Сучасні прийоми модернізації архітектури клубних будівель. З розробкою проєктів реновації клубних будівель у Львові та Вінниці.
Автор: Шульга Марія Сергіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Клубні будівлі, відігравали важливу роль у формуванні культурного, освітнього та соціального середовища. Вони були осередками спілкування, творчості та дозвілля. Проте на сучасному етапі більшість із них зазнали функціонального та фізичного занепаду та втратили актуальність. Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню та практичному обґрунтуванню прийомів модернізації клубних будівель в Україні та світі на прикладі двох об’єктів: клубу «Працівників зв’язку» на вул. Японській у м. Львів та Будинку офіцерів у м. Вінниця. Обидві будівлі є показовими прикладами клубних будівель, які на сьогодні перебувають у стані занепаду. Їх трансформація є важливою не лише з точки зору збереження культурної пам’яті, але й у контексті створення нових моделей громадських просторів, що відповідають сучасним соціальним потребам. Основною метою роботи є комплексний аналіз історико-типологічних передумов формування клубних будівель, дослідження соціальних функцій клубів у різні історичні періоди, а також виявлення проблем сучасного стану обраних об’єктів. Важливою складовою дослідження є розробка концептуальних засад їх модернізації на основі принципів багатофункціональності, інклюзивності та сталого розвитку. У центрі уваги - адаптація просторових і функціональних структур клубу «Працівників зв’язку» у Львові та Будинку офіцерів у Вінниці до нових умов використання: створення мікрогромадських хабів, які виконуватимуть освітні, культурні, соціальні та інтеграційні функції. Наукова новизна дослідження полягає у поєднанні історико-архітектурного аналізу клубних будівель із сучасними архітектурними підходами до їх трансформації, а також у формуванні концепції розвитку цих об’єктів на основі моделі community hub. Практичне значення роботи визначається можливістю використання результатів у реальних проєктах реконструкції культурної інфраструктури, а також у формуванні стратегій модернізації аналогічних споруд на території України. У межах дослідження розглянуто зарубіжні приклади модернізації подібних об’єктів, які демонструють різні моделі інтеграції історичних споруд у сучасний культурний контекст. Порівняльний аналіз дозволяє зробити висновок про ефективність інтеграції міжнародного досвіду у практику модернізації українських клубних будівель. Таким чином, робота формує теоретико-методологічну базу для ревіталізації клубних споруд в Україні та пропонує шляхи їх адаптації до сучасних потреб громади. Обсяг дослідження та застосовані методи дозволяють розглядати його результати як підґрунтя для подальшого розвитку культурної політики та архітектурної практики. Дана магістерська робота поділена на 6 основних розділів. Перший розділ - «Передпроектне дослідження» - містить теоретико-методологічні засади роботи. У ньому визначено актуальність теми, сформульовано об’єкт і предмет дослідження, мету, завдання, а також межі дослідження. Окремо розглянуто методи та принципи наукової роботи, наукову новизну і гіпотезу, що закладають основу подальшого дослідження та обґрунтовують його значущість. Другий розділ - «Теоретичні основи модернізації клубних будівель» - присвячений аналізу історії виникнення клубних споруд, їх типології та еволюції. Вивчається соціальна роль клубів як центрів культурного та громадського життя, розкриваються особливості радянських клубних будівель з точки зору планувальних рішень та архітектурної мови. Значну увагу приділено сучасним підходам до модернізації та актуальним вимогам XXI століття: багатофункціональності, доступності, інклюзивності та сталому розвитку. Третій розділ – «Аналіз світового досвіду модернізації клубних будівель» - узагальнює міжнародну практику трансформації подібних об’єктів. Окремо розглядаються приклади постсоціалістичних країн (Словенія, Боснія, Польща) та європейських держав (Фінляндія, Німеччина, Бельгія). Аналізуються типи трансформаційних процесів - ревіталізація, адаптивне використання, гібридизація функцій - і архітектурні прийоми, що дозволяють поєднати автентичність будівлі з новими функціональними програмами. Четвертий розділ - «Сучасний стан та проблеми клубних будівель в Україні» -висвітлює історичний розвиток клубної архітектури в українському контексті. У ньому досліджено основні проблеми радянських клубів, зокрема фізичне та моральне зношення, монофункціональність та невідповідність сучасним потребам. Розглядається державна політика у сфері культурної інфраструктури, питання охорони та фінансування. П’ятий розділ - «Обґрунтування вибору та аналіз об’єктів дослідження» - містить детальний опис двох конкретних об’єктів: клубу «Працівників зв’язку» у Львові та Будинку офіцерів у Вінниці. Проаналізовано їх архітектурно-планувальну структуру, містобудівний контекст та потенціал інтеграції у сучасну міську тканину. Визначено сценарії можливого використання об’єктів і окреслено основні проблеми, які потребують вирішення у процесі модернізації. Шостий розділ - «Проєктні пропозиції модернізації» - зосереджений на розробці практичних архітектурних рішень для обраних об’єктів. У ньому представлено концепцію мікрогромадського хабу, функціональне зонування приміщень, архітектурні та урбаністичні прийоми модерізації. Особливий акцент зроблено на принципах інклюзивності, адаптивності до сучасних потреб громади та забезпеченні сталого розвитку. Ключові слова: клубні будівлі, модернізація, архітектура, громадський простір, інклюзія, ревіталізація, сталий розвиток, Будинок офіцерів, Львів, Вінниця Перелік використаних літературних джерел: 1) [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/yaponska-9-f-cinema/ 2) Копиляк, І. М. (2025) Ідеї модернізації клубних будівель в Україні (на прикладі Вінниці та Львова) // Режим доступу: https://science.lpnu.ua/uk/sa/vsi-vypusky/volume-7-number-1-2025/ideyi-modernizaciyi-klubnyh-budivel-v-ukrayini-na-prykladi 3) Богданова Ю., Копиляк І., (2022) Історія формування клубних будівель Львова // Режим доступу: https://science.lpnu.ua/sa/all-volumes-and-issues/volume-4-number-2-2022/formation-history-architecture-club-buildings-lviv 4) [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Японська 5) [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Будинок_офіцерів_(Вінниця) 6) ДБН В.2.2-16:2019 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади 7) [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Культурний_центр