Рекомендації щодо впровадження системи моніторингу пошкоджень колісних пар вагонів на основі стандартів ЄС та технологій прогнозного обслуговування
Автор: Федюк Михайло Миколайович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Функціональна безпека залізничного транспорту
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Забезпечення безпечної та надійної експлуатації рухомого складу є одним із пріоритетних завдань залізничної галузі, особливо в умовах зростаючої інтенсивності перевезень та необхідності наближення до європейських вимог. Традиційні методи планово-попереджувального обслуговування та візуального огляду рухомого складу дедалі частіше демонструють свою обмеженість, оскільки значною мірою залежать від людського чинника, рівня підготовки персоналу й умов проведення контролю. Це створює ризики пропуску дефектів ходових частин та інших конструкції рухомого складу, які можуть стати причиною настання залізнично-транспортних пригод. У роботі проведено комплексний аналіз європейської нормативної бази, що регламентує застосування систем моніторингу технічного стану рухомого складу (Safety Directive, Interoperability Directive, Регламенти 1078/2012, 445/2011, 402/2013, технічні специфікації TSI/UTP), та визначено ключові відмінності між підходами ЄС і чинною українською практикою. Розглянуто функціональні можливості трьох груп систем моніторингу – стаціонарних, бортових телематичних та портативних – і встановлено їхні переваги й обмеження у контексті побудови єдиної інтегрованої системи контролю. Проведена RAMS-оцінка технічного стану рухомого складу та аналіз відмов показали, що попри прийнятний рівень надійності й готовності, наявність небезпечних несправностей, відмов навіть з малою частотою вимагає переходу до обслуговування за станом та прогнозного технічного обслуговування, що вже є стандартом для країн ЄС. У роботі також досліджено вплив людського фактору на ймовірність пропуску дефектів та проаналізовано поведінку колеса з повзуном як приклад потенційно аварійної ситуації, яка потребує автоматизованого контролю. Отримані результати доводять необхідність впровадження комплексних цифрових рішень, включно зі створенням цифрових паспортів вагонів, застосуванням телеметрії, високоточних сенсорів, алгоритмів штучного інтелекту та уніфікованих баз даних для формування безперервного циклу діагностики. Запропоновані підходи дозволяють суттєво підвищити рівень безпеки, зменшити кількість відмов і забезпечити наближення української залізничної системи до європейських стандартів інтероперабельності. Ключові слова: моніторинг технічного стану, RAMS-аналіз, колісні пари, буксові підшипники, TSI/UTP, обслуговування за станом, прогнозне технічне обслуговування, людський фактор, безпека руху.