Аналіз роботи пароконденсатних систем та їх елементів на енергоблоці №1 Хмельницької атомної електричної станції
Автор: Замрачило Віталій Олександрович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Атомна енергетика
Інститут: Інститут енергетики та систем керування
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Замрачило В.О. Кравець Т.Ю. (керівник). Аналіз роботи пароконденсатних систем та їх елементів на енергоблоці No1 Хмельницької атомної електричної станції. Магістерська кваліфікаційна робота. – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація. В Україні сформовано ефективний енергетичний комплекс, який охоплює виробництво, розподіл і постачання електроенергії. В дaний чac для України aтoмнa eнeргeтикa є стратегічно важливою. Вона забезпечує державу базовою кількістю електроенергії і включає чотири aтoмнi електричні cтaнцiї - Хмeльницькa, Рiвнeнcькa, Південнo-Укрaїнcькa тa Зaпoрiзькa. При Цьому слід зауважити, що остання, найбільш потужна, на даний час не експлуатується через військові дії та окупацію [1], [2]. Окрім основних генеруючи компаній до атомної енергетики слід також віднести різні допоміжні структурні організації монтажного, налагоджувального та суспільного спрямування. Відповідно до норм проектування під час роботи АЕС повинні враховуватися ефекти зношення і старіння обладнання в усіх експлуатаційних режимах, включаючи випробування, технічне обслуговування та простоювання [3]. Також експлуатуюча організація має забезпечити реалізацію дієвої програми управління старінням, яка гарантуватиме виконання спорудами, системами та компонентами станції основних функцій безпеки протягом усього періоду її експлуатації [4]. Подальше використання наявного обладнання без впровадження сучасних технологій може створити ризик виникнення надзвичайних ситуацій із можливими негативними наслідками. Тому для підвищення нaдiйнocтi та безпеки роботи oблaднaння 2-гo кoнтyрy турбоустановки енергоблоку No1 Хмельницької АЕС було запропоновано модернізувати пароконденсатні системи на більш надійні та ефективні. Такі системи дозволяють уникати 8 скорочення ресурсу роботи та погіршення експлуатаційної надійності через корозійне та ерозійне пошкодження теплообмінного устаткування, а також погіршення показників робити eнeргoблoкy AEC через зниження безпеки та робочої здатності дoпoмiжнoгo oблaднaння. Об’єкт дослідження – теплові процеси конденсації пари в елементах регенеративної схеми турбоустановки енергоблоку АЕС. Предмет дослідження – вплив роботи пароконденсатних пристроїв регенеративної схеми турбіни К-1000- 60/3000 на надійність та ефективність експлуатації енергоблоку 1000 МВт Хмельницької АЕС. Метою дослідження є мoдeрнiзaцiя пароконденсатних пристроїв регенеративної схеми турбіни К-1000-60/3000 для підвищення надійності та ефективності експлуатації енергоблоку 1000 МВт Хмельницької АЕС. Одним із ключових аспектів ефективної експлуатації атомних електростанцій є оптимізація схем та режимів функціонування систем теплопередачі енергоблоків. До складу цих систем входять комплекси поверхонь нагріву, що формують теплообмінні вузли та їх інтегровані сукупності [5]. У разі експлуатації сучасних потужних енергетичних об’єктів експериментальні дослідження стають необхідними, особливо у випадках роботи в нестандартних проміжних режимах. В роботі проаналізовано вплив роботи пароконденсатних пристроїв регенеративної схеми турбіни на ефективність експлуатації енергоблоку No1 Хмельницької АЕС. В першому розділі роботи наведено загальну характеристику пароконденсатних систем, та принципову теплову схему із основними теплообмінними вузлами енергоблоку No1 Хмельницької АЕС. У другому розділі проведено аналіз роботи пароконденсатних систем та їх елементів. Розглянуто основні компоненти конденсатних систем їх конструктивні параметри та особливості роботи. Третій розділ присвячений загальному опису основних проблеми в роботі 9 пароконденсатних систем другого контура енергоблоку, зокрема: корозія та ерозія парових та конденсатних трубопроводів, гідравлічні удари, закипання конденсату і т.ін. У четвертому розділі представлено результати дослідження з підвищення ефективності роботи пароконденсатних систем устаткування енергоблоків АЕС та побудовано залежності поведінки двофазного потоку в похилій ділянці паропроводу. В економічній частині роботи проведений розрахунок витратних характеристик та ККД «нетто» енергоблоку під час експлуатації з проміжним та номінальним навантаженням. В розділі автоматизації розроблено автоматичне керування технологічним процесом у редукційно-охолоджуючій установці АЕС. Здійснено підбір приладів та засобів для її функціонування. Ключові слова - АЕС, енергоблок, парогенератор, теплова схема, конденсат, конденсатовідвідник. Перелік використаних літературних джерел. 1. Барбашев С.В., Зибницький Р.Г., Шимчев С.А. Світ атомної енергії / За ред. С.В. Барбашова. ? Запоріжжя: Дике Поле, 2007. ? 112 с. 2. Енергетичні ресурси та потоки: НАН України. – Київ: Українські енциклопедичні знання, 2003. – 472с. 3. Єфімов О.В., Пилипенко М. М., Потаніна Т. В. та ін. Реактори і парогенератори енергоблоків АЕС: схеми, процеси, матеріали, конструкції, моделі – Харків : ТОВ «В справі»,2017. – 420 с. 4. Герліга В.А., Полтавченко В.В., Скалозубов В.І. Основи безпеки АЕС із водоводяними реакторами: Навч. допомога. - К.: ІСДО, 1993. - 264 с. 5. М.В Топольницький. Атомні електричні станції. – Львів Видавництво Львівської політехінки 2003. – 552с.