Проєкт інформаційної системи для підрахунку калорійності раціону
Автор: Конюк Анна Сергіївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління ІТ проектами
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сучасні тенденції суспільного розвитку демонструють підвищення інтересу до здорового способу життя, контролю харчування та індивідуального підходу до формування раціону. У зв’язку з цим актуальним є створення цифрових інструментів, які дозволяють користувачам ефективно відстежувати споживання калорій, білків, жирів і вуглеводів, а також отримувати персоналізовані рекомендації на основі аналізу їхніх даних. Інформаційні системи підрахунку калорійності виступають важливим компонентом цифрової підтримки здоров’я, поєднуючи аналітику, автоматизацію розрахунків та візуалізацію результатів. У межах магістерської роботи проведено комплексне дослідження процесу проєктування інформаційної системи для обчислення калорійності раціону користувачів. Проаналізовано існуючі зарубіжні аналоги, такі як MyFitnessPal, Yazio, Lifesum, FatSecret, що дозволило визначити основні переваги та недоліки рішень, а також обґрунтувати необхідність створення локалізованого україномовного продукту з урахуванням національної специфіки харчових продуктів і зручного інтерфейсу для користувачів з України. Об’єктом дослідження є процес проєктування інформаційних систем у сфері здорового харчування. Предметом дослідження — методи, моделі й технологічні рішення, що забезпечують створення ефективної системи підрахунку калорійності раціону. Метою роботи є проєктування інформаційної системи, яка дозволяє користувачеві вести харчовий щоденник, здійснювати розрахунок добової калорійності, аналізувати баланс поживних речовин і отримувати рекомендації для досягнення індивідуальних цілей харчування. У процесі дослідження виконано проєктування архітектури майбутньої системи, побудовано ER-діаграму бази даних, UML-діаграми класів і прецедентів, а також BPMN-модель бізнес-процесів користувача. Система включає основні модулі: реєстрації користувачів, управління базою харчових продуктів, обчислення калорійності, формування звітів, аналітики споживання та рекомендацій. Передбачено можливість інтеграції з зовнішніми сервісами (API харчових баз даних або фітнес-трекерів) та реалізацію експорту даних у форматах CSV або PDF. Під час розроблення концепції використано сучасні методи управління ІТ-проєктами — Agile/Scrum, що забезпечило ітераційний підхід до планування, можливість гнучкого реагування на зміни вимог та отримання зворотного зв’язку після кожного спринту. Для підвищення якості та стандартизації процесів використано міжнародні стандарти ISO/IEC 12207 (життєвий цикл програмного забезпечення) та ДСТУ ISO 9001:2015 (система управління якістю). Планування, контроль ризиків і управління змінами здійснювалися відповідно до принципів PMBOK 7. Особливу увагу приділено побудові логічної структури бази даних, що забезпечує зберігання інформації про користувачів, продукти, прийоми їжі, активності та звіти. Для проєктування використано реляційну модель із нормалізацією даних, що дозволяє уникнути дублювання та забезпечити цілісність інформації. Створено опис основних сутностей (User, FoodItem, Meal, Activity, Report) та їхніх атрибутів, а також визначено типи зв’язків між ними. Крім технічної частини, у роботі розглянуто аспекти управління проєктом — планування етапів розробки, оцінку ризиків, розподіл ресурсів, моніторинг виконання завдань і процедури внесення змін. Запропоновано календарний план реалізації з поетапною структурою (аналіз вимог, проєктування архітектури, створення бази даних, розробка front-end та back-end частин, тестування і впровадження). Для контролю прогресу використано інструменти Jira, Google Sheets та діаграми Ганта. Практичний результат дослідження полягає у створенні комплексного проєктного рішення — архітектурної моделі майбутньої інформаційної системи для підрахунку калорійності. Розроблені моделі описують логіку роботи системи, взаємодію користувачів із модулями, а також процеси введення, обробки та збереження даних. Система має потенціал подальшої розробки у вигляді веб- або мобільного застосунку. Наукова новизна полягає у поєднанні системного підходу до проєктування ІТ-рішень із локальною адаптацією бази продуктів і можливістю персоналізації харчових рекомендацій. Практична цінність — у створенні проєктної бази, що може бути використана як технічна основа для реалізації реальної програмної системи, а також як навчальний кейс для дисциплін «Системний аналіз» та «Управління ІТ-проєктами». У підсумку магістерська робота формує повне бачення процесу створення сучасної інформаційної системи у сфері здорового харчування — від аналізу потреб користувачів і формування вимог до побудови архітектури, опису процесів та управління проєктом. Отримані результати підтверджують ефективність застосованих методів та можуть стати основою для подальшої розробки, розширення функціональності й практичного впровадження системи у реальних умовах. Ключові слова: інформаційна система, калорійність, харчування, база даних, проєктування, аналітика, UML. Список використаних джерел: 1. ДСТУ ISO 9001:2015. Системи управління якістю. Вимоги. — Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. 2. ДСТУ ISO/IEC 12207:2019. Інженерія програмного забезпечення. Процеси життєвого циклу ПЗ. — Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019. 3. Кондратюк, Л. В. (2021). Інформаційні системи в управлінні підприємствами: теорія та практика. — Київ: КНЕУ. 4. Шостак, А. В., & Гнилюк, О. І. (2020). Сучасні методології управління ІТ-проєктами: Agile, Scrum, Kanban. — Львів: Видавництво ЛНУ. 5. Гончаренко, О. М. (2019). Проєктування баз даних у системах управління інформацією. — Харків: ХНУРЕ. 6. Мельник, І. В. (2020). Інформаційні технології в медицині та здоровому способі життя. — Тернопіль: ТНТУ ім. І. Пулюя. 7. Project Management Institute. (2021). PMBOK® Guide — Seventh Edition. — PMI, USA