Триповерховий житловий будинок з мансардним поверхом у м. Києві
Автор: Іжик Іван Іванович
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Промислове і цивільне будівництво
Інститут: Інститут будівництва та інженерних систем
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2024-2025 н.р.
Мова захисту: українська
Анотація: Іжик І. І., Вашкевич Р. В. (керівник). Триповерховий житловий будинок з мансардним поверхом у м. Києві. Магістерська кваліфікаційна робота – Національний університет ‘‘Львівська політехніка’’, Львів, 2024. Триповерховий блокований житловий будинок з мансардою, розташований у північно-західні частині міста Київ. Будівля має підвал. Висота приміщень становить 3,0 м, а підвалу — 2,3 м. Будинок складається з чотирьох рядових блоків і одного торцевого. Чотири рядових блоки мають таке планування: в осях 3-6 розміщено тримаршеві сходи з верхнім освітленням, які ділять блок на дві частини, де знаходиться вісім квартир. Загальна кількість квартир у будинку: • Двокімнатних — 8 квартир. • Трикімнатних — 28 квартир. Разом — 36 квартир. Площа квартир: від 72,87 м? до 89,3 м?. Відмітка 0.000 прийнята як рівень чистої підлоги першого поверху, що відповідає абсолютній відмітці 89,20 за генеральним планом. Найменування Показник Будівельний об’єм підземної частини, Убуд.підз., м3 2790,7 Будівельний об’єм надземної частини, Убуд.надз., м3 14586,3 Будівельний обсяг загальний, Узаг., м3 17377 Житлова площа, 8жит., м2 1580,52 Загальна площа, 8заг., м2 3979,12 Площа забудови, 8забуд., м2 1130 Площа будівлі, 8буд., м2 3628,52 К1 8жит/ 83аг, м2/м2 0,397 К2 Узаг/8заг, м3/м2 4,37 Загальна площа приміщень - 3076,87м2. У тому числі житлова - 1580,52м2. Підвал - 762,62м2. Архітектурно-планувальні рішення генерального плану розроблено відповідно до призначення проектованої будівлі, з урахуванням раціонального використання рельєфу, дотримання санітарних і протипожежних норм. Рельєф відносно спокійний, має рівномірний ухил 3,3% із заходу на схід. Генеральний план виконано в масштабі 1:500. Будівля в конструктивному плані спроектована як безкаркасна, що означає, що основне навантаження приймають на себе стіни, а не каркас зі стовпів і балок. Несучі стіни розташовані як вздовж, так і поперек будівлі, що забезпечує рівномірний розподіл навантаження від власної ваги будівлі та інших навантажень, таких як меблі, обладнання або люди всередині. Просторова жорсткість і стійкість будівлі досягається за рахунок таких факторів: • Сопряження зовнішніх і внутрішніх стін: Зовнішні стіни (які є несучими) з’єднуються з внутрішніми стінами (також несучими або перегородками), що формує міцний каркас, який протистоїть бічним та вертикальним навантаженням, наприклад, від вітру або землетрусів. Це з’єднання створює замкнуту конструкцію, яка не дозволяє деформаціям під час експлуатації. • Настили перекриттів: Настили перекриттів (плити або панелі) спираються на ці стіни, передаючи на них всі навантаження від вищих поверхів. Крім цього, ці плити кріпляться до стін за допомогою арматурних анкерів — спеціальних металевих елементів, які вбудовуються у стіни для забезпечення надійного кріплення. • Замонолічені шви між настилами: Шви між плитами або панелями перекриття заповнюються цементним або бетонним розчином, що робить з окремих елементів єдину конструкцію. Це особливо важливо для підвищення міцності та жорсткості будівлі, оскільки після заповнення швів утворюється єдиний горизонтальний диск. Цей диск працює як жорстка плита, що рівномірно розподіляє навантаження на стіни і допомагає протидіяти деформаціям, викликаним навантаженнями з будь-якого боку. • Підвищення просторової жорсткості: Завдяки надійному з’єднанню перекриттів зі стінами та утворенню жорсткого горизонтального диска, будівля стає стійкішою до бічних сил, таких як вітер чи сейсмічні поштовхи. Це забезпечує стійкість та міцність конструкції в довгостроковій перспективі. • Таким чином, система стін і перекриттів, з’єднаних в одну жорстку конструкцію, є ключовим фактором у забезпеченні міцності та довговічності будівлі, а також її здатності витримувати навантаження різного типу. Фундаменти Фундамент будівлі є стрічковим і виконаний зі збірних фундаментних плит. Поверх цих плит фундамент збудований зі збірних бетонних блоків ФБС (фундаментні блоки суцільні), відповідно до нормативних документів. Відмітка низу фундаментної конструкції знаходиться на рівні -3.900, тоді як відмітка підлоги підвалу становить -2.600. Перекриття Прийнята поперечна конструктивна схема опирання панелей перекриття на внутрішні стіни. Перекриття спроектовані відповідно до серії 1.141-1 В.60,64 з використанням збірних багатопустотних залізобетонних плит з попередньо напруженою арматурою. Довжина панелей становить 8100, 6300 і 4200 мм. Сходова клітка Стіни центральної сходової клітини виконані з цегли. Таке конструктивне рішення обрано, оскільки в цих стінах розміщуються вентиляційні канали, а також вони служать опорою для балок і крокв даху. Три маршова сходи виготовлена з металевих косоурів, на які встановлені сходинки з куточків, заповнені бетоном, а зверху облицьовані керамічною плиткою. Сходові площадки виготовлені з плоских плит серії 1.243.1-4 і спираються з обох сторін на кладку шахти сходів. Марші виконані монолітно за серією 1.243.1-4 і спираються з обох кінців на сходові площадки та міжповерхові перекриття. У четвертому розділі виконувалися розрахунки локальних, об’єктних та зведених кошторисів на основі техніко-економічних показників будівлі. Тема наукової роботи є дослідження є Тріщиноутворення внаслідок усадочних деформацій бетону. За результатами роботи було зроблено висновок, що прогнозування параметрів тріщиноутворення бетону масивних конструкцій, внаслідок власного термонапруженого стану та усадки, може бути здійснено на стадії проектування шляхом моделювання методом кінцевих елементів з використанням положень теорії механіки руйнування та при врахуванні процесів тепло- масопереносу і їх впливу на механічні властивості залізобетону.