Розроблення інтелектуальної системи управління проєктною діяльністю в молодіжному центрі
Автор: Савка Яна Степанівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Системне проєктування
Інститут: Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Савка Я.С., Корпильов Д.В. (керівник). Розроблення інтелектуальної системи управління проєктною діяльністю в молодіжному центрі. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація. Стрімкий розвиток інформаційних технологій суттєво впливає на методи організації роботи в громадському секторі, зокрема в молодіжних центрах. Ефективне управління проєктною діяльністю вимагає не лише обліку ресурсів, але й застосування сучасних інтелектуальних підходів до формування команд та аналізу взаємодій учасників [1]. Більшість існуючих рішень для управління проєктами є універсальними та не враховують специфіки молодіжної роботи, де ключовими факторами є волонтерська залученість, динамічна зміна складу команд та необхідність врахування компетенцій при розподілі ролей [2]. Актуальність дослідження. Розвиток молодіжного потенціалу є стратегічним пріоритетом України, що закріплено в таких документах, як Національна молодіжна стратегія до 2030 року [3]. Ключова роль у реалізації цієї стратегії на місцях належить мережі МЦ та громадських організацій. Основним інструментом їхньої діяльності є проєктний метод, що дозволяє молоді здобувати практичні компетенції (soft та hard skills) та втілювати власні ініціативи. Специфіка молодіжних центрів, така, як значна змінність складу учасників-волонтерів, різний рівень їхньої мотивації та компетенцій, а також обмеженість ресурсів, створює унікальні виклики. Традиційні методи формування команд, що часто базуються на суб’єктивному баченні менеджера, не завжди дозволяють врахувати всі фактори та призводять до неефективного розподілу завдань, зниження мотивації учасників та, як наслідок, до ризику неуспішного завершення проєктів [4]. Таким чином, виникає гостра науково-практична потреба в сучасних цифрових інструментах, здатних автоматизувати та оптимізувати управлінські процеси в молодіжних організаціях. Розробка інтелектуальної системи, яка б перетворила хаотичний, інтуїтивний процес підбору команди на керований, заснований на даних (data-driven), є актуальним завданням. Впровадження такої системи здатне не лише підвищити відсоток успішних проєктів, але й посилити соціальний вплив та сталість молодіжних ініціатив в цілому. Об’єктом дослідження є процес управління проєктною діяльністю в молодіжних громадських організаціях та методи формування команд. Предметом дослідження є моделі, методи та алгоритми автоматизованого формування команд та аналізу взаємодій в рамках інтелектуальної системи управління проєктами. Метою даного дослідження є підвищення ефективності проєктної діяльності в молодіжному центрі шляхом розробки інтелектуальної системи управління з функціоналом автоматизованого формування команд та семантичного аналізу взаємодій між учасниками. Науково-технічна новизна полягає в наступному: Вперше розроблено алгоритм формування команд [5], адаптований до специфіки молодіжних центрів, який на відміну від існуючих, базується на комплексній оцінці профілю учасника, що інтегрує не лише професійні навички (hard skills), але й особисті інтереси, психометричні характеристики та цілі індивідуального розвитку. Удосконалено підхід до аналізу проєктної діяльності шляхом запровадження моделі семантичного опису взаємодій. Це дозволяє перейти від кількісного аналізу (кількість виконаних завдань) до якісної оцінки процесів комунікації, виявлення лідерів, ідентифікації ризиків та «вузьких місць» у командній роботі. Архітектура систем управління проєктами зазнала подальшого розвитку шляхом інтеграції зовнішнього аналітичного мікросервісу для вирішення оптимізаційних задач, що забезпечує гнучкість та масштабованість системи. Практична цінність. Розроблений програмно-алгоритмічний комплекс спрямований на впровадження в операційну діяльність молодіжних центрів, волонтерських рухів та освітніх установ. Практичне застосування результатів роботи надає такі можливості: Оптимізувати часові та організаційні ресурси, що витрачаються на етапі комплектації проєктних груп, шляхом автоматизації процесу підбору кандидатів. Забезпечити обґрунтований розподіл ролей у команді на основі об’єктивного аналізу відповідності компетенцій та інтересів учасників цілям проєкту, що мінімізує ризик відтоку волонтерів. Підвищити ймовірність успішного досягнення цілей проєкту завдяки формуванню команд з оптимальним покриттям необхідних компетенцій та синергетичним потенціалом. Надати керівникам проєктів інструментарій для кількісного моніторингу ключових показників ефективності командної взаємодії, створюючи інформаційну основу для надання зворотного зв’язку та планування розвитку навичок учасників. Дипломна робота містить: 130 ст., 28 рис., 4 табл., 32 використаних літературних джерел. Ключові слова: інтелектуальна система, управління проєктами, формування команд, семантичний аналіз, молодіжний центр, Spring Boot, Python. Перелік використаних літературних джерел: Сучасні молодіжні центри України: осередки підтримки, розвитку та громадського активізму. Громадський простір [Електронний ресурс] — Режим доступу до ресурсу: https://www.prostir.ua/?library=suchasni-molodizhni-tsentry-ukrajiny-oseredky-pidtrymky-rozvytku-ta-hromadskoho-aktyvizmu Закон України «Про основні засади молодіжної політики» (№ 1414-ІХ, ухвалений 27 квітня 2021 року). Ст.1, п.1. НАЦІОНАЛЬНА МОЛОДІЖНА СТРАТЕГІЯ ДО 2030 РОКУ [Електронний ресурс] — Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94/2021#n13 Харченко, Н. (2018). Проектний менеджмент у діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій України. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді, (22), 263-275. Sanchez-Anguix, V., Alberola, J.M., Del Val, E. et al. Comparing computational algorithms for team formation in the classroom: a classroom experience. Appl Intell 53, 23883–23904 (2023). https://doi.org/10.1007/s10489-023-04748-5