Графічні прийоми коміксу як інструмент репрезентації соціальних проблем
Автор: Риптик Ксенія Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській роботі презентовано теоретико-методологічні засади дослідження, аналіз наукових джерел та результати концептуальних, художньо-образних і композиційних рішень у створенні авторського графічного роману, присвяченого темі впливу війни на психіку дитини. Актуальність дослідження: 1. полягає у зростанні наукового інтересу до коміксу як повноцінного медіуму візуальної культури, здатного поєднувати мистецькі, соціальні та комунікативні функції, трансформуючись із розважального жанру в інструмент глибокої соціальної рефлексії; 2. зумовлена потребою у теоретичному осмисленні візуальної мови соціального коміксу, зокрема його стилістичних і графічних стратегій у відображенні суспільних проблем (війни, нерівності, екології) в умовах сучасного візуально-орієнтованого суспільства; 3. обґрунтовується практичним запитом з боку графічного дизайну на ефективні інструменти для візуалізації складних та травматичних тем, що вимагає систематизації прийомів коміксу для їх подальшого застосування у соціально орієнтованих та терапевтичних проєктах. 3 Об’єктом дослідження є комікс як форма графічного мистецтва і засіб візуальної комунікації. Предметом дослідження є художні прийоми та візуальні засоби коміксів, їх втілення і адаптація в сучасному графічному дизайні для репрезентації соціальних тем. Метою дослідження є виявлення та обґрунтування графічно-образних прийомів коміксу як ефективного інструменту репрезентації соціальних проблем, а також практична розробка графічного твору. У першому розділі сформовано науково-теоретичні засади дослідження. Проаналізовано проблематику вивчення коміксу на перетині мистецтвознавства та комунікативістики. У дослідженнях Р. Барта (1957) та У. Еко (1962, 1979) комікс розглядається як знакова система та форма кодованої комунікації. Роботи С. Макклауда (1993), Т. Грунстена (1999) та В. Айснера (1985) стали фундаментом для визначення коміксу як автономного виду мистецтва. Окреслено внесок українських дослідників (Т. Насалевич, Н. Космацька, О. Гудошник) у вивчення історії та медіальності коміксу. Сформовано методологічну базу, що включає загальнонаукові та спеціальні методи (візуальний, семіотичний, контент-аналіз), а також термінологічний апарат, де ключовим є поняття «секвенційність» (послідовність). У другому розділі здійснено комплексний аналіз коміксу як візуально-комунікативного феномену. Досліджено еволюцію жанру від протоформ до сучасних графічних романів та манги. Детально проаналізовано структурні елементи візуальної мови: панель (керування часом), гаттер (простір для домислювання, принцип closure), композицію сторінки (ритм оповіді). Розглянуто художньо-образні засоби: стилізацію (зокрема «маскувальний ефект» за Макклаудом), візуальну метафору, колір та світлотінь. Виявлено механізми побудови емоційної драматургії кадру та послідовності, що дозволяють створювати глибокий емпатійний зв’язок із читачем. Визначено роль коміксу в системі сучасного дизайну візуальних комунікацій. 4 У третьому розділі систематизовано практики репрезентації соціальних проблем. Виділено ключові тематичні напрями: війна та історична травма (Г. Чут, 2016), соціальна нерівність, графічна медицина та екокомікси. Проаналізовано домінантні стилістичні стратегії: документального реалізму (на прикладі творів Дж. Сакко), алегоричної метафори (на прикладі Maus А. Шпігельмана) та експресивного суб’єктивізму (на прикладі Persepolis М. Сатрапі). Досліджено графічні прийоми візуалізації конфліктів: фрагментацію наративу, «тихі» панелі, експресивну деформацію. Сформульовано п’ять принципів візуалізації соціальних проблем: емоційне залучення, метафоризація, суб’єктивна перспектива, драматургія темпу та етична відповідальність. У четвертому розділі представлено практичну реалізацію теоретичних положень – розробку авторського графічного роману «Обійми з минулого». Проєкт висвітлює тему впливу війни на психіку дитини та проблему ПТСР. Концепція базується на результатах проведеного соціологічного опитування (30 респондентів), яке підтвердило значущість колористики для емоційного сприйняття. У роботі реалізовано стратегію емоційного контрасту (тепла гама для спогадів, холодна – для реальності війни) та використано систему візуальних метафор (образ ведмедика як якоря надії, тіні-монстри як візуалізація страху). Описано етапи проєктування: від сценарію та розкадровки до чистового лайну та колорування. Сформульовано практичні рекомендації для дизайнерів. У п’ятому розділі здійснено економічне обґрунтування проєкту. Розрахунок вартості поліграфічної продукції (розробка дизайн-макету книги) та проектно-пошукових робіт показав економічну доцільність розробки, її відповідність ринковим реаліям та значний обсяг вкладеної інтелектуальної праці. 5 У висновках узагальнено результати дослідження. Магістерська дипломна робота містить вступ, 5 розділів, висновки, список використаних джерел (75 найменувань), 3 додатки. Загальний обсяг роботи –127 сторінок. Ключові слова: комікс, графічний наратив, соціальна проблема, репрезентація, візуальна мова, візуальна метафора, графічний роман, війна, психологічна травма, дизайн книги. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 1. Айснер, В., (1985). Comics and Sequential Art. Tamarac: Poorhouse Press. 2. Барт, Р., (1957). Міфології. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи». 3. Гудошник, О., & Бучарська, І., (2023). Медіальність українського документального коміксу під час війни. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика, 1(5), с. 70–79. 4. Еко, У., (2004). Відкритий твір. Львів: Літопис. 5. Космацька, Н., (2012). Нарис з історії виникнення і становлення жанру коміксу. Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови, (19), с. 141–147. 6. Макклауд, С., (1993). Розуміння коміксів: невидиме мистецтво. Northampton: Kitchen Sink Press. 7. Насалевич, Т. В., та ін., (2020). Становлення коміксу як жанру сучасної літератури. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського, 31(70), № 4, ч. 3, с. 144–149. 8. Сакко, Дж., (1996). Palestine. Seattle: Fantagraphics Books. 9. Чут, Г., (2016). Disaster Drawn: Visual Witness, Comics, and Documentary Form. Cambridge: Harvard University Press. 10. Шпігельман, А., (1991). Maus: A Survivor’s Tale. New York: Pantheon Books.