дохід [5]. Базовим нормативно-правовим актом, який регулюється процес надання соціальних послуг в Україні виступає прийнятий у новій редакції у 2025 році Закон України «Про соціальні послуги». Окрім того, до законодавчих актів, за допомогою яких визначається діяльність сфери соціальних послуг відносять [6]. Забезпечення соціальних послуг є ключовим завданням для будь-якої країни, однак під час воєнного конфлікту кількість осіб, які потребують підтримки, значно зростає. Після повномасштабного вторгнення російської федерації кількість осіб з інвалідністю збільшилася втричі, досягаючи загальної цифри вже 3 мільйони осіб. Російська агресія проти України призвела до непередбачуваних втрат – як людських, так і матеріальних. Українцям довелося стикнутися з руйнуванням інфраструктури, втратою житла, транспортних засобів, робочих місць і навіть звичайних засобів для життя. Велика кількість людей була вимушена покинути свої домівки, і за останніми даними їх кількість нараховує близько 5 мільйонів осіб. Зважаючи на те, що конфлікт триває, потреба в допомозі продовжує зростати [7]. Об’єктом дослідження виступає Новороздільська міська рада Стрийського району Львівської області. Предмет дослідження - організаційний механізм державного управління наданням соціальних послуг в територіальних громадах. Метою магістерської кваліфікаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методологічних та практичних аспектів організаційного механізму державного управління з надання соціальних послуг територіальним громадам і розроблення напрямів удосконалення його функціонування та формування методичних рекомендацій. У першому розділі здійснено аналіз теоретичних засад державного управління у сфері надання соціальних послуг. У другому розділі проведено аналіз діяльності Новороздільської міської ради у питаннях організації та надання соціальних послуг населенню. У третьому розділі здійснено аналіз проблем у системі надання соціальних послуг після запровадження правового режиму воєнного стану. Запропоновано необхідні напрямки вдосконалення системи надання соціальних послуг у Новороздільській міській раді. Ключові слова: соціальна послуга, воєнний стан, міська рада, державне управління, соціальна сфера, внутрішньо переміщені особи, громадяни з складними життєвими обставинами. Перелік використаних літературних джерел 1. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: монографія. Київ: Ліра-К, 2004. 328 с. 2. Соціальний захист населення України 2017 : стат. зб. / Відп. за вип. O.O. Кармазіна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2017/zb/07/zb_sznu2016pdf.zip 3. Постанова КМУ від 29 грудня 2009 р. № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1417-2009-%D0%BF#Text 4. Діденко Н.Г. Сучасне соціальне управління: філософія, методологія, практика: монографія. Донецьк: "ВІК", 2020. 375 с. 5. Кравченко М.В. Система соціального захисту населення як об’єкт державної політики: методологія та практика: монографія. К.: Інформ.-аналіт. агентство, 2020. 451 с. 6. ЗУ «Про соціальні послуги» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2025, № 32, ст.111. режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text 7. Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності територіальної громади у сферах соціального захисту населення та захисту прав дітей. Затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 30.12. 2021. №868. URL: https://www.msp.gov.ua/ documents/5908.html