Проєкт технології виробництва суксаметонію
Автор: Сотнікова Анна Вячеславівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Фармація, промислова фармація
Інститут: Інститут хімії та хімічних технологій
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Міорелаксанти становлять гетерогенну групу лікарських засобів різної хімічної структури, які об’єднані здатністю знижувати тонус скелетних м’язів. Їх застосовують в анестезіології та хірургії. Міорелаксанти є критично необхідними під час проведення загальної анестезії для забезпечення повної релаксації м’язів, що дозволяє хірургам вільно проводити операції, а анестезіологам — здійснювати інтубацію трахеї та штучну вентиляцію легень. Вони застосовуються також у відділеннях інтенсивної терапії для пацієнтів, які перебувають на тривалій штучній вентиляції легень або мають важкі м’язові спазми. Міорелаксанти знайшли застосування для лікування неврологічних захворювань. Деякі міорелаксанти (наприклад, ботулінічний токсин) широко використовуються в косметології для корекції мімічних зморшок. В Україні, зважаючи на військові дії, актуальність міорелаксантів зросла ще більше. Вони необхідні для надання невідкладної медичної допомоги, проведення численних хірургічних втручань пораненим, а також для лікування пацієнтів з неврологічними ускладненнями травм. Виробництво власних сучасних препаратів може знизити залежність від імпорту та забезпечити стабільність постачання у складних умовах [1]. Історія препаратів-міорелаксантів тісно пов’язана з еволюцією хірургії та анестезіології. Вона пройшла шлях від використання індіанських отрут до створення високоселективних синтетичних сполук [2]. Розвиток хімічного синтезу та фармакології дозволив створити сучасні міорелаксанти завдяки поглибленому розумінню біохімічних процесів в організмі та вдосконаленню методів синтезу. У роботі [3] наведені методи синтезу міорелаксантів, подібних за структурою до субехоліну (деполяризуючий міорелаксант) та інших 7 нервово-м’язових блокаторів, які зазвичай включають багатостадійні процеси органічного синтезу, спрямовані на створення молекул з двома або більше четвертинними амонієвими центрами та відповідною довжиною гнучкого "місткового" ланцюга. В літературних джерелах описаний синтез неконкурентних (недеполяризуючих) міорелаксантів, які поділяються на дві основні хімічні групи: аміностероїди (наприклад, рокуроній, векуроній, панкуроній) та бензилізохіноліни (наприклад, атракуріум) Синтез аміностероїдів (наприклад, Векуроній) базується на модифікації стероїдного ядра, у специфічні положення якого вводяться гідроксильні, ацетоксильні та піперидинові або піролідинові замісники. Кінцевим етапом синтезу є реакція з алкілуючим агентом (наприклад, метилбромідом) для утворення четвертинного амонієвого центру, що надає молекулі полярності та необхідної фармакологічної дії [4-5, 7]. Синтез бензилізохінолінів (наприклад, Атракуріум) включає багатостадійний синтез для побудови ключового бензилізохінолінового фрагмента і з’єднання двох таких фрагментів за допомогою відповідного "місткового" ланцюга. На заключному етапі відбувається перетворення третинних аміногруп на четвертинні амонієві солі [8-10]. У роботі охарактеризовано основні сировинні матеріали, а також складено блок-схему виробництва. У розрахунковій частині проведено матеріальні розрахунки виробництва Суксаметонію, в результаті яких, з урахуванням коефіцієнтів виходу, обчислено норми витрат вихідних речовин і напівпродуктів по стадіях виробництва та в цілому для одержання 1 т готового продукту. На основі матеріальних розрахунків для заданої потужності виробництва проведено технологічні розрахунки та розроблено принципову технологічну схему виробництва [11,12]. У роботі вибрано основний апарат, описано його характеристики, проведено теплові розрахунки та наведено його креслення. Здійснено 8 будівельне проєктування запроєктованого виробництва у відповідності до вимог і стандартів Належної Виробничої Практики (GMP) та будівельних норм і правил, яке представлено у вигляді креслень плану цеху та його повздовжнього і поперечного перерізів. В економічних розрахунках у даній роботі враховано всі матеріальні затрати для одержання 100 т Суксаметонію в рік, в тому числі: фонд заробітної плати, вартість основного та допоміжного обладнання та вартість сировини, а також показано економічну ефективність від впровадження запропонованого виробництва. Об’єкт дослідження – Cуксаметоній. Сфера досліджень – технологія фармацевтичних препаратів, фармакологія, хімія. Мета дослідження - вивчення методів органічного синтезу тa властивостей суксаметонію, рoзрoбкa технології його прoмислoвoгo oдержaння, а тaкoж вивчення шляхів його використання у медицині і фармації. Робота викладена на 102 сторінках (без літературних джерел і додатків) і складається із вступу, 5 розділів, висновку та списку використаної літератури, містить посилання на 29 літературних джерел, в додатках наведено 5 аркушів креслень. Ключові слова: дийодметилат ?-диметиламіноетилового естеру коркової кислоти, Суксаметоній, технологія виробництва, проєктування.