Етичні аспекти телевізійного висвітлення війни в Україні (2022 – 2025 рр.)

Автор: Стащенко Микита Вячеславович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Актуальність дослідження. Повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, розпочата у лютому 2022 року, кардинально змінила умови функціонування вітчизняного медіапростору, висунувши на перший план критичні етичні виклики. В умовах тотальної гібридної війни, де інформація є зброєю, телевізійні засоби масової комунікації опинилися на складному перехресті між необхідністю максимально об’єктивного інформування громадськості та виконанням ролі мобілізаційного, патріотично орієнтованого ресурсу. Такий контекст вимагає глибокого та неупередженого аналізу того, як провідні телеканали України (зокрема ТСН, 24 Канал, ЕСПРЕСО) дотримувалися або порушували професійні етичні стандарти у висвітленні подій 2022–2024 років. Критичний аналіз цих практик необхідний для формування оновлених, адаптованих до реалій війни, етичних норм журналістики. Мета роботи полягає у комплексному аналізі специфіки телевізійного висвітлення війни в Україні за період 2022–2024 рр. з позиції медіаетики, ідентифікації ключових етичних дилем, класифікації форм порушення чи дотримання професійних стандартів та розробці практичних рекомендацій для оптимізації діяльності вітчизняних ЗМІ. Методологічна основа. Дослідження ґрунтується на системному, компаративному та контент-аналітичному методах. Системний підхід дозволив розглянути етичні практики як елемент загальної системи функціонування медіа в умовах кризи. Компаративний аналіз був використаний для зіставлення українських практик з міжнародними етичними нормами, закріпленими у Кодексах Міжнародної Федерації Журналістів (МФЖ) та настановах ООН. Ключовим емпіричним методом став контент-аналіз вибірки телевізійних новин та програм, спрямований на фіксацію конкретних проявів дотримання/порушення стандартів (достовірність, баланс, гуманність, приватність). Основні результати. У ході дослідження встановлено, що діяльність українських телеканалів у період повномасштабної війни характеризується постійним балансуванням між двома основними імперативами: інформаційна 3 функція та мобілізаційно-патріотична функція. Виявлено, що таке балансування часто призводить до низки етичних викликів: 1. Проблема травматичного контенту: Необхідність інформувати про воєнні злочини та руйнування вступає у конфлікт із принципом «Не нашкодь», що вимагає обережного використання графічних, шокуючих зображень. 2. Приватність та ідентифікація: Часто трапляються випадки недостатнього захисту персональних даних постраждалих, військовослужбовців та членів їхніх родин, що є прямим порушенням права на приватність. 3. Упередженість та пропаганда: В умовах загальнонаціональної інформаційної консолідації, особливо в рамках «Єдиного телемарафону», спостерігається тенденція до посилення патріотичної риторики, що іноді шкодить принципам збалансованості та об’єктивності. Було виявлено випадки маніпулювання емоціями аудиторії. 4. Специфіка «Єдиного телемарафону»: Проаналізовано вплив консолідованого формату мовлення на плюралізм думок та його роль у формуванні єдиного національного наративу. Наукова новизна роботи полягає у розробці оновленої класифікації етичних дилем воєнної телевізійної журналістики, адаптованої до унікальних реалій російсько-української війни, а також у наданні критичної оцінки медіапрактик у контексті функціонування загальнонаціональних мовників. Практичне значення роботи полягає у формулюванні конкретних рекомендацій для редакційних політик українських телеканалів. Рекомендації спрямовані на посилення механізмів етичної саморегуляції, навчання журналістів безпечному та гуманному висвітленню травматичних подій, а також на вдосконалення внутрішніх інструкцій щодо збереження приватності та мінімізації маніпулятивних технік. Мета дослідження: Здійснити глибокий та критичний аналіз роботи українських телеканалів у 2022–2024 роках, оцінюючи їхні практики через призму медіаетики. Кінцевою метою є виявлення ключових етичних дилем, документування 4 випадків дотримання та порушення професійних стандартів, а також надання конкретних рекомендацій для поліпшення роботи українських медіа. Для реалізації цієї мети в роботі необхідно виконати наступні завдання: – Сформувати теоретичну базу. Розкрити сутність ключових понять, таких як медіаетика, воєнна журналістика та конфліктна журналістика. Проаналізувати нормативні документи (Кодекс етики українського журналіста[18]) та правові засади, що регулюють роботу ЗМІ під час війни. – Дослідити міжнародний досвід. Систематизувати та порівняти міжнародні етичні стандарти висвітлення військових конфліктів, розроблені ООН та Міжнародною Федерацією Журналістів (МФЖ), щоб мати чітку рамку для оцінки національних практик. – Провести емпіричну діагностику. Здійснити контент-аналіз обраних телевізійних матеріалів (ТСН, 24 Канал, ЕСПРЕСО) за 2022–2024 рр. Головний фокус — на виявленні та класифікації етичних викликів (робота з травматичним контентом, питання приватності, межа між інформуванням і пропагандою) та найтиповіших порушень стандартів. – Визначити національний контекст. Окреслити та проаналізувати специфіку функціонування українського телебачення в умовах повномасштабної війни, приділяючи увагу явищу «Єдиного телемарафону» та ролі медіа у протидії російській інформаційній агресії. – Розробити практичні рішення. На основі отриманих даних сформулювати вичерпні висновки та запропонувати обґрунтовані, реалістичні рекомендації для редакцій та 5 журналістів, спрямовані на підвищення етичної відповідальності та якості їхньої роботи у воєнний час. Ключові слова: медіаетика, воєнна журналістика, військові конфлікти, телебачення, професійні стандарти, Єдиний телемарафон, травматичний контент, інформаційна безпека.