Дослідження та розвиток експортного потенціалу ТОВ «ТД Сокме»
Автор: Клем Ангеліна Андріївна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Глобалізація світової економіки та швидка зміна умов міжнародного бізнесу створюють багато труднощів для підприємств, що працюють на світових ринках. Ключовою перешкодою є те, що їхній експортний потенціал недостатньо розвинений. Тому зараз компанії активно зосереджуються на його дослідженні та подальшому розвитку [1]. Тема покращення експортного потенціалу стала одним із найбільш актуальних напрямків наукових досліджень, що охоплюють як теорію, так і практичні методи розробки експортних стратегій. Досвід провідних країн світу доводить, що позитивний розвиток національних економік забезпечується ефективною експортною стратегією, а це в свою чергу можливо лише за умови вдосконалення процесів формування та реалізації експортного потенціалу як на рівні країни, так і на рівні компаній, а також завдяки використанню найбільш придатних методів та інструментів для забезпечення успіху [3]. Розробка ефективної стратегії та методів для нарощування експортного потенціалу підприємства є комплексним викликом. Його складність полягає не лише в об’єктивних чинниках, як-от недостатність інформації, високих ризиках та неясності наслідків фінансування стратегічних активів, а й значно ускладнюється тим, що такі зміни призводять до природного опору з боку співробітників, що насамперед захищають вже існуючу структуру управління та робочі відносини [1]. Структура управління експортним потенціалом складається з послідовних фаз, які можуть реалізовуватись автономно або ж як єдина система. У системному підході цей процес охоплює такі основні елементи як: моніторинг (спостереження за зовнішнім та внутрішнім середовищем в реальному часі), аналіз (тобто діагностика та прогнозування впливу позитивних і негативних чинників), проектування насамперед визначення майбутнього компанії через програмування та планування), стратегічні зміни (нововведення у роботі компанії) та контроль який являє собою оцінку результативності впроваджених інновацій [5]. Об’єктом дослідження є підприємство ТОВ ТД «Сокме». Предметом дослідження є розвиток та дослідження експортного потенціалу ТОВ ТД « Сокме». Мета роботи полягає в покращенні дослідження та розвитку експортного потенціалу ТОВ ТД « Сокме». Експортом називають реалізацію товарів та послуг, які вироблені усередині країни, а потім перепродаються або використовуються за кордоном. Такий процес є важелем економічного зростання, що суттєво сприяє інтеграції держави у світову економічну систему. У такому ракурсі експорт виходить за межі простого збуту, набуваючи ознак потенціалу, оскільки він демонструє здатність країни використовувати свої конкурентні переваги та ефективно реалізовувати їх на міжнародних ринках[4]. Експортний потенціал являє собою здатність підприємства або країни створювати та постачати на зовнішні ринки свої товари та послуги, він відображає максимально можливий обсяг продукції, що може бути успішно реалізований на міжнародному середовищі та безпосередньо залежить від її конкурентоспроможності. Насамперед, це сукупність усіх доступних ресурсів: матеріальних, трудових, земельних, які потрібні для процесу виробництва продукції, що призначена для продажу за кордон [3]. Першочергово експортний потенціал проявляється у здатності підприємства нарощувати та залучати нові ринки для збуту, заохочувати активи та інвестиції для оновлення виробництва, тим самим покращувати якість продукції відповідно до міжнародних стандартів. Загалом експортний потенціал підприємства формується з двох видів: внутрішнього та зовнішнього, це необхідно враховувати для подальшої оцінки. Внутрішній експортний потенціал підприємства визначається комплексом його власних ресурсів, що необхідні для виробництва продукції з її подальшим просування на зовнішні ринки країн. До таких ресурсів можемо віднести: матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні, а також природні. Щоб експортна діяльність була ефективною та приносила прибуток підприємству необхідно не лише володіти, але й оптимально використовувати наявні ресурси, у підсумку це призведе до зростання виробничих потужностей та конкурентних переваг [4]. Зовнішній потенціал експорту напряму залежить від спроможності підприємства реалізовувати свою продукцію на міжнародних ринках, така здатність формується через ефективний маркетинг, високу якість обслуговування та налагоджену логістику. Саме ці складові створюють позитивний імідж компанії за кордоном і визначають її рівень готовності до міжнародної конкуренції [5]. Сьогодні, в умовах тотальної цифровізації керування експортом вимагає принципово нових підходів. Електронна комерція, передова аналітика та глобальні онлайн-платформи створюють не лише нові можливості, а також і виклики, що змушують бізнес бути максимально гнучким та швидко реагувати на нові події та запити. Саме тому важливо зосередитись на дослідженні сучасних інструментів, принципів та механізмів управління експортним потенціалом, адже такий комплексний підхід є шляхом до зміцнення конкурентних позицій на світовій арені, гарантування фінансової, трудової, виробничої та економічної стійкості підприємства. Правильне управління експортним потенціалом вважається не просто операційним завданням, а стратегічною передумовою для сталого успіху підприємства та важливим чинником національної економічної безпеки [2]. Ключові слова – експортний потенціал, конкурентоспроможність, інновації, стратегія.