Дослідження тенденцій повоєнного відновлення міст України. З розробкою проєктів ревіталізації драматичного театру та набережної в Маріуполі та житлових кварталів Північної Салтівки у Харкові.
Автор: Дмитраш Софія Юріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Дизайн архітектурного середовища
Інститут: Інститут архітектури та дизайну
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Даний проєкт поєднує науково-дослідну та проектну складові, що робить його акту-альним у двох вимірах. Наукова частина спрямована на розроблення просторово-соціальної методології аналізу пошкоджених міських структур та визначення критеріїв пріоритетності відновлення з урахуванням соціальних потреб мешканців, культурної значущості об’єктів і містобудівних функцій. Проектна частина демонструє застосування цієї методології на прикладі трьох конкретних об’єктів: житлового масиву Північна Салтівка (Харків), меморіалізації руїн Драмтеатру (Маріуполь) та модернізації набережної (Маріуполь). Об’єктом дослідження є урбаністичні структури українських міст, які зазнали значних руйнувань унаслідок воєнних дій. До них належать житлові масиви, громадські простори, культурні та інфраструктурні об’єкти, що формують основу міського середовища та забезпечують життєдіяльність спільнот. Ці структури розглядаються як складні просторово-соціальні системи, у яких поєднуються архітектурно-планувальний каркас, функціональні взаємозв’язки та соціальні практики мешканців. Особлива увага приділяється тим містам, які стали символами масштабних руйнувань та водночас — викликів для майбутнього відновлення, зокрема Харкову та Маріуполю. Предметом дослідження є просторово-соціальні аспекти відновлення пошкоджених міських територій, зокрема трансформація житлових масивів, меморіалізація об’єктів культури та модернізація громадських просторів на прикладі Північної Салтівки в Харкові та ключових урбаністичних локацій Маріуполя. Метою дослідження є розробка концептуальної моделі післявоєнного відновлення урбаністичних структур в Україні на основі просторово-соціального аналізу. Така модель має поєднувати архітектурно-планувальні рішення з реальними потребами місцевих спільнот, враховувати завдання збереження культурної пам’яті та забезпечувати формування стійкого й гуманного міського середовища. У межах цієї мети передбачається вивчення міжнародного досвіду післявоєнної реконструкції, адаптація його принципів до українського контексту, а також апробація методології на конкретних прикладах Харкова та Маріуполя. Досягнення поставленої мети має сприяти створенню практичних рекомендацій для архітекторів, урбаністів та органів місцевого самоврядування, здатних забезпечити не лише фізичне відновлення міст, але й їх соціальну інтеграцію та культурну тяглість. Перелік використаних джерел 1. ДБН Б.2.2-5:2021 Благоустрій територій (зі змінами). 2. ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. 3. ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення. 4. Дудар І. Н., Бричанський А. О. Сучасні підходи до відновлення та розвитку міст після війни. Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. – 2023. – № 2. – С. 153–158. 5. Мешко Г. Beligerative landscapes as a psychological phenomenon. IV Міжнародна наукова конференція «Воєнні конфлікти та техногенні ката-строфи». – 2024. – С. 93–96. 6. Повоєнна реконструкція міст в Україні в архітектурному аспекті [Електрон-ний ресурс]. – Архітектурний вісник, №19, 2018. 7. Pereira A. Q., Dantas W. C. From sea bathing to sports on beaches and sea areas. Sociedade & Natureza. – 2019. – Vol. 31. – P.1–21. 8. Rebuilding Old Aleppo: Postwar Sustainability. – Master’s Thesis, 2018. 9. Resilience, Disaster and Rebuilding in Modern Cities. – 2020. 10. Revisioning and Rebuilding Britain’s War-Damaged Cities. – 2018.