Дослідження організаційно-методичних засад формування земельних насаджень загального користування
Автор: Винницький Олександр-Михайло Михайлович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Магістерська робота присвячена вивченню підходів до формування зелених насаджень загального користування, зокрема скверів, як важливих елементів міського ландшафту. У сучасних умовах зростання урбанізації озеленені території відіграють ключову роль у забезпеченні екологічної рівноваги, покращенні мікроклімату та створенні комфортного середовища для мешканців міста. Формування скверів є не лише питанням благоустрою, а й складним організаційно-землевпорядним процесом, який вимагає врахування просторових, правових та соціальних чинників. У роботі розглянуто специфіку планування та упорядкування зелених зон у структурі міста Львова, зосереджено увагу на методичних аспектах підготовки територій для створення скверів. Значну увагу приділено аналізу чинних нормативів щодо озеленення, кадастровим особливостям ділянок, а також оцінці існуючої мережі зелених насаджень у районах міста. Такий підхід дозволяє комплексно оцінити доцільність організації нових рекреаційних просторів та їх вплив на розвиток міського середовища. Об’єкт дослідження -земельні ділянки, призначені для формування зелених насаджень загального користування у межах Шевченківського району м. Львова. Предмет дослідження – організаційні, правові, методичні та просторові аспекти формування скверів як елементів озеленення міського середовища. Мета дослідження – магістерська робота виконувалася з метою обґрунтування та аналізу підходів до формування земельних насаджень загального користування шляхом виконання геодезичних, кадастрових, аналітичних і нормативно-правових процедур, необхідних для підготовки проєктів землеустрою. Результати досліджень У магістерській кваліфікаційній роботі розкрито правові засади організації зелених насаджень загального користування відповідно до чинного законодавства України та державних будівельних норм. Проведено характеристику трьох зем. діл, визначено їх місцерозташування, конфігурацію, межі, доступність та відповідність функціональному призначенню. На основі польових вимірювань отримано координати поворотних точок, виконано камеральну обробку матеріалів і сформовано кадастрові плани ділянок з урахуванням чинних обмежень використання територій, включаючи червоні лінії, охоронні зони та вимоги містобудівної документації(Закон,2011). На розглянутих ділянках встановлені такі охоронні зони як: охоронна зона навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи площею 0,00806 га та охоронна зона навколо інженерних комунікацій 0,0857 га. У дослідницькій частині було проведено комплексний аналіз забезпеченості зеленими насадженнями шести районів міста Львова на основі статистичних даних щодо кількості скверів та їх загальної площі. Встановлено, що найбільшу сумарну площу зелених насаджень мають у межах Шевченківського району - 29,9104 га, де нараховується 42 сквери, що робить його не лише найбільш озелененим серед районів, але й одним із ключових екологічних ядер міської структури. Другим за площею є Галицький район, який має 41 сквер на території 12,2195 га, що зумовлено історично сформованою компактною зеленню центральною частиною міста. Значним за площею є також Залізничний район - 10,6124 га, однак кількість скверів тут є найменшою - лише 14, що вказує на нерівномірний розподіл зеленої інфраструктури. Решта районів мають істотно менші показники озеленення: Личаківський район - 24 сквери на площі 9,2467 га, Сихівський - 17 скверів на площі 7,1032 га, а найменший показник загальної площі зелених насаджень має Франківський район - 6,4501 га при 17 скверах. Порівняння отриманих значень з вимогами державних будівельних норм, що регламентують мінімальні параметри озеленених територій загального користування, засвідчило наявність суттєвих відхилень від нормативних показників у низці районів, особливо в тих, де спостерігається висока щільність житлової забудови(Іванов,2022). Виявлено, що кількість зелених територій не завжди відповідає рівню функціонального навантаження та демографічним характеристикам кожного району. Проведений аналіз підтвердив необхідність розширення мережі скверів у районах із недостатнім рівнем озеленення, зокрема у Залізничному та Франківському, де фактичні площі зелених насаджень значно нижчі за рекомендовані. Запропоновані до формування земельні ділянки у мікрорайонах Під Голоском та на вул. Грінченка здатні частково компенсувати дефіцит зелених зон, покращити просторову структуру міста та сприяти екологічній рівновазі на мікрорайонному рівні. Дослідження також показало, що створення нових скверів на цих територіях відповідає принципам сталого просторового планування та сприятиме підвищенню соціального комфорту мешканців, зменшенню рівня антропогенного навантаження й формуванню якісних рекреаційних осередків. Ключові слова – зелені насадження, сквер, кадастрові плани, землеустрій, обмеження використання земель, містобудівні норми, озеленення територій. Перелік використаних літературних джерел Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06. 09. 2005 р./ Відомості Верховної Ради України 2005р. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17.02.2011 ./ Відомості Верховної Ради України 2011р. Міністерство розвитку громад та територій України. (2019). ДБН Б.2.2-12:2019. Планування та забудова територій. Київ: Мінрегіон. Огороднікова, А. С., & Павленко, Б. Я. (2021). Значення міських скверів в озелененні міст та історична ретроспектива їх розвитку у системі містобудування. редакційна колегія, 70. Іванов, О., & Мельник, Л. (2022). Міська зелена інфраструктура та її роль у сталому розвитку територій. Urban Studies Review, 14(2), 45–58.