Дослідження та удосконалення експорту товарів ТОВ "ПРОМИСЛОВИЙ ДІМ НВ"
Автор: Крук Соломія Мар'янівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління експортно-імпортною та митною діяльністю
Інститут: Інститут економіки і менеджменту
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Сучасний стан глобальної економіки та інтеграційні процеси на світовому ринку зумовлюють постійну потребу в підвищенні ефективності експортної діяльності підприємств. Для України, як країни з трансформаційною економікою, експорт є одним із ключових чинників забезпечення економічного зростання, підвищення валютних надходжень та стабілізації національної економіки. У цьому контексті удосконалення експортної діяльності підприємств набуває особливої актуальності, оскільки ефективний вихід на зовнішні ринки забезпечує стійкість виробництва, розширення ринкової частки та підвищення конкурентоспроможності. ТОВ «Промисловий дім» є підприємством, яке спеціалізується на виробництві та реалізації промислових товарів, включаючи обладнання та комплектуючі для різних галузей промисловості. Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що грамотне управління експортом дозволяє не лише збільшити обсяги реалізації продукції за кордоном, а й зміцнити фінансову стійкість підприємства, знизити ризики, пов’язані із коливаннями попиту, а також підвищити репутацію та впізнаваність бренду на міжнародному рівні. Актуальність удосконалення експортної діяльності ТОВ «Промисловий дім» також підтверджується стратегічними пріоритетами державної політики у сфері розвитку експорту, зокрема програмами підтримки експортерів, стимулюванням інноваційної продукції та створенням сприятливих умов для виходу українських підприємств на міжнародні ринки. Підсумовуючи, можна зазначити, що дослідження та удосконалення експортної діяльності ТОВ «Промисловий дім» є надзвичайно актуальним, оскільки. Метою даного дослідження є вивчення та розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо підвищення ефективності експортної діяльності ТОВ «Промисловий дім «НВ» та оптимізації використання його експортного потенціалу для зміцнення позицій підприємства на зовнішніх ринках. Об’єктом дослідження є експортна діяльність підприємств харчової промисловості України на прикладі ТОВ «Промисловий дім «НВ». Предметом дослідження виступають організаційно-економічні аспекти формування та використання експортного потенціалу підприємства, фактори, що впливають на ефективність його експортної діяльності, а також шляхи удосконалення експортних процесів. Експортна діяльність відіграє ключову роль у розвитку підприємств, сприяючи розширенню ринків збуту, зростанню прибутковості та підвищенню конкурентоспроможності. Проте вона пов’язана зі значними ризиками, які можуть істотно впливати на фінансову стабільність, стратегічне управління та загальну ефективність роботи компанії[1]. За даними 2024 року експорт товарів збільшився, що є позитивним, і становив 41733,1 млн.дол. США, або 115,3% порівняно із 2023 р., імпорт – 70751,2 млн.дол., або 111,3%. Від’ємне сальдо залишилось порівняно з 2023 роком, але збільшилось тільки на 5,97% [2]. Актуальні зміни у торговельній політиці України пов’язані зі скринінгом законодавства щодо набуття членства в ЄС. Офіційна процедура скринінгу відбувається за 33 переговорними главами (розділами), які згруповані за 6-ма кластерами (тематичними блоками), яка здійснюється у два етапи – пояснювальні сесії та двосторонні зустрічі. Оприлюднено перший посібник з перекладу законодавства ЄС (EU acquis) українською мовою. Серед перешкод у торговельній політиці відзначено: зростання цін на сировину/матеріали/товари, зменшення попиту на продукцію/послуги, складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України, розрив ланцюгів постачання, брак обігових коштів, блокування податкових накладних, пошкодження майна або товару внаслідок бойових дій, неправомірні вимоги або тиск з боку контролюючих чи правоохоронних органів [3]. Для подолання цих перешкод необхідно аналізувати причини і розробляти заходи для їх усунення. Перспективним напрямом змін у зовнішньоекономічній діяльності є «Транспортний безвіз», який передбачає лібералізацію вантажних перевезень, і який триватиме до кінця 2025 року [4]. Завдяки ньому українські компанії можуть транспортувати товари в ЄС без спеціальних дозволів. За період дії «Транспортного безвізу» відбулося зростання експорту автотранспортом до ЄС на 42%, а імпорту - на 37%, що забезпечило стабільний рух товарів вантажними перевезеннями в умовах воєнного стану. Цей інноваційний інструмент має позитивний вплив на стан експортно-імпортної діяльності для підвищення її економічної стійкості. Особливої актуальності набуває питання так званого «промислового безвізу», що пов’язане з укладенням Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of industrial products). Зазначена угода має на меті зменшення впливу нетарифних бар’єрів, які відіграють ключову роль у сфері торгівлі промисловими товарами. Хоча початкові три сектори, охоплені ACAA, становлять порівняно незначну частку українського експорту до країн ЄС, усунення технічних бар’єрів у рамках цієї ініціативи здатне збільшити частку промислової продукції на європейських ринках та сприяти розширенню експортного потенціалу України [5]. Темпи збільшення експорту пришвидшились порівняно з імпортом, але коефіцієнт покриття експортом імпорту виріс тільки на 2 в.п. відносно 2023 року, і становив 0,59. Широким резервом для збільшення зовнішньоторговельних операцій є те, що вони здійснюються з партнерами із 230 країн світу[6]. Виявлено, що експортна орієнтація галузі переважно зосереджена на сировинних потоках, тоді як продукція з більшою доданою вартістю залишається малорозвиненою, що знижує ефективність зовнішньоекономічної діяльності та обмежує включення України до глобальних ланцюгів створення вартості. До ключових викликів належать: нестабільність міжнародної кон’юнктури, обмежений доступ до інвестицій у модернізацію виробничих потужностей, слабкий розвиток системи стандартизації та сертифікації відповідно до міжнародних вимог, а також проблеми логістичної інфраструктури. Окремо слід відзначити екологічні ризики, пов’язані з інтенсивною експлуатацією природних ресурсів, що актуалізує необхідність запровадження принципів сталого розвитку у виробництві та торгівлі лікарською сировиною. Разом із тим, дослідження засвідчило наявність значних можливостей для розширення експортного потенціалу України[7]. Ключові слова – експортна діяльність, зовнішньоекономічна політика, експортний потенціал, міжнародні ринки, конкурентоспроможність, диверсифікація ринків збуту, сертифікація продукції, технічні бар’єри у торгівлі, логістичні ризики, експортні стратегії, євроінтеграція, зовнішня торгівля.