Досвід міжнародного інституту лобізму: адаптація в Україні
Автор: Маруняк Роксолана Василівна
Кваліфікаційний рівень: магістр
Спеціальність: Міжнародні відносини
Інститут: Інститут гуманітарних та соціальних наук
Форма навчання: денна
Навчальний рік: 2020-2021 н.р.
Мова захисту: англійська
Анотація: Маруняк Р.В., Волинець О. О. (керівник). Досвід міжнародного інституту лобізму: Магістерська кваліфікаційна робота. - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2020. Інститут лобіювання є невід’ємною складовою процесу прийняття законодавчих рішень в демократичних країнах, фундаментальною основою ефективної взаємодії органів публічної влади та громадськості, проте не існує єдиного підходу щодо трактування поняття «лобізму». Фундаментальне визначення цьому поняттю дав Д.Трумен, який стверджував, що лобіювання – це природне право громадян представляти власні інтереси за допомогою лідерів груп впливу [1]. Відповідно до законопроектів, що покликані регулювати лобістську діяльність, лобізм визначається як ефективний засіб безпосереднього впливу громадян та їх об’єднань на політичну та соціально-економічну ситуацію в країні, форма здійснення ними влади в Україні [2]. На сьогодні, досі немає законодавчого врегулювання лобістської діяльності та визначення рівня відповідальності за порушення у сфері лобізму, в той час коли в таких розвинених країнах, як, зокрема, США лобістська діяльність чітко регламентована, а заробітна плата лобістів сягає до 150 тис.дол. [3]. Аналізуючи стан та перспективи лобізму в Україні, можна зазначити лише становлення даного процесу, з позитивними перетвореннями в певних сферах [4], а метою регулювання лобіювання повинно стати забезпечення прозорості впливу лобіювання щодо процесу прийняття рішень, а також відповідальності осіб, які приймають рішення за політику та прийняте законодавство. Розуміння «цивілізованого лобізму», характерною ознакою якого є спрямований вплив на процеси ухвалення рішень на рівні законодавчих та виконавчих інститутів необхідне для просування політичних, неполітичних, корпоративних інтересів зацікавлених груп [5]. Об?єкт дослідження - лобізм як важлива складова демократизації системи державного управління. Предмет дослідження - процес формування та розвитку інституту лобізму як дієвий чинник впливу на систему державного управління. Метою дослідження є виявлення можливостей та загроз лобізму через призму дослідження особливостей системи вітчизняного державного управління. У магістерській кваліфікаційній роботі здійснено ґрунтовний аналіз особливостей механізму лобіювання як у практиці розвинених країн, так і розглянуто можливість імплементації досвіду у вітчизняному інституті лобізму. Визначено основні функції лобістів, здійснено оцінку можливостей та загроз лобізму в системі державного управління, його вплив на бізнес, суспільство та на демократизацію державотворчого процесу, а також фундаментальні принципи формування лобізму. Правовим підґрунтям регулювання інституту лобізму є сукупність законопроектів, метою розробки яких є встановлення законодавчих рамок лобістської діяльності. Країною, що сформувала чіткі правила регулювання лобістської діяльності та визначила рівень відповідальності за порушення встановлених правил є США. Дана країна характеризується сприятливим середовищем для здійснення лобістської діяльності. В межах Європейського Союзу офіційними правилами та конкретними нормами регулюється лобістська діяльність в Німеччині, в якій передбачений офіційний реєстр лобістів Вітчизняний лобізм характеризується наявністю в Україні тіньового та публічного лобізму. Тіньовий лобізм проявляється через прихований контакт зацікавленої сторони з особою, яка приймає важливі рішення. Публічний лобізм відмінний тим, що він представляє інтереси цілих галузей і сфер економічної діяльності. На сьогодні, сфера лобізму в Україні законодавчо не врегульована, хоча разом з тим можна стверджувати, що діяльність у сфері лобіювання здійснюється постійно та на всіх рівнях. Отже, потрібна подальша робота над впровадженням законодавчого регулювання лобізму в Україні, встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері лобізму враховуючи зарубіжний досвід та враховуючи особливості вітчизняних суспільно-політичних відносин. Ключові слова – політичне лобіювання, національна безпека, групи тиску, тіньове лобіювання, нормативно-правове регулювання лобіювання, корупція Перелік використаних літературних джерел 1. Truman David B. The Governmental Process: Political Interests and Public Opinion / David B. Truman. – Westport, Conn. : Greenwood Press, 1981 (originally published in 1951). – 544 p. 2. Про лобіювання в Україні: проект Закону України від 13.04.1999 р. № 3188. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=5838 3. Lobbyist Salary in the United States [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.salary.com/research/salary/benchmark/lobbyist-salary 4. Годний С. П. Інститут лобізму в політиці як чинник демократизації українського суспільства [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://idpnan.org.ua/files/2019/godniy-s.p.-institut-lobizmu-v-polititsi-yak-chinnik-demokratizatsiyi-ukrayinskogo-suspilstva_a_.pdf 5. Войнич О. М. Цивілізований лобізм як чинник політичної культури: концептуальний та прикладний виміри [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=ARD&P21DBN=ARD&Z21ID=&Image_file_name=DOC/2009/09vomkpv.zip&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1