Концепція національного реєстру боліт: структура даних, класифікація
Автор: Розумійко Анатолій Васильович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Землеустрій та кадастр
Інститут: Інститут геодезії
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто проблему відсутності в Україні єдиної системи обліку болотних екосистем та обґрунтовано необхідність створення Національного реєстру боліт як інструмента сталого природокористування, екологічного моніторингу та просторового планування. Актуальність дослідження визначається критичними темпами деградації торфовищ у світі — близько 35% водно-болотних угідь втрачено з 1970 року (Ramsar Convention Secretariat, 2021), фрагментарністю наявної інформації в Україні та відсутністю інвентаризації осушених і порушених боліт. Додатковим чинником є необхідність гармонізації екологічних даних згідно з міжнародними вимогами, зокрема стандартами INSPIRE для просторових даних (European Commission, 2007), підходами Європейської екологічної агенції до моніторингу водно-болотних екосистем (EEA, 2019) та глобальними рекомендаціями щодо збереження торфовищ (Global Peatlands Initiative, 2023; IPCC, 2014). У практичній частині роботи вперше здійснено концептуальне моделювання Національного реєстру боліт України, що включає побудову багаторівневої структури даних, визначення атрибутивних блоків та параметрів моніторингу, а також формування класифікаційних критеріїв боліт з урахуванням гідрологічних, екологічних, геопросторових та станоорієнтованих характеристик на основі узагальнення наукових джерел (Onyshchenko, 2016; Joosten & Clarke, 2002). Розроблено демонстраційний приклад заповнення реєстру для конкретного болотного масиву на території України, що дозволило апробувати запропоновану модель на реальних вихідних даних та підтвердити її практичну застосовність для інтеграції у ГІС-системи та екологічний моніторинг. Особливу увагу приділено аналізу міжнародного досвіду та порівнянню структур національних реєстрів Фінляндії, Ірландії, Великобританії та Німеччини, де реєстри функціонують не лише як облікові системи, а й як інструменти кліматичної політики, управління вуглецевими запасами та пріоритизації ренатуралізації (Ministry of the Environment Finland, 2020; UK Peatland Programme, 2021). Окремо опрацьовано питання інтеграції реєстру з Державним земельним кадастром, Реєстром нерухомого майна, водним та лісовим кадастрами, а також системою екомоніторингу, що є ключовим для забезпечення міжвідомчої узгодженості та правової коректності використання даних (Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, 2023). Об’єкт дослідження – болотні системи як об’єкт обліку та моніторингу в межах державних інформаційних систем. Предмет дослідження – методи, структури даних, класифікаційні підходи та процеси оновлення інформації, необхідні для формування національного реєстру боліт. Мета дослідження. Розробити концептуальну модель національного реєстру боліт України, що включає структуру даних, класифікації болотних систем та принципи оновлення й інтеграції інформації з іншими державними реєстрами. Результати досліджень. У процесі дослідження вперше проведено комплексний аналіз стану нормативного, екологічного та інформаційного забезпечення обліку боліт в Україні, що дозволило встановити відсутність єдиної методологічної основи для їх інвентаризації та просторового моніторингу. Зіставлення чинного законодавства із міжнародними підходами (Ramsar, INSPIRE, EEA, Global Peatland Database) довело, що наявні системи даних в Україні є фрагментованими, неузгодженими між собою та не забезпечують повного уявлення про кількість, типи, площі та екологічний стан боліт. Виявлено ключові структурні прогалини – відсутність реєстру деградованих і осушених торфовищ, нестача просторових даних про глибину торфу, гідрологічний режим і рівень антропогенного навантаження, що унеможливлює обґрунтоване прийняття управлінських рішень. На основі аналізу світового досвіду (Фінляндія, Ірландія, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди) сформовано порівняльну матрицю підходів до ведення реєстрів боліт, що охоплює класифікаційні системи, структуру даних, механізми оновлення та інтеграції з кадастрами. Встановлено, що у провідних країнах реєстри функціонують не лише як облікові бази, а як інструменти кліматичної політики, підтримки ренатуралізації, обліку вуглецевих запасів та доступу до міжнародного фінансування (LULUCF, EU Restoration Law, LIFE Programme). Для України важливим є запозичення саме таких функцій, а не лише адміністративного обліку земельних ділянок. У роботі запропоновано національну класифікаційну модель боліт, розроблену на основі поєднання гідрологічних (тип живлення, сезонна динаміка вологості), геоморфологічних (заплавні, вододільні, терасові), екологічних (типи рослинних ценозів, наявність індикаторних видів) та стано-орієнтованих критеріїв (ступінь деградації, історія меліорації, пожежі). На відміну від існуючих описових підходів, класифікація включає оцінку поточного функціонального статусу болота – природне, порушене, деградоване, осушене, з потенціалом відновлення – що є ключовим для планування заходів ренатуралізації та визначення пріоритетних територій. Розроблено багаторівневу структуру даних Національного реєстру боліт, що включає 7 атрибутивних блоків: геопросторовий, гідрологічний, екологічний, ґрунтово-геологічний, кліматично-вуглецевий, кадастровий та блок ризиків. Сформовано перелік понад 60 параметрів, необхідних для науково обґрунтованого моніторингу, зокрема: глибина торфу, рівень ґрунтових вод, індекси заболочення (NDWI, NDMI), потенціал викидів CO? при осушенні, охоронний статус, наявність інвазивних видів та історія пожеж. Така структуризація дозволяє інтегрувати екологічні дані з правовою інформацією, що раніше в Україні не застосовувалося. Практичним результатом є створення концептуальної моделі Національного реєстру боліт, адаптованої до українських умов і сумісної з міжнародними стандартами (INSPIRE, Ramsar, EUNIS, IPCC). Запропоновано використання реєстру для: підтримки просторового планування ОТГ; визначення зон обмежень землекористування; оцінки кліматичних ризиків; обґрунтування проєктів відновлення та отримання міжнародного фінансування (EU Restoration Fund, GCF, LIFE); формування національних звітів щодо скорочення викидів у секторі LULUCF. Результати дослідження створюють наукове підґрунтя для переходу України від фрагментарного підходу до інтегрованої системи управління болотними екосистемами. Ключові слова: болота, водно-болотні угіддя, реєстр боліт, класифікація, структура даних, інтеграція, моніторинг Перелік використаних літературних джерел: Верховна Рада України. (2011). Закон України «Про державний земельний кадастр». Відомості Верховної Ради України, № 50, ст. 548. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Ramsar Convention Secretariat. (2021). Global wetland outlook. Ramsar Convention Secretariat. Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC (2014). Climate change 2014: Synthesis report. https://www.ipcc.ch/report/ar5/syr/ Ramsar Convention Secretariat. (2018). Ramsar Sites Information Service (RSIS). https://rsis.ramsar.org European Peatland Monitoring Initiative. (2025). Peatland protection and restoration strategy. Directive 2007/2/EC of the European Parliament and of the Council of 14 March 2007 establishing an Infrastructure for Spatial Information in the European Community (INSPIRE). (2007). Official Journal of the European Union, L 108, 1–14. Water Framework Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council establishing a framework for Community action in the field of water policy. (2000). Official Journal of the European Communities, L 327, 1–73