Фейки та інформаційні маніпуляції у воєнний період: особливості репрезентації подій у соціальних мережах
Автор: Кушнірук Валерія Михайлівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Журналістика
Інститут: Інститут права, психології та інноваційної освіти
Форма навчання: заочна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Мета дослідження – виявити та проаналізувати особливості функціонування фейків та інформаційних маніпуляцій у соціальних мережах України в умовах воєнного стану, дослідити специфіку їх впливу на сприйняття воєнних подій українською аудиторією, а також визначити роль цифрових платформ у формуванні сучасної інформаційної картини війни та громадської думки. Об’єкт дослідження – інформаційний простір соціальних мереж в умовах повномасштабної війни. Предмет дослідження – фейки та інформаційні маніпуляції, їх види, механізми поширення та особливості репрезентації воєнних подій у соціальних мережах. Дослідження здійснюється з урахуванням сучасних викликів інформаційної безпеки, специфіки цифрової комунікації та особливостей функціонування цифрових платформ у період воєнного стану. У першому розділі проаналізовано феномен фейкових повідомлень та інформаційних маніпуляцій, визначено їх сутність, класифікацію й основні механізми поширення в цифровому середовищі. Розкрито роль соціальних мереж у процесах формування громадської думки та окреслено сучасні підходи до виявлення й нейтралізації дезінформації в умовах збройного конфлікту. Підкреслено значення медіаграмотності та інформаційної стійкості суспільства як ключових чинників протидії інформаційним загрозам. Також розглянуто основні теоретичні підходи до вивчення інформаційних впливів у сучасному медіапросторі. Другий розділ присвячено аналізу особливостей функціонування соціальних мереж в умовах війни та їхній ролі у трансформації інформаційного простору України після 24 лютого 2022 року. Розглянуто, як Telegram, Facebook та інші платформи стали ключовими інструментами оперативного інформування населення, поширення офіційних повідомлень і протидії дезінформації. Окрему увагу приділено діяльності фактчекінгових організацій і волонтерських ініціатив, які сприяють підвищенню довіри до інформації, розвитку медіаграмотності та зміцненню інформаційної стійкості українського суспільства. Основну увагу в третьому розділі приділено емпіричному аналізу репрезентації воєнних подій у соціальних мережах. Деталізовано методологію дослідження (контент-аналіз матеріалів соціальних мереж), описано вибірку провідних Telegram-каналів і Facebook-сторінок та визначено параметри аналізу контенту. На основі проаналізованого масиву публікацій класифіковано типові фейки й маніпуляції, простежено особливості їх поширення між платформами та оцінено ефективність інструментів протидії, що дало змогу сформулювати практичні рекомендації з підвищення медіаграмотності й інформаційної стійкості аудиторії. Основні результати: систематизовано теоретичні засади дослідження фейків та інформаційних маніпуляцій у воєнний період; проаналізовано трансформацію медіаландшафту України після 24 лютого 2022 року та роль різних соціальних платформ у протидії дезінформації; здійснено емпіричне дослідження репрезентації воєнних подій на основі аналізу публікацій із соціальних мереж; розроблено типологію фейків за механізмом створення та тематичною спрямованістю; оцінено ефективність заходів протидії дезінформації та сформульовано рекомендації щодо підвищення рівня медіаграмотності користувачів. Отримані результати можуть бути використані як теоретичне підґрунтя для подальших наукових досліджень у сфері інформаційної безпеки та медіакомунікацій, а також для прикладних розробок у галузі протидії дезінформації. Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегій протидії дезінформації, підвищення ефективності роботи фактчекінгових організацій, удосконалення програм медіаосвіти та формування критичного мислення громадян, а також у навчальному процесі закладів вищої освіти. Ключові слова: фейки, інформаційні маніпуляції, дезінформація, соціальні мережі, інформаційна війна, воєнний період, медіаграмотність, верифікація інформації, протидія дезінформації, психологічний вплив.