Адаптація організаційно-технологічних підходів до управління процесами залізничних перевезень країн ЄС в Україні
Автор: Галамай Тарас Романович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Управління процесами перевезень на залізничному транспорті
Інститут: Інститут механічної інженерії та транспорту
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2025-2026 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Ефективне управління процесами залізничних перевезень на прикордонних переходах є ключовим чинником інтеграції України до європейського транспортного простору. Європейський Союз формує єдині стандарти управління пропускною спроможністю, цифрових процедур, інтероперабельності та застосування сучасних технологій, таких як ERTMS/ETCS, Digital Automatic Coupler (DAC), RFID-ідентифікація та телематичні додатки TAF/TAP TSI [1–4]. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації технології роботи прикордонних станцій України відповідно до вимог ЄС, скорочення часу обробки поїздів і підвищення пропускної спроможності. Особливе значення мають станції зі змішаною шириною колії, зокрема станція Ч, яка виконує функції міжнародного стику та здійснює передачу поїздів у напрямках Словаччини та Угорщини. Технологічні процеси прикордонних станцій характеризуються значною кількістю взаємодіючих служб, різними технічними операціями, високою часткою ручних процедур, залежністю від документальних формальностей та значною тривалістю обробки поїздів, що створює ризики виникнення черг і затримок [5–7]. Об’єкт дослідження – організаційно-технологічний процес обробки поїздів на прикордонній станції Ч. Предмет дослідження – методи та моделі управління перевізним процесом і технологією роботи станції в умовах змішаної ширини колії та змінного попиту. Мета роботи – обґрунтування та розроблення технологічних рішень щодо адаптації європейських підходів до управління процесом перевезень для прикордонної станції Ч на основі математичного аналізу, імітаційного моделювання та оцінки ефектів від впровадження цифрових технологій. Методи дослідження – математична статистика; аналіз розподілів випадкових величин; теорія масового обслуговування; метод дискретно-подійного моделювання; імітаційне моделювання в середовищі AnyLogic; порівняльний аналіз організаційних моделей ЄС; елементи економічної оцінки (cost–benefit analysis). У роботі здійснено комплексний аналіз технології роботи станції Ч за кожним напрямком прийому та передачі поїздів колій 1520 мм та 1435 мм. На основі статистичного аналізу визначено параметри розподілу тривалості технологічних операцій: списування составів, технічного та комерційного оглядів, роботи пункту перестановки візків, оформлення документів і взаємодії з митними та прикордонними службами. Встановлено, що головними факторами збільшення часу обробки поїздів є тривалість документальних процедур та перевантаженість пункту перестановки візків, який працює на межі пропускної спроможності [6–8]. Для оцінювання можливостей оптимізації побудовано імітаційну модель роботи станції Ч у середовищі AnyLogic. Модель відтворює рух вагонопотоків, формування черг, операції маневрових локомотивів, технологічні затримки та взаємодію служб. Результати моделювання показали, що середній час обробки поїзда становить 5,1–5,4 год, що відповідає реальним даним, а пункт перестановки візків є критичним «вузьким місцем» системи, формуючи чергу до 5 поїздів у пікові періоди [7–8]. Проаналізовано ефекти від впровадження європейських технологій. Цифрове автоматичне зчеплення дозволяє скоротити маневрові операції на 35–40 %, RFID - зменшити час документальних процедур, TMS - знизити простої поїздів та оптимізувати розклад у реальному часі [2–4]. Імітаційні експерименти підтвердили, що модернізована технологія здатна скоротити середню тривалість обробки поїзда на 28%, збільшити пропускну спроможність станції на 14–28 %, а також зменшити довжину черги на пункті перестановки на 62 %. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання моделі для планування модернізації прикордонних переходів, 6 прийняття інвестиційних рішень, оптимізації технологічних графіків, підвищення ефективності міжнародних залізничних перевезень і адаптації роботи АТ «Укрзалізниця» до стандартів ЄС.