Воєнна фотожурналістика: між документом і пропагандою
Автор: Тандиряк Андрій Орестович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Об’єкт дослідження: воєнна фотографія у медіакомунікації. Предмет дослідження: етичні, технологічні та комунікаційні механізми використання воєнної фотографії в умовах російсько-української війни, а також її роль у документуванні подій та протидії пропаганді. Мета роботи: визначити специфіку впливу воєнної фотографії на суспільне сприйняття війни, проаналізувати технології створення та поширення пропагандистських візуальних матеріалів Російської Федерації та окреслити можливості української документальної фотографії у протидії фейковим наративам. У роботі розглянуто етичні виміри сучасної воєнної фотографії, механізми інтерпретації зображень, особливості формування «етики співчуття» та межу між документальністю й маніпулятивністю. Дослідження охоплює аналіз практик виробництва фотофейків, методів спотворення візуальної інформації, конструювання пропагандистських повідомлень та специфіку алгоритмічного поширення фейкових матеріалів у цифровому медіапросторі. Особливу увагу приділено верифікації зображень, роботі з відкритими даними, застосуванню інструментів OSINT та методам деконструкції маніпулятивних візуальних повідомлень. Окремим напрямом є дослідження української документальної воєнної фотографії як форми свідчення та історичної пам’яті. Проаналізовано, як фоторепортажі з фронту, гуманітарних місій і населених пунктів, що постраждали від агресії РФ, формують міжнародний дискурс про війну, 4 впливають на сприйняття України у світі та стають доказовою базою для фіксації воєнних злочинів у юридичних інституціях. Робота демонструє, що українська воєнна фотографія створює альтернативу пропагандистським практикам, забезпечує прозорість інформаційного простору та підсилює комунікативну суб’єктність держави й суспільства. Новизна дослідження: Новизна дослідження полягає в комплексному аналізі взаємодії трьох ключових компонентів: етичних норм воєнної фотографії, технологічних механізмів російської візуальної пропаганди та інструментів української документальної фотографії для протидії дезінформації. У роботі узагальнено реальні приклади фотофейків і пропагандистських візуальних кампаній РФ, розкрито їхню структуру, логіку та способи маскування під документальні матеріали. Також запропоновано систематизований підхід до перевірки автентичності фото, що включає аналіз метаданих, порівняльну оцінку контексту, реверсивний пошук та роботу з доказовими візуальними базами. Практичне значення: дослідження полягає у можливості застосування запропонованих методів верифікації журналістами, фактчекерами, науковцями та працівниками медіа, а також у формуванні підходів до підготовки фоторепортажів у зонах бойових дій із дотриманням етичних і професійних стандартів. Результати роботи можуть бути використані у медіаграмотних курсах, програмах з журналістики, тренінгах для волонтерів та військових пресофіцерів. Виявлені механізми поширення фейкових візуальних матеріалів можуть сприяти розробці ефективних стратегій публічної комунікації та інформаційної безпеки. Ключові слова: воєнна фотографія, пропаганда, російсько-українська війна, фотофейк, етика фотографії, документальна фотографія, верифікація, медіаманіпуляції, OSINT, інформаційна безпека.