Аналіз результатів ГНСС моніторингу території Рівненської АЕС
Автор: Радович Юлія Ігорівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Космічний моніторинг Землі
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: У сучасних умовах інтенсивного розвитку енергетичної інфраструктури, особливо у сфері ядерної енергетики, значно зростає потреба в удосконаленні систем техногенної та екологічної безпеки. Атомні електростанції є об’єктами критичної інфраструктури, функціонування яких напряму залежить від стабільності геологічного середовища. Зсуви, осідання, сейсмічна активність, підземні води чи інші геодинамічні процеси можуть стати причиною деформацій елементів конструкції або зміщення ґрунтових мас, що у свою чергу потенційно загрожує безпеці персоналу, населення та довкілля. У цьому контексті питання своєчасного виявлення просторових змін у зоні розміщення АЕС набуває пріоритетного значення. Особливої актуальності в цьому напрямку набуває використання супутникових технологій, зокрема Глобальних Навігаційних Супутникових Систем (ГНСС), які дають змогу з високою точністю фіксувати зміни координат контрольних точок на земній поверхні. Використання таких систем дозволяє реалізовувати постійний моніторинг з міліметровим рівнем точності, забезпечуючи просторову та часову безперервність спостережень. Завдяки цьому ГНСС стають ефективним інструментом у виявленні ранніх ознак нестабільності території та прогнозуванні потенційних геодинамічних ризиків. Зважаючи на розташування Рівненської АЕС у межах потенційно активної геологічної структури, її безпечна експлуатація безпосередньо пов’язана з необхідністю впровадження надійної системи контролю змін земної кори. Саме тому проведення ГНСС-моніторингу в цій зоні дає змогу не лише оперативно реагувати на зміни, а й надавати аналітичну основу для ухвалення управлінських рішень щодо технічного обслуговування, реконструкції або посилення споруд. Таким чином, дослідження, спрямоване на аналіз багаторічних результатів ГНСС-моніторингу в районі Рівненської АЕС, є не лише науково обґрунтованим, а й суспільно значущим. Воно дозволяє сформувати достовірну картину геодинамічного стану території, ідентифікувати зони з ознаками нестабільності, підвищити загальний рівень безпеки об’єкта та сприяти розробці нових підходів до просторового моніторингу стратегічних інженерних споруд.Мета дослідження полягає в аналізі результатів ГНСС-моніторингу території, прилеглої до Рівненської АЕС, для оцінки геодинамічної стабільності та виявлення потенційно небезпечних ділянок просторових зміщень земної поверхні. Об’єктом дослідження є територія поблизу Рівненської АЕС, предметом — багаторічні ГНСС-спостереження та їх векторно-аналітична інтерпретація. У межах роботи було реалізовано поетапне дослідження, спрямоване на аналіз просторових зміщень земної поверхні в районі Рівненської АЕС на основі багаторічних ГНСС-спостережень. Перш за все, було здійснено технікометодичний огляд можливостей Глобальних Навігаційних Супутникових Систем для вирішення задач моніторингу деформацій. На основі аналізу функціональних характеристик сучасних програмних рішень обґрунтовано доцільність використання ПЗ GIPSYX для високоточного позиціонування та побудови координатних рядів. Було відібрано шість референцних ГНСС-станцій (VARA, KAMK, KOVE, LUTK, KOSP, ZARN), розташованих у межах і навколо зони впливу РАЕС. Їх вибір ґрунтувався на географічному положенні, технічній надійності та репрезентативності для моделювання геодинамічного поля. Проведено опрацювання вихідних супутникових даних за період 2019–2025 років, з побудовою детальних часових рядів координат у топоцентричній системі, що стало основою для розрахунку середньорічних швидкостей зміщень у напрямках схід-захід (VE), північ-південь (VN) та вертикальному (VU) у системі ITRF2014. Аналіз горизонтальних переміщень продемонстрував стабільний дрейф у північно-східному напрямку для всіх станцій зі швидкостями VE ? 0.014–0.023 м/рік та VN ? 0.013–0.015 м/рік, що свідчить про регіональний рух без локальних горизонтальних деформацій. Натомість вертикальні швидкості виявили опускання земної поверхні на всіх пунктах, найінтенсивніше — на станції VARA (–0.004 м/рік), що розташована безпосередньо на території атомної станції. Побудовані графіки часових рядів координат, трендові моделі та карти горизонтальних і вертикальних векторів переміщень дозволили локалізувати ділянки з потенційно нестабільними ознаками деформації. На основі просторового аналізу визначено напрямки подальших досліджень та рекомендовано регулярне оновлення даних для оперативного реагування на можливі геодинамічні зміни.