Побудова цифрової моделі місцевості на територію Мукачівського гранітного кар’єру за даними, отриманими з БПЛА
Автор: Бабюк Юрій-Андрій Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Аерознімання з безпілотних літальних апаратів
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню методики побудови цифрової моделі місцевості гірничих виробок за даними безпілотного аерознімання для визначення об’ємів видобутку корисних копалин. Об’єкт дослідження – процес створення цифрових моделей місцевості кар’єрних виробок на основі фотограмметричної обробки знімків з БПЛА. Предмет дослідження – методика фотограмметричної обробки матеріалів аерознімання з безпілотних літальних апаратів для побудови високоточних цифрових моделей місцевості та визначення об’ємів гірничих виробок. Мета роботи – розробити технологічну схему створення цифрової моделі місцевості Мукачівського гранітного кар’єру за даними отриманими з БПЛА Trimble UX5HP для забезпечення точного визначення об’ємів видобутку. У роботі виконано аналіз сучасних підходів до моніторингу кар’єрів із застосуванням безпілотних технологій (Colomina & Molina, 2014). Розглянуто особливості застосування фотограмметричних методів для створення тривимірних моделей складних техногенних об’єктів. Досліджено технологію високоточного позиціювання центрів фотографування методом Post-Processing Kinematic (Процик та ін., 2018). Виконано експериментальні дослідження на території Мукачівського гранітного кар’єру площею близько 45 га. Проведено обробку 49 цифрових аерознімків, отриманих камерою Sony ?7R з фокусною відстанню 35 мм. За обсерваційними даними бортового ГНСС-приймача методом РРК визначено просторові координати центрів знімків з точністю 0,02-0,03 м. У програмному середовищі RealityCapture виконано фотограмметричну обробку знімків, створено щільну точкову модель, що містить понад 150 млн точок (Turner та ін., 2012). Побудовано цифрову модель місцевості з просторовою роздільністю 0,05 м та ортофотоплан з роздільністю 0,02 м. За створеною ЦММ у програмі GlobalMapper виконано обчислення об’ємів виробленого простору кар’єру, проведено порівняння з результатами традиційних геодезичних вимірювань (Грицьків & Бабій, 2019). Практична цінність роботи полягає у можливості застосування розробленої методики для оперативного моніторингу стану гірничих виробок, визначення об’ємів видобутку корисних копалин та контролю дотримання меж гірничого відводу. Результати досліджень можуть використовуватися гірничодобувними підприємствами для автоматизації обліку видобутку. Ключові слова: безпілотний літальний апарат, цифрова модель місцевості, фотограмметрія, кар’єр, РРК-позиціювання, ортофотоплан, точкова модель, визначення об’ємів. 1. Colomina, I., & Molina, P. (2014). Unmanned aerial systems for photogrammetry and remote sensing: A review. ISPRS Journal of Photogrammetry and Remote Sensing, 92, 79-97. https://doi.org/10.1016/j.isprsjprs.2014.02.013 2. Процик, М. Т., Бабій, Л. В., & Грицьків, Н. З. (2018). Фотограмметрія та дистанційне зондування. Ч.1. Отримано з http://vns.lpnu.ua/course/view.php?id=2943 3. Turner, D., Lucieer, A., & Watson, C. (2012). An automated technique for generating georectified mosaics from ultra-high resolution Unmanned Aerial Vehicle (UAV) imagery, based on Structure from Motion (SfM) point clouds. Remote Sensing, 4(5), 1392-1410. https://doi.org/10.3390/rs4051392